03 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/110/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду (Скрипчук О.С., Кравчук Н.М., Матущак О.І.)
від 11.09.2025
у справі за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль",
про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" (далі - Відповідач) про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів членів, оформленого протоколом від 04.03.2018;
- скасування наказу про звільнення Позивача з посади голови правління №7к від 31.03.2018;
- поновлення Позивача на посаді голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль".
2. В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилався на те, що рішення про звільнення, оформлене протоколом від 04.03.2018, було прийнято з порушенням Закону України "Про кооперацію" та положень Статуту даного кооперативу.
3. 17 червня 2025 року суд першої інстанції частково задовольнив клопотання Відповідача про витребування оригіналів доказів, в порядку частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 року у задоволенні заяви представника Позивача про роз'яснення ухвали суду від 17.06.2025 - відмовлено. У задоволенні заяви про продовження процесуального строку виконання ухвали суду від 17.06.2025 - відмовлено.
5. Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 07.07.2025.
6. 25 липня 2025 року Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу залишив без руху, надав Відповідачу строк на усунення її недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
7. 12 серпня 2025 року представником Позивача було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обгрунтуване тим, що дана справа стосується питання про поновлення на роботі, відтак на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Позивач звільнений від його сплати у всіх інстанціях.
8. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 у задоволенні клопотання Позивача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 повернуто Позивачу.
9. При винесенні оскаржуваної ухвали, апеляційний суд виходив з того, що основною позовною вимогою у справі №921/110/25 є вимога про визнання недійсним рішення зборів Обслуговуючого кооперативу від 04.03.2018, від задоволення якої залежить задоволення похідних вимог: про скасування наказу про звільнення Позивача з посади голови правління кооперативу, виданого на підставі вказаного рішення позачергових загальних зборів, та про поновлення на посаді. За таких обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що Позивач не був звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 року у справі №921/110/25, на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
10. 16 вересня 2025 року, Скаржник із використанням підсистеми "Електронний Суд" подав касаційну скаргу, в якій просить:
- звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги;
- скасувати ухвалу апеляційного суду від 11.09.2025 року та направити справу для подальшого розгляду.
11. 16 вересня 2025 року, Скаржником повторно із використанням підсистеми "Електронний Суд" подано касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 11.09.2025 року.
12. Дослідивши матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що подані Скаржником касаційні скарги за формою, змістом та вимогами, що викладені в їх прохальних частинах стосовно предмету оскарження, є ідентичними, тобто по суті є однією касаційною скаргою.
13. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Скаржник, у тексті касаційної скарги посилається на пункт 3 частини першої статті 287, абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України. Водночас, Скаржник зазначає, що у випадку помилковості тверджень, - Позивач оскаржує ухвалу апеляційного суду на підставі підпунктів а, в пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
14. Разом з тим, предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 про повернення апеляційної скарги.
15. Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
16. Отже, Скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України (ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги).
17. За змістом абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Відповідно до приписів статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
19. Таким чином процесуальний закон покладає на Скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України.
20. У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що апеляційний суд виніс спірну ухвалу від 11.09.2025 року з порушенням норм матеріального та процесуального права, не дотримуючись сформованої єдиної правозастосовчої практики (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22), при цьому така справа для Скаржника є значущою, оскільки він захищає своє право на працю, передбачене статею 43 Конституції України.
21. Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 зазначила, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
22. Верховний Суд вважає обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбачених абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України, наведене Скаржником, достатнім для відкриття касаційного провадження.
23. Натомість перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 290 ГПК України, отже наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.
24. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
25. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
26. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у сумі 3028 грн.
28. З огляду на зазначене, за подання касаційної скарги у цій справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн.
29. Разом з тим, Скаржник не надав докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
30. Верховний Суд звертає увагу, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, яка визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
31. Для усунення недоліків касаційної скарги в цій частині Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 3028 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
32. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
33. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.
34. Відтак Скаржник не виконав вимог пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України з огляду на відсутність доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у необхідному розмірі.
35. Натомість, у тексті касаційної скарги, Скаржник зазначає, що в силу пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", він має пільгу щодо сплати судового збору (звільнений від його сплати у всіх інстанціях у зв'язку з розглядом справи про поновлення на роботі).
36. Верховний Суд звертає увагу, що у справі №921/110/25 основною позовною вимогою є вимога про визнання недійсним рішення зборів Обслуговуючого кооперативу від 04.03.2018, від задоволення якої залежить задоволення похідних вимог: про скасування наказу про звільнення позивача з посади голови правління кооперативу, виданого на підставі вказаного рішення позачергових загальних зборів та про поновлення на посаді.
37. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що за вимогами про скасування наказу та визнання недійсними рішення зборів, Скаржник не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першоі статті 5 Закону України "Про судовий збір".
38. Водночас Скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
39. Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
40. Згідно з частиною другою статті 8 "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
41. Статтею 8 Закону України зазначеного вище Закону прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір, саме для фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, від 18.07.2022 у справі № 161/18983/20, від 04.05.2022 у справі № 947/30114/20).
42. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
43. Верховний Суд також неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній календарний рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі № 924/681/22.).
44. Скаржник на підтвердження свого фінансового становища, надав, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.08.2025 за період з квітня 2024 по червень 2025 року (далі - Довідка про дохід) та довідку з Пенсійного фонду України форми ОК-5.
45. Натомість згідно Довідки про дохід Скаржника за період з квітня 2024 по червень 2025, Судом неможливо встановити чи розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу Скаржника за попередній календарний рік, а саме за весь 2024. Водночас в довідці з Пенсійного фонду України форми ОК-5 також не міститься відомостей за 2024 рік.
46. Враховуючи викладене, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу Скаржника за попередній календарний рік, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 у справі №921/110/25 згідно із частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки Скаржник не надав документи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
47. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
48. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 у справі №921/110/25 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали.
4. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб: подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 3028 грн із зарахуванням сплаченої суми до спеціального фонду Державного бюджету України.
5. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №921/110/25 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова