08 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/1426/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (головуючий суддя - Стойка О. В. суддя: Попков Д. О., Істоміна О. А.) та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 (суддя Левшина Я. О.) в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США
у справі №905/1426/23
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУКС Груп",
3. ОСОБА_2 ,
4. ОСОБА_1 ,
5. ОСОБА_3 ,
про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США, з яких: 7 000 000 доларів США заборгованість за основною сумою кредиту, 744 527,77 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом,
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн" (далі - ТОВ "Інтер Агролайн"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУКС Груп" (далі - ТОВ "АКРУКС Груп"), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 7 744 527,77 доларів США, з яких: 7 000 000 доларів США ? заборгованість за основною сумою кредиту, 744 527,77 доларів США ? заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Господарський суд Донецької області рішенням від 06.03.2024 у цій справі, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 20.01.2025, задовольнив позовні вимоги.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23.
Верховний Суд ухвалою від 31.03.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23 і призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні. Зупинив виконання вказаних судових рішень до завершення перегляду справи в касаційному порядку.
23.04.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
04.06.2025 Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу про повернення справи №905/1426/23 колегії суддів Верховного Суду для розгляду.
10.07.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 1 878 800 грн.
11.08.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про поновлення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 і рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 і рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23 повернув скаржнику з доданими до неї матеріалами, оскільки скаржником не усунуто недоліки у строк, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 10.07.2025.
16.09.2025 ОСОБА_1 вдруге звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1)скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з нього заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США і відмовити в задоволенні позову в повному обсязі або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; (2)зупинити виконання зазначених судових рішень; (3)розгляд касаційної скарги просить здійснювати за його участі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
1.Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСОБА_1 зазначає:
- про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК), після чого наводить у скарзі окремий блок "Щодо наявності Іпотечного договору, договору застави, яким забезпечувалось виконання зобов'язання боржника перед кредитором, сума забезпечення яких більша ніж пред'явлена до стягнення заборгованості";
- що оскаржувані судові рішення були винесені у судовому засіданні без його участі.
Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
З наведеного вбачається, що скаржником не дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки зазначаючи в касаційній скарзі, що "відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах", із викладенням у скарзі окремим блоком аргументів "Щодо наявності Іпотечного договору, договору застави, яким забезпечувалось виконання зобов'язання боржника перед кредитором, сума забезпечення яких більша ніж пред'явлена до стягнення заборгованості" скаржник не наводить норму/ норми права, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах.
Також, обґрунтовуючи касаційну скаргу тим, що оскаржувані судові рішення були винесені у судовому засіданні без його участі, скаржник не визначає, відповідно до яких з передбачених частиною другою статті 287 та частинами першою, третьою статті 310 ГПК підстав касаційного оскарження, вони наведені.
Отже, оскільки касаційна скарга не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме: (1)навести відповідні норми (норм) права щодо застосування якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду, єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним; (2)визначити відповідно до яких з передбачених частиною другою статті 287 та частинами першою, третьою статті 310 ГПК підстав касаційного оскарження відноситься обґрунтування касаційної скарги стосовно винесення оскаржуваних судових рішень у судовому засіданні без участі скаржника.
2.Строк на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами другою і третьою вказаної норми учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК.
Предметом касаційного оскарження, як убачається з касаційної скарги, є зокрема постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (повний текст складено 30.01.2025) у справі №905/1426/23, останнім днем оскарження якої відповідно до норм ГПК є 19.02.2025.
ОСОБА_1 31.01.2025 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23.
Верховний Суд після повернення цієї справи з Великої Палати (ухвала від 04.06.2025) ухвалою від 10.07.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 1 878 800,00 грн.
Верховний Суд ухвалою від 11.08.2025 у справі касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23 повернув з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику, оскільки скаржником протягом встановленого Судом строку не усунуто недоліки поданої ним же касаційної скарги.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 16.09.2025 вдруге засобами поштового зв'язку звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Отже, повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 у справі №905/1426/23 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною першої статті 288 ГПК.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, скаржник має подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду у разі подання касаційної скарги після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 288 ГПК.
Верховний Суд виходить з того, що нормами ГПК не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Для поновлення строку необхідне активне волевиявлення сторони та належне доказування обставин, які стали перешкодою для своєчасного подання касаційної скарги.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК).
Частиною четвертою статті 13 ГПК унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту та форми касаційної скарги не вбачається за можливе дійти висновку, що скаржником порушується питання про поновлення цього строку.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку та наведенням поважності причин пропуску строку з наданням відповідних доказів, що зумовили такий пропуск строку у відповідності до статті 288 ГПК.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США у справі №905/1426/23 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання Верховному Суду: (1)заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку; (2)касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків (касаційної скарги у новій редакції, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження), подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншому учаснику справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США у справі №905/1426/23 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бакуліна