Іменем України
30 вересня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/486/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Черкаського Дмитра Валерійовича,
АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Чабея Олександра Васильовича,
АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2
про стягнення 397564,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
встановив:
13.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшов позов фізичної особи-підприємця Черкаського Дмитра Валерійовича до фізичної особи-підприємця Чабея Олександра Васильовича про стягнення 397564,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг №1 від 29.11.2023 та додаткових угод до нього в частині повернення відсортованої сировини, вартість якої становить 397564,00 грн, з яких: 190000,00 грн вартість сировини, придбаної за Договором купівлі-продажу макулатури від 08.03.2024 та 207564,00 грн вартість сировини, придбаної за договором №15/04 купівлі-продажу вторинної сировини від 15.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/486/25, підготовче засідання призначено на 17.06.2025, 12:15; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 20.05.2025, 20:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 03.06.2025), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601150705710).
Ухвалою суду від 30.05.2025 позивачу відмовлено у задоволенні заяви від 29.05.2025 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 11.06.2025 позивачу відмовлено у задоволенні заяви від 10.06.2025 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 11.06.2025 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Господарський суд Чернігівської області листом від 17.06.2025 повідомив сторін про те, що у зв'язку з відпусткою судді Демидової М.О. розгляд справи 17.06.2025, 12:15 не відбудеться.
Ухвалою суду від 18.06.2025 підготовче засідання призначено на 15.07.2025, 12:50 (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 18.06.2025, 15:57, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 24.06.2025), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601159638050).
14.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 15.07.2025 прийняв участь позивач. Відповідач не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 15.07.2025 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи від 14.07.2025.
У судовому засіданні 15.07.2025 судом оголошено перерву до 22.07.2025, 13:30, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 15.07.2025 (направлена відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримана ним 26.07.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601171496202).
16.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву відповідача від 14.07.2025, у якій позивач зазначає, що викладена відповідачем інформація не відповідає дійсності і не підтверджується документально. На думку позивача інформація відповідача стосовно питань суборенди складу не є питанням, яке повинно розглядатися у межах даного позовного провадження; відповідач не надає доказів фактичного користування позивачем складом; за умовами договору суборенди позивач міг користуватися складом тільки на умовах попередньої оплати за надані відповідачем послуги суборенди складу, проте позивачем не здійснювалося оплати (попередньої оплати) за користування складом. Позивач також зазначив, що відповідач, подаючи заяву про перенесення розгляду справи, навмисно затягує розгляд справи.
16.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про надання доказів, у якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи докази - Акт звірки взаємних залишків Біг бегу на зберіганні у ФОП Чабей О.В. за період 12.03.2024 по 30.08.2024, а також прийняти заперечення позивача щодо інформації, викладеної представником відповідача у заяві від 14.07.2025. Додатково позивач наводить аргументи, аналогічні викладеним ним у попередньо поданій заяві від 16.07.2025.
21.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд залучити відзив на позов до матеріалів справи, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а також долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 (відповідача), наданої відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України від 20.07.2025. Щодо пропуску строку подання відзиву, встановленого ухвалою суду від 19.05.2025, відповідач зазначає про правову необізнаність та тяжку хворобу, негативні наслідки якої він наразі відчуває, у зв'язку з чим не зміг вчасно подати відзив на позов.
Відзив мотивовано тим, що згідно із заявою свідка ОСОБА_1 всі отримані від позивача 70346 кг Біг бег мішків загальною вартістю 836044,00 грн були відсортовані та відвантажені відповідачем у транспорт ТОВ «Будматеріал Дніпро». На складі відповідача відсутні залишки Біг бег мішків позивача. Відповідачем в межах виконання умов договору було перераховано позивачу 629 260,00 грн. Відповідач за вказівкою позивача відвантажив відсортовану сировину кінцевому споживачу (ТОВ «Будматеріал Дніпро»), а отримані від нього кошти відповідач перерахував замовнику (позивачу). Також вказує, що всі передані позивачем 70346 кг Біг бег мішків були розміщені відповідачем у нежитловому приміщенні, яке було передано відповідачем у суборенду позивачу згідно з договором суборенди №4 від 15.04.2024.
У зв'язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 22.07.2025 не відбулося, про що складено Акт №80-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 22.07.2025.
Ухвалою суду від 22.07.2025 залишено без розгляду відзив відповідача від 21.07.2025 з доданими до нього документами (в тому числі заявою свідка ОСОБА_1 від 20.07.2025); задоволено клопотання позивача від 16.07.2025 про залучення до матеріалів справи доказів Акту звірки взаємних залишків Біг бегу на зберіганні у ФОП Чабей О.В. за період 12.03.2024 по 30.08.2024 та залучено його до матеріалів справи, викладені у клопотанні пояснення прийнято судом до розгляду; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.07.2025, 09:30; ухвалено проведення підготовчого засідання 29.07.2025, 09:30 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю позивача Фізичної особи-підприємця Черкаського Дмитра Валерійовича (ухвала суду доставлена позивачу та представнику відповідача до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 28.07.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
28.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява на відзив відповідача, у якій позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача і долученні до матеріалів справи відзиву на позов, посилаючись на те, що надані докази не підтверджують стан тяжкої хвороби відповідача на поточний момент; позивачем було своєчасно надіслано всі позовні документи до суду та відповідачу, щоб останній міг скористатися правом надання відзиву у встановлений процесуальний строк та підписати договір з адвокатом представником інтересів відповідача у суді. На думку позивача, оскільки відповідач є юристом за фахом та має практичний досвід роботи за фахом, заява представника відповідача щодо правової необізнаності його клієнта є безпідставною.
29.07.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов від 21.07.2025 у справі №927/486/25, поданого 21.07.2025 через систему «Електронний суд» та долучення відзиву на позов з доданими до нього документами до матеріалів справи. В обґрунтування поданої заяви представник відповідача посилається на ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України та неможливість своєчасного подання відзиву через правову необізнаність відповідача, його тяжку хворобу - інсульти, негативні наслідки яких він наразі відчуває, у зв'язку з чим відповідач не зміг вчасно подати відзив на позов.
У судовому засіданні 29.07.2025 прийняв участь позивач. Відповідач у судове засідання 29.07.2025 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 29.07.2025 задоволено заяву представника відповідача від 28.07.2025 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов та поновлено пропущений відповідачем строк для подання на відзиву у справі №927/486/25, поданий відзив з додатками прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.08.2025, 13:15.
04.08.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що ціна кінцевої реалізації Біг Бег мішків становить 17 грн за один кг, тому, враховуючи загальну кількість Біг бег мішків - 70345 кг, які були отримані відповідачем від позивача, загальна сума від продажу вказаної сировини становить 1195865,00 грн, а не 629260 грн, як стверджує представник відповідача. Водночас 34430 кг залишились на складі відповідача, що повністю підтверджується актами приймання передачі сировини, оформленими відповідачем і підписаними позивачем, і актом інвентаризації матеріальних цінностей №1 від 24.08.2024. Зазначав, що всі письмові комунікації щодо відвантаження (продажу) сировини і закупівлі нових партій проводились сторонами у месенджері «Вайбер».
08.08.2025 представник відповідача подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначав, що відповідно до умов договору обов'язок відповідача повернути позивачу сировину або відвантажити її третій особі виникає після отримання від позивача відповідної письмової заявки, водночас протягом дії договору позивачем не направлялись відповідачу письмові заявки, змін до договору сторони не вносили, зокрема, щодо заміни направлення письмової вимоги на переписку через месенджер «Вайбер». Також вказує, що на відповідача не було покладено обов'язок зі зберігання 70346 кг Біг Бег мішків і відповідної плати за це він не отримував.
11.08.2025 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме скрін-шотів з цінами кінцевої реалізації сировини.
У судовому засіданні 12.08.2025 прийняв участь позивач. Відповідач у судове засідання 12.08.2025 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Клопотання позивача від 11.08.2025 судом задоволено, докази залучені до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 12.08.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/486/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.09.2025, 11:30, про що позивач та відповідач повідомлені ухвалою суду від 12.08.2025 (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 12.08.2025, 21:17, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 29.08.2025), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601184221989).
У судовому засіданні 16.09.2025 прийняв участь позивач. Відповідач у судове засідання 16.09.2025 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 16.09.2025 судом оголошено перерву до 23.09.2025, 11:50, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 16.09.2025 (ухвала суду доставлена представнику відповідача його електронного кабінету в ЄСІТС 17.09.2025, 15:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
У зв'язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 23.09.2025 не відбулося, про що складено Акт №210-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 повідомлено учасників справи про перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 30.09.2025, 12:20 (ухвала суду доставлена позивачу та представнику відповідача до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 23.09.2025, 19:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 29.09.2025, ШКІ 0601196367660).
30.09.2025 представники сторін у справі в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Заяв та клопотань від сторін не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
29.11.2023 між Фізичною особою-підприємцем Черкаським Дмитром Валерійовичем (замовник, позивач) та фізичною особо-підприємцем Чабеєм Олександром Васильовичем (виконавець, відповідач) укладено договір про надання послуг № 1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги у сфері поводження з вторинною сировиною (в подальшому сировина), передбачені п. 2.1 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору передбачені п. 1.1 договору комплекс заходів у сфері поводження з вторинною сировиною можуть включати в себе такі послуги: 2.1.1 - оброблення сировини (сортування та пакування); 2.1.2 - зберігання сировини, 2.1.3 - послуги з організації відвантаження відсортованої сировини кінцевому споживачу (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником) по письмовій заявці замовника.
Приймання-передача сировини для сортування здійснюється на майданчику виконавця на підставі акту приймання-передачі (п. 2.2 договору).
Прийом-передавання сировини здійснюється представниками сторін за фактичною кількістю, визначеною у видаткових накладних (п. 2.3 договору).
За умовами п. 2.4 договору сировина, передана для сортування, не переходить у власність до виконавця і повинна бути повернута на першу вимогу замовника або відвантажена кінцевому споживачу (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником) згідно із письмовою заявкою замовника.
Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що прийнята виконавцем для сортування сировина зберігається за адресою: України, Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Індустріальна, 14А, і не може бути ані переміщена, ані продана, ані повернута замовнику без письмової заявки замовника.
Повернення відсортованої сировини замовнику здійснюється таким чином: відсортована сировина повинна бути запакована; кількість повернутої сировини повинна дорівнювати кількості сировини, прийнятої до сортування, за виключенням відсотка засміченості; відсоток засміченості визначається за кожною партією сировини окремо; виконавець зобов'язується власними силами та за власний рахунок завантажити відсортовану сировину у транспортний засіб замовника або власними силами та за власний рахунок завантажити відсортовану сировину кінцевому споживачу (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником) за письмовою заявою замовника (п. 2.6 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг визначається із застосуванням тарифів, які узгоджуються на кожну окрему партію сировини, у окремій заявці на кожну окрему партію сировини. Загальна вартість наданих послуг за договором не може перевищувати 3000000,00 грн.
Згідно з п. 3.2 договору замовник протягом 3 банківських днів від дня підписання акту надання послуг та з моменту виставлення рахунку виконавцем перераховує на розрахунковий рахунок виконавця оплату за надані виконавцем послуги за договором згідно окремої заявки на кожну окрему партію сировини.
Замовник передає, а виконавець приймає сировину за актом передачі сировини, що підписується сторонами. Виконавець приймає сировину за місцезнаходженням складського приміщення виконавця (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Після завершення надання послуг виконавець підписує та передає замовнику на підписання акт надання послуг, який замовник підписує протягом п'яти робочих днів. Якщо замовник з будь - яких причин не має можливості підписати акт наданих послуг, він має право передати функцію підписання акту надання послуг (замість замовника) представнику кінцевого споживача сировини (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником) за окремою письмовою заявкою від замовника на кожну окрему партію сировини (п. п. 4.5, 4.6 договору).
За умовами п. 4.7 договору інші види послуг, які не передбачені договором, визначаються і обумовлюються у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2024 (п. 6.1 договору).
Після закінчення строку дії договору сторони можуть продовжити термін дії договору шляхом підписання додаткової угоди (п. 6.2 договору).
Додатковими угодами до договору №1 від 14.03.2024, №2 від 15.03.2024, №3 від 14.03.2024 сторони затвердили договірні ціни на послуги щодо сировини, зокрема, щодо сортування та відвантаження макулатури - 1 кг/1,50 грн; щодо сортування та відвантаження Біг Бег мішків - 1 кг/ 3,00 грн; щодо сортування, зберігання та відвантаження рукава зернового - 1 кг/ 2,50 грн.
Додатковою угодою до договору №2 від 01.05.2024 останній доповнено п. 8.8, яким встановлено, що факсимільні та електронні копії договору та документів, які є його невід'ємною частиною, або документів, які стосуються умов виконання договору по суті, мають юридичну силу до моменту заміни сторонами цих копій на оригінали.
Матеріали справи містять акти приймання-передачі сировини - Біг бег мішків, за якими на виконання умов вказаного договору замовник передав, а виконавець прийняв сировину, а саме: №45 від 16.05.2024 у кількості 2100 кг на суму 21000 грн, №48 від 21.05.2024 у кількості 2000 кг на суму 20000 грн, №51 від 22.05.2024 у кількості 1500 кг на суму 15000 грн, №53 від 28.05.2024 у кількості 1700 кг на суму 17000 грн, №59 від 29.05.2024 у кількості 1100 кг на суму 11000 грн, №60 від 30.05.2024 у кількості 1000 кг на суму 10000 грн, №62 від 04.06.2024 у кількості 2500 кг на суму 25000 грн, №67 від 07.06.2024 у кількості 1700 кг на суму 17000 грн, №74 від 14.06.2024 у кількості 1900 кг на суму 19000 грн, №80 від 21.06.2-024 у кількості 2000 кг на суму 20000 грн, №88 від 28.06.2024 у кількості 1500 кг на суму 15000 грн.
Також матеріали справи містять акти приймання-передачі сировини (Біг бег мішків) на зберігання, а саме: №42 від 14.05.2024 у кількості 1700 кг на суму 23800,00 грн, №43 від 14.05.2024 у кількості 2500 кг на суму 35000 грн, №55 від 28.05.2024 у кількості 500 кг на суму 7000 грн, № 65 від 06.06.2024 у кількості 1300 кг на суму 18200 грн, №83 від 25.06.2024 у кількості 900 кг на суму 12600 грн, №98 від 12.07.2024 у кількості 700 кг на суму 9800 грн, №100 від 19.07.2024 у кількості 3000 кг на суму 42000 грн, №101 від 19.07.2024 у кількості 2800 кг на суму 39200 грн, №103 від 19.07.2024 у кількості 1426 кг на суму 19964 грн.
Згідно з актами інвентаризації №№ 1, 2, 3 від 24.08.2024, складеними про проведення зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від ФОП Черкаський Дмитро Валерійович згідно договору про надання послуг №1 від 29.11.2023, які підписані сторонами, станом на 24.08.2024 у відповідача перебувала сировина: Біг-бег б/в - 34905 кг, макулатура - 44959 кг, рукав зерновий 25303 кг.
Позивач зазначає, що вказана сировина була придбана ним та передана відповідачу у двох пов'язаних з виконавцем осіб.
Так, матеріали справи містять:
- договір купівлі-продажу вторинної сировини №15/04 від 15.04.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Пласт Полімер» в особі директора Чабея Олександра Васильовича (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Черкаським Дмитром Валерійовичем (покупець), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити відсортовані мішки Біг Бег б/в, макулатуру або рукав зерновий б/а (товар);
- договір купівлі-продажу макулатури б/н від 08.03.2024, з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.03.2024, укладений між фізичною особи-підприємцем Єзибчук Людмилою Миколаївною (продавець) та фізичною особою-підприємцем Черкаським Дмитром Валерійовичем (покупець), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити макулатуру або Біг Бег мішки (товар), найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якої визначена сторонами в видаткових накладних та рахунках фактурах.
Відповідно до виставлених рахунків-фактури №18 від 16.05.2024 на суму 35000,00 грн, №26 від 28.05.2024 на суму 7000,00 грн, №32 від 06.06.2024 на суму 18200 грн, №38 від 25.06.2024 на суму 12600,00 грн, №47 від 12.07.2024 на суму 9800,00 грн, №48 від 19.07.2024 на суму 42000,00 грн, №51 від 19.07.2024 на суму 39200,00 грн, №53 від 19.07.2024 на суму 19964,00 грн позивач прибав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Пласт Полімер» Біг-бег мішки, що підтверджується видатковими накладними №17 від 14.05.2024 на суму 23800,00 грн, №18 від 16.05.12024 на суму 35000,00 грн, №26 від 28.05.2024 на суму 7000,00 грн, №32 від 06.06.2024 на суму 18200,00 грн, №38 від 25.06.2024 на суму 12600,00 грн, №47 від 12.07.2024 на суму 9800,00 грн, №48 від 19.07.2024 на суму 42000,00 грн, №51 від 19.07.2024 на суму 39200,00 грн, №53 від 19.07.2024 на суму 19964,00 грн. (всього на суму 207 564,00 грн).
Вартість сировини, придбаної у фізичної особи-підприємця Єзибчук Людмили Миколаївни, становить 190000,00 грн, що підтверджується кінцевою випискою за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Матеріали справи містять претензію позивача №3 від 30.11.2024, яка була отримана відповідачем 04.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Звертаючись до відповідача з вказаною претензією, позивач зазначав, що за актами приймання-передачі №№45-80 та актами зберігання №№81-105 ним у період з 16.05.2024 по 10.08.2024 передано відповідачу сировину на переробку, послуги виконавця сплачені у повному обсязі, проте перероблена сировина не повернута замовнику. У зв'язку із цим позивач вимагав повернути всю сировину, вказану в актах інвентаризації майна №№ 1-3 від 24.08.2024 власнику, або компенсувати вартість сировини по закупівельних цінах замовника до 15.12.2024.
Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять, як не містять і доказів повернення сировини чи сплати компенсації її вартості позивачу.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача вартість відсортованої сировини, яка становить 397564,00 грн, з яких 190000,00 грн вартість сировини, придбаної за Договором купівлі-продажу макулатури від 08.03.2024, та 207564,00 грн вартість сировини, придбаної за договором №15/04 купівлі-продажу вторинної сировини від 15.04.2023.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що він прийняв від позивача за актами приймання-передачі 70346 кг Біг Бег мішків загальною вартістю 836 044,00 грн, проте всі вони були відсортовані та відвантажені без залишків у транспорт ТОВ «Будматеріал Дніпро» за усними заявками позивача по телефону. Після відвантаження вказаної сировини відповідач отримував готівку від представника ТОВ «Будматеріал Дніпро» у загальному розмірі 629260,00 грн, яку за вказівкою позивача перераховував на його банківський рахунок, що підтверджується дублікатами чеків АТ КБ «ПриватБанк». Вказує, що він не укладав та не брав ніяких зобов'язань перед ТОВ «Будматеріал Дніпро», та не мав грошових зобов'язань перед позивачем, тому перерахування 629260,00 грн на рахунок останнього вважає виконанням п.п. 2.1.3 п. 2.1 договору про надання послуг №1 від 29.11.2023.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 268 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (частина 1 статті 936 Цивільного кодексу України).
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (частини 1 - 3 статті 938 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Водночас у статті 953 цього ж Кодексу унормовано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 73 ГПК України).
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.
Натомість за змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, тобто із введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов'язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20.
Отже, судом враховано, що 29.11.2023 між Фізичною особою-підприємцем Черкаським Дмитром Валерійовичем (замовник, позивач) та фізичною особо-підприємцем Чабеєм Олександром Васильовичем (виконавець, відповідач) укладено договір про надання послуг № 1, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги у сфері поводження з вторинною сировиною (в подальшому сировина), передбачені п. 2.1 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору передбачені п. 1.1 договору комплекси заходів у сфері поводження з вторинною сировиною можуть включати в себе такі послуги: 2.1.1 - оброблення сировини (сортування та пакування); 2.1.2 - зберігання сировини, 2.1.3 - послуги з організації відвантаження відсортованої сировини кінцевому споживачу (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником) по письмовій заявці замовника.
Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що прийнята виконавцем для сортування сировина зберігається за адресою: України, Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Індустріальна, 14А, і не може бути ні переміщена, ні продана, ні повернута замовнику без письмової заявки замовника.
Вказане спростовує доводи відповідача про те, що умови договору про надання послуг № 1 від 29.11.2023 не передбачають його зобов'язань щодо зберігання сировини.
Так, на виконання умов договору, зокрема п. 2.2 договору, замовник передав, а виконавець прийняв сировину (Біг бег мішки), що підтверджується відповідними зазначеними вище актами приймання-передачі сировини.
Вказані обставини сторонами у справі не спростовуються.
Також, на виконання умов договору сторони уклали акти приймання-передачі сировини (Біг бег мішків) конкретно на зберігання. Вказані акти долучені позивачем до матеріалів справи і викладені у них відомості не оспорюються відповідачем у справі.
Вказані обставини не заперечуються сторонами.
Згідно з актами інвентаризації №№ 1, 2, 3 від 24.08.2024 про проведення зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від ФОП Черкаський Дмитро Валерійович згідно договору про надання послуг №1 від 29.11.2023, станом на 24.08.2024, складеними та підписаними сторонами, у відповідача перебувала сировина: Біг-бег б/в - 34905 кг, макулатура - 44959 кг, рукав зерновий 25303 кг.
За умовами п. 2.4 договору сировина, передана для сортування, не переходить у власність до виконавця і повинна бути повернута на першу вимогу замовника, або відвантажена кінцевому споживачу (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником) згідно письмової заявки замовника.
За умовами договору відсортована сировина повинна бути запакована; кількість повернутої сировини повинна дорівнювати кількості сировини, прийнятої до сортування, за виключенням відсотка засміченості; відсоток засміченості визначається по кожній партії сировини окремо; виконавець зобов'язується власними силами та за власний рахунок завантажити відсортовану сировину у транспортний засіб замовника, або власними силами та за власний рахунок завантажити відсортовану сировину кінцевому споживачу (який має договір купівлі-продажу сировини з замовником), по письмовій заяві від замовника (п. 2.6 договору).
Матеріали справи містять претензію позивача №3 від 30.11.2024 про повернення сировини, вказаної в актах інвентаризації майна №№ 1-3 від 24.08.2024, власнику, або здійснення компенсації вартості сировини за закупівельними цінами замовника до 15.12.2024.
Вказана претензія отримана відповідачем 04.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів повернення сировини чи сплати позивачу компенсації її вартості матеріали справи не містять.
При цьому суд критично оцінює доводи відповідача про те, що всі отримані від позивача Біг Бег мішки у загальному розмірі 70346 кг загальною вартістю 836 044,00 грн відвантажені без залишків у транспорт ТОВ «Будматеріал Дніпро» за усними заявками позивача за телефоном, оскільки за умовами договору таке відвантаження мало б здійснюватися за письмовою заявкою позивача та за наявності укладеного між вказаними сторонами (позивачем та ТОВ «Будматеріал Дніпро») договору купівлі-продажу сировини, доказів чого матеріали справи не містять.
Так, матеріали справи містять листування сторін у месенджері «Вайбер», водночас з вказаного листування неможливо встановити час та кількість відвантаженої сировини, особу, якій вона була відвантажена тощо.
Будь-яких доказів на підтвердження укладення між позивачем та ТОВ «Будматеріал Дніпро» договору купівлі-продажу сировини, актів приймання вказаним товариством сировини, за якими можливо було б встановити період поставки сировини, її кількість та вартість, а також уповноваження позивачем на здійснення відвантаження сировини ТОВ «Будматеріал Дніпро» саме на виконання умов договору про надання послуг № 1 від 29.11.2023 матеріали справи не містять.
Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Пласт Полімер» в особі директора Чабея Олександра Васильовича укладений договір купівлі-продажу вторинної сировини №15/04 від 15.04.2023, на виконання якого за виставленими рахунками-фактурами позивач прибав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Пласт Полімер» Біг-бег мішки, що підтверджується наявними у спраі видатковими накладними на загальну суму 207 564,00 грн.
Також між позивачем та фізичною особи-підприємцем Єзибчук Людмилою Миколаївною укладено договір купівлі-продажу макулатури від 08.03.2024, на виконання умов якого позивач прибав у фізичної особи-підприємця Єзибчук Людмили Миколаївни сировину на загальну суму 190 000,00 грн, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку позивача за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Посилаючись на вказані договори, рахунки -фактури, видаткові накладні та банківські виписки, позивач зазначає, що загальна вартість сировини Біг Бег, придбана ним, передана відповідачу і не повернута останнім, складає 397564,00 грн.
Доказів на спростування вказаної суми відповідачем не надано.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи наявні в матеріалах справи первинні докази, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 397564,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У даній правовій ситуації, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказах, судом здійснено належний захист майнових прав позивача щодо стягнення заборгованості за не повернутий товар у сумі 397564,00 грн.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем при зверненні до суду через систему "Електронний суд" сплачено 5963,46 грн судового збору, згідно з квитанцією №245533067 від 09.05.2025 (а.с. 37 т.1).
Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
З урахуванням подання позивачем позову через систему "Електронний суд" розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду, становить 4770,77 грн, і підлягає розподілу за результатами розгляду даної справи.
Сума надлишково сплаченого судового збору становить 1192,69 грн.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4770,77 грн.
Суд зауважує, що у зв'язку зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 1192,69 грн в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Водночас за висновком суду на момент ухвалення судового рішення відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, оскільки такі вимоги не заявлялися позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Черкаського Дмитра Валерійовича до Фізичної особи-підприємця Чабея Олександра Васильовича про стягнення 397564,00 грн задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чабея Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Черкаського Дмитра Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 397564 (триста дев'яносто сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн 00 коп та судовий збір в сумі 4770,77 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 30.09.2025 судом підписано вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2025.
Суддя М.О. Демидова