Іменем України
03 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/604/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Прилуцької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011425) вул. Вячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;
в інтересах держави в особі
позивача: Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741) проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000
до відповідача 1: Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, (код ЄДРПОУ 04412679) вул. Центральна, 3, смт. Талалаївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17200;
до відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39767881) вул. П'ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Талалаївське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство "Талалаївкарайагролісництво" (код ЄДРПОУ 30894312), вул. 30 років Перемоги, 58, с. Скороходове, Прилуцький район, Чернігівська область, 17223
про витребування з незаконного володіння земельної ділянки
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Лепської Н.П.
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
Прилуцькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Таталаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про витребування з незаконного володіння Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171, площею 10,1286 га.
Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені ним судові витрати.
Вимоги прокурора обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка в силу положень ст. ст. 19, 57, 83 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України, п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України відноситься до земель лісогосподарського призначення комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.
Таким чином, як зазначає прокурор, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, реєструючи за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га, яка в подальшому була передана згідно наказу № 25-ОТГ від 09.12.2020 та акту приймання-передачі у комунальну власність Талалаївської селищної ради, не врахувало вищезазначені положення законодавства, що призвело до порушення вимог ст. 8 Земельного кодексу України.
Ухвалою Господарського суд Чернігівської області від 16.06.2025 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Талалаївське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство «Талалївкарайагролісництво», підготовче засідання призначено на 15.07.2025, встановлено сторонам строки для подання відзив на позов, відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень.
Прокурор, позивачу, відповідачам та третій особі ухвала суду від 16.06.2025 доставлена до Електронних кабінетів 18.06.2025 о 00:00.
В розумінні статті 242 ГПК України учасники належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.
24.06.2025 відповідачем 2 подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив, зазначивши таке:
- лист ВО «Укрдержліспроект» 14.01.2025 № 02/54-25 з додатком не є документом, який встановлює обставини справи згідно ст. 69 ГПК України;
- спірна земельна ділянка була передана органу місцевого самоврядування, що підтверджується підписаним Актом приймання-передачі такої земельної ділянки;
- з 27.05.2021 всі землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів вважаються землями комунальної власності, тобто втратили статус земель державної власності.
Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
27.06.2025 прокурором подана заява (відповідь на відзив відповідача 1), відповідно до яких останній зазначає про те, що
- наявними у справі доказами у повній мірі підтверджується факт формування земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га як землі сільськогосподарського призначення повністю за рахунок земель лісового фонду, переданих у постійне користування для ведення лісового господарства ДП «Талалаївкарайагролісництво», а тому посилання відповідача на те, що земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення, а не ділянкою лісового фонду спростовується вищенаведеним;
- інформація, надана ВО «Укрдержліспроект», а також доданий до неї графічний матеріал є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76 - 78 ГПК України;
- позовна вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння заявлена до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області як власника земельної ділянки згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області як фактичного власника земельної ділянки в силу закону.
Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.
Ухвалою від 27.06.2025 повідомлено сторін про те, що у зв'язку із перебуванням судді Кузьменко Т.О. в період з 07.07.2025 по 25.07.2025 у відпустці підготовче засідання, призначене на 15 липня 2025 року на 11 год. 00 хв., не відбудеться.
Крім того, повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 12.08.2025.
03.07.2025 прокурором подана відповідь на відзив Таталаївської селищної ради.
У підготовчому засіданні 12.08.2025 судом розглянуто питання, зокрема щодо прийняття до розгляду відповіді на відзив відповідача 2, поданої прокурором 03.07.2025.
Так, суд зазначив про пропущення строку для подання прокурором відповіді на відзив, а тому постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду вказаної відповіді на підставі ч. 2 ст. 218 ГП України враховуючи відсутність обґрунтування щодо поважності пропущення строку та відсутності клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 12.08.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 28.08.2025.
20.08.2025 прокурором подані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив про те, що Прилуцькою окружною прокуратурою відзив Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області отримано 27.06.2025. Відповідь на відзив окружною прокуратурою скеровано через підсистему «Електронний суд» 02.07.2025. Згідно картки руху заяви відповідь на відзив зареєстрована в Господарському суді Чернігівської області 03.07.2025.
Таким чином, строки для подання відповіді на відзив окружною прокуратурою не порушені.
Враховуючи викладене, прокурор просив суд розглядати справу з урахуванням відповіді на відзив Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, що поданий Прилуцькою окружною прокуратурою 02.07.2025.
21.08.2025 прокурором подана заява про долучення доказів - витягу № НВ-9949647672025 із технічної документації з НГО земельних ділянок.
Через оголошення повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові, підготовче засідання по справі 927/604/25, призначене на 28.08.2025 о 10:30 год., не відбулось.
Ухвалою суду від 28.08.2025 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання відбудеться 02.09.2025.
У підготовчому засіданні 02.09.2025 судом розглянуто клопотання прокурора про долучення доказів та письмових пояснень.
Судом задоволено клопотання прокурора про долучення документів до матеріалів справи, документи долучені до матеріалів справи.
Щодо письмових пояснень, поданих прокурором, суд зазначає таке.
У поданих письмових поясненнях прокурор розглядати справу з урахуванням відповіді на відзив Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, поданий Прилуцькою окружною прокуратурою 02.07.2025 № 54-77-4601ВИХ-25. Разом з тим, матеріали справи не містять відзиву на позов Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, також згідно з КП "ДСС" вказаний відзив від Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області ані через підсистему "Електронний суд", ані засобами поштового зв'язку до Господарського суду Чернігівської області не надходив, а відтак відповідь на відзив № 54-77-4601ВИХ-25 від 02.07.2025 судом не приймається до розгляду та підстави для задоволення клопотання прокурора відсутні.
З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом у підготовчому засіданні, суд у підготовчому засіданні 02.09.2025 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 10.09.2025.
У судовому засіданні 10.09.2025 судом оголошено перерву до 02.10.2025.
У зв'язку із знеструмленням електромережі суду, виходу з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, судове засідання по справі 927/604/25, призначене на 02.10.2025 о 10:00 год., не відбулось.
Ухвалою суду сторін повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 03.10.2025.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом забезпечено можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
03.10.2025 на підставі статті 240 ГПК України судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 13 «Про дочірнє підприємство «Талалаївкарайагролісництво» створено Талалаївське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Талалаївкарайагролісництво».
Як вбачається з п. п. 2.1 та 2.2 п. 2 Статуту Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво», затвердженого наказом в.о. генерального директора комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» від 27.09.2022 № 52, метою діяльності Підприємства є охорона та відновлення лісових ресурсів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та супутніх послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.
Предметом діяльності Підприємства є: спеціалізоване ведення лісового господарства, лісозаготівля, тощо.
Розпорядженням Талалаївської районної державної адміністрації № 272 від 20.09.2002 ДАСП «Талалаївкарайагролісництво» передано в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки загальною площею 4 410,34 га.
Рішенням 15 сесії 23 скликання Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 надано земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, в постійне користування підприємствам згідно з додатком № 1, для ведення лісового господарства.
Відповідно до вказаного додатку до рішення обласної ради ДАСП «Талалаївкарайагролісництво» на території Талалаївського району надано в постійне користування 4380,2 га земель лісового фонду, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка.
28.11.2002 видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЧН №001547, відповідно до якого ДП «Талалаївкарайагролісництво» передано у постійне користування 518,08 га в межах з планом землекористування.
У 2017 році ВО «Укрдержліспроект» виготовлено Проект організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Талалаївкарайагролісництво», згідно якого кв. 40 та кв. 41 земель лісового фонду ДАСП «Талалаївкарайагролісництво» знаходиться на території Юрківцівської сільської ради.
Поряд із цим, на замовлення ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до «Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Березівської сільської ради, Болотницької сільської ради, Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області» разом з іншими сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га, за категоріями земель - землі сільськогосподарського призначення, за видом угідь - сіножаті.
17.12.2019 проведено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.
У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.07.2020 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га зареєстровано за Головним управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 25-ОТГ вирішено передати у комунальну власність Талалаївській селищній раді земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2125,7271 га та за актом приймання-передачі передано у комунальну власність серед інших земельних ділянок, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га, з цільовим призначенням землі запасу, розташовану на території Юрківцівської сільської ради.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 730-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» визначено, що до складу Талалаївської територіальної громади Талалаївського району включено, серед інших, Юрківцівську сільську раду.
У подальшому, постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» у Чернігівській області утворено Прилуцький район (з адміністративним центром у місті Прилуки) у складі територій Варвинської селищної, Ічнянської міської, Ладанської селищної, Линовицької селищної, Малодівицької селищної, Парафіївської селищної, Прилуцької міської, Срібнянської селищної, Сухополов'янської сільської, Талалаївської селищної, Яблунівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на даний час, спірна земельна ділянка розташована на території Талалаївської селищної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.
Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га, повністю знаходиться в межах земельних ділянок лісового фонду, переданих у постійне користування ДП «Талалаївкарайагролісництво» на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЧН №001547.
Відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства та плану лісовпорядкування ДП «Талалаївкарайагролісництво» спірна земельна ділянка знаходиться у кварталах 40, 41 та повністю перебуває у межах виділів 7-8 кв. 40 (загальна площа яких 48,7 га) та виділів 23-24 кварталу 41 (загальна площа яких 19,3 га).
Згідно з таксаційним описом 40 та 41 кварталів ДП «Талалаївкарайагролісництво» земельна ділянка з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 накладається на землі лісогосподарського призначення, покриті лісовою рослинністю (таксаційні характеристики: вік рослин - від 50 до 65 років, висота - від 21 до 25 метрів, діаметр - від 24 до 30 см).
Крім того, відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 14.01.2025 № 02/54-25 та доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами 40 та 41 кварталів ДП «Талалаївкарайагролісництво», відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2016 року та межами земельної ділянки, згідно наданих координат поворотних точок, встановлено, що земельна ділянка з кадастровими номером 7425385500:03:001:1171 повністю накладається на межі 40, 41 кварталу ДП «Талалаївкарайагролісництво».
Прокурор звернувся до суду з позовом у зв'язку з тим, що в порушення вимог чинного законодавства, в чинності набуття права користування земельною ділянкою, остання неправомірно вибула із володіння держави та землекористувача.
Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
За частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).
За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вказаною нормою гарантований захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом набула його у власність, у зв'язку з чим для оцінки додержання “справедливого балансу» в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність.
Відтак виправданість втручання в право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявності суспільного інтересу, з метою задоволення якого здійснюється втручання держави.
При цьому, Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що в демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи “Delcourtv.Belgium», “Belletv.France»). Ураховуючи вказаний принцип, суди не повинні обмежувати право держави на доступ до суду.
У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення в справах “Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, “Новоселецький проти України» від 11.03.2003, “Федоренко проти України» від 01.06.2006).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення в справах “Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.01.1986).
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні в справі “Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив: “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес».
Правовідносини, пов'язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.
Відповідно до п. “а» статті 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями, що знаходяться в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
У даній справі прокурор подав позов в особі Чернігівської обласної ради, яка неналежно виконує повноваження щодо захисту порушеного права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області на спірну земельну ділянку, що належить до земель лісогосподарського призначення, та є об'єктом підвищеного захисту зі сторони держави, зі спеціальним режимом її використання.
Реєстрація Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває в постійному користуванні спеціалізованого агролісогосподарського підприємства та відповідно в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області з порушенням норм земельного законодавства за відсутності належних правових підстав створює передумови використання даної ділянки всупереч її цільового призначення та порушує інтереси держави в особі власника - Чернігівської обласної ради, якщо таке буде встановлено.
Чернігівська обласна рада була обізнана з фактом порушення речового права, про що свідчить лист Ради від 15.05.2025 № 01-05/425, на запит прокурора, проте належних заходів на усунення виявлених порушень самостійно не вчинила. Повідомила, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в суді для витребування з державної власності незаконно відчуженої земельної ділянки її власнику - Чернігівській обласній раді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради про витребування з незаконного володіння земельної ділянки (повідомлення а.с.69).
За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Чернігівської обласної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.
Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статті 6 ЛК України (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначеними цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
За частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 12 та п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакціях, чинних станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.
До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.
Отже на момент прийняття рішення до повноважень Чернігівської обласної ради належали питання надання у постійне користування земельних ділянок із усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення.
За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Як встановлено судом, на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001, прийнятого в межах повноважень ради, дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству “Талалївкарайагролісництво» (далі - третя особа) надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Талалївського району, загальною площею 4380,2 га, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка (територія Юрківської сільської ради Талалївського району, лісові квартали - 40, 41 площею 518,08 га).
Згідно з п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності ЗК України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII “Прикінцеві положення» Лісового кодексу України (що були чинні на момент виникнення спірних відносин), якими визначено, що до одержання в установленому порядку лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (правові позиції Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 № 278/1735/15-ц., постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц).
28.11.2002 ДАСП «Талалївкарайагролісництво» отримало Державний акт на право постійного користування землею І-ЧН №001547 (виданий на підставі розпорядження Талалїйвської райдержадміністрації № 272 від 20.09.2002), відповідно до якого третя особа отримала в постійне користування 518,08 га згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства.
Відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Талалївкарайагролісництво», виготовленого у 2017 році, 40, 41 квартали лісового фонду останнього знаходяться на території Юрківської сільської ради.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 право постійного користування землею, яке виникло до набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, продовжує зберігатись надалі, в той час як відсутність у підприємств актів про право постійного користування не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб'єкта не залежить від наявності чи відсутності в нього такого державного акту.
Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї? категорії?, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий? фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тварин-ного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної? громади, що виражається у підвищеній? увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної? ситуації.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, стверджує про те, що земельна ділянка з ка-дастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га повністю накладається на земельну ділянку кварталів 40, 41 (повністю перебуває у межах виділів 7-8 кв. 40 та виділів 23-24 кварталу 41) ДАСП «Талалаївкарайагролісгосп», в доказ чого надає лист № 02/54-25 від 14.01.2025 Українського Державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання “Укрдержліспроект» та фрагмент ортофотоплану з нанесеними межами кварталів 40, 41 ДАСП «Талалаївкарайагролісгосп» та меж земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171.
Відповідно до Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді. Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведеться державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок державного бюджету. Державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорій захисності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду.
Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання (ВО “Укрдержліс-проект») засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.
Відповідно до п. 3.2.8 статуту ВО “Укрдержліспроект», окрім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.
Згідно п. 1.7.1 Інструкції по проведенню лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з лісового господарства від 12.09.1985 № 4, повторність лісповпорядкування приймається, як правило, раз в 10 років.
Таким чином, інформація, надана ВО “Укрдержліспроект» інформація щодо факту накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення ДАСП «Талалаївкарайагролісгосп» з доданим фрагментом накладки на ортофотоплан межі кв. 40, 41 є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб'єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 362/6014/16-ц).
Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 № 1952-IV визнаються державою.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення).
Відповідно до Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Головного управління Держгеокадастру є, зокрема, реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Отже, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до положень ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною другою статті 20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
За приписами частин 2, 4 статті 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Талалаївське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Талалаївкарайагролісництво» створено наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 13 «Про дочірнє підприємство «Талалаївкарайагролісництво» на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, входить до сфери Управління комунального майна Чернігівської області (п. 1.1. Статуту ДП «Талалаївкарайагролісництво», затвердженого наказом КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 27.09.2022 № 52)).
Засновником Підприємства є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (пункти 1.2., 2.1., 3.8., 3.9. Статуту ДП «Семенівкарайагролісгосп»).
Відповідно до п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:
а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 цього розділу.
Пунктом 7 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Виходячи з положень Закону № 5245-VІ, починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво».
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.
Отже, земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво» належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада.
Розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області віднесено до повноважень обласної ради (п. “а» ст. 8 ЗК України).
Матеріали справи не містять доказів прийняття обласною радою рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих рішенням у постійне користування Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво» іншим суб'єктам. Також відсутні докази прийняття рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво» (добровільна відмова, вилучення тощо).
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, за приписами якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певної категорії земель, в число яких увійшли землі лісогосподарського призначення (підпункт “в» пункту 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України).
Судом встановлено, що на момент проведення інвентаризації спірна земельна ділянка площею 10,1286 га, яка входила до складу земель, наданих третій особі на підставі державного акта від 20.11.2002 серії 1-ЧН № 001547, відносилась до земель лісогосподарського призначення, перебувала у постійному користуванні лісогосподарського підприємства ДП «Талалаївкарайагролісгосп».
За таких обставин, земельна ділянка лісогосподарського призначення загальною площею 10,1286 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Талалаївкарайагролісгосп» на підставі державного акта, не могла бути віднесена до земель сільськогосподарського призначення.
Викладене у своїй сукупності свідчить, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 17.12.2019 № 25-10894/14-19-сг «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок» та наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівьскій області від 09.12.2020 № 25-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у частині земельної ділянки площею 10,1286 га, кадастровий номер 7425385500:03:001:1171, є незаконними, оскільки прийняті всупереч положень статей 8, 20, 122 ЗК України.
Відтак, державна реєстрація права власності Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на вказану земельну ділянку проведена за відсутності на те правових підстав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка протиправно вибула із власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Суд зазначає, якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
ЄСПЛ у п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 зазначив про те, що засіб захисту, що вимагається ст. 13 Конвенції, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК).
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.
У п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц) сформульовані такі висновки: "…Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності".
Вказану правову позицію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17.
Отже, належним та ефективним способом захисту у зв'язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду з володіння держави є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 загальною площею 10,1286 га повністю накладається на земельну ділянку кварталів 40, 41 (повністю перебуває у межах виділів 7-8 кв. 40 та виділів 23-24 кварталу 41) Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Талалаївкарайагролісництво».
Враховуючи викладене вище, вимоги прокурора про витребування земельної ділянки площею 10,1286 га з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 з незаконного володіння Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно. Подібні висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.
Щодо вимоги про витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння Талалаївської селищної ради суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 25-ОТГ у комунальну власність Талалаївській селищній раді передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2125,7271 га.
За актом приймання-передачі передано у комунальну власність серед інших земельних ділянок, передано земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га, з цільовим призначенням землі запасу, розташовану на території Юрківцівської сільської ради.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.07.2020 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області.
Докази проведення реєстрації будь-якого іншого речового права, як от власності, користування тощо за Талалївською селищною радою, як у реєстрі, так і у матеріалах справи відсутні.
Суд зауважує, що відповідач у справі визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському (цивільному) судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка своєю чергою спрямована на захист відповідного порушеного права або законного інтересу.
Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.12).
Отже, з урахуванням того, що Талалївська селищна рада не є володільцем земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га, а предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника, підстави для витребування земельної ділянки в останньої відсутні.
Відтак, позовні вимоги прокурора в цій частині вимог є безпідставними, і суд відмовляє у задоволенні позову в частині витребування майна - земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171 площею 10,1286 га у Талалаївської селищної ради.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Доводи Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області спростовані вищевикладеними висновками суду.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванню усіх питань, винесених на його розгляд.
Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимоги прокурора в частині витребування земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171, площею 10,1286 га з незаконного володіння Головного управління Держгеокадастру України в Чернігівській області є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Вимоги прокурора про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171, площею 10,1286 га з незаконного володіння Талалаївської селищної ради задоволенню не підлягають як безпідставні.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 1211,20 грн покладається на Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Судовий збір в сумі 1211,20 грн покладається на прокурора.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Витребувати з незаконного володіння Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, вул. П'ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000) на користь територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000) земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1171, площею 10,1286 га.
3. У задоволенні вимог до Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412679) відмовити.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, вул. П'ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 13.10.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко