8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
07 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2428/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс", Харків
до Комунальної організації "Харківський зоологічний парк", м.Харків
про стягнення 91 798 830,70 грн
за участю представників:
позивача - Дзюба І.М. (адвокат, ордер АХ№1281713 від 13.08.2025 року);
відповідача - Коротун В.І. (адвокат, ордер АХ№1195210 від 05.08.2025 року).
15.07.2025 року позивач - Приватне підприємство "Будівельна фірма "Промтекс" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт №3 від 16.04.2020 року в розмірі 91798830,70 грн, з яких: 56428317,84 грн - основний борг; 5528429,17 грн - 3% річних; 29842083,69 грн - сума інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2025 року відкрито провадження у справі №922/2428/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.08.2025 року.
05.08.2025 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№18054), в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
08.08.2025 року представник відповідача надав до суду заяву (вх.№18361) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 року задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
12.08.2025 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№18498), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 19.08.2025 року відкладено підготовче засідання на 02.09.2025 року.
25.08.2025 року представник відповідача надав до суду клопотання про призначення експертизи (вх.№19414).
В заявленому клопотанні відповідач зазначає, що у даній справі є необхідність щодо призначення експертизи, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме:
- Чи підтверджується обсяги та вартість фактично виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 складеними ПП «Будівельна фірма "Промтекс"», які виконані понад обсяг робіт за договором №3 від 16.04.2020 що виконувались на об'єкті «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк» за адресою: вул. Сумська, 35 у м. Харків».
- Чи відповідають фактично виконані роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 складеними ПП «Будівельна фірма "Промтекс"», проектно - кошторисній документації «Робочий проект «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк» за адресою: вул. Сумська, 35 у м. Харків. Коригування»» та вимогам нормативно правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають то у чому полягають відмінності?
- Яка вартість фактично виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 складеними ПП «Будівельна фірма "Промтекс"», які виконані понад обсяг робіт за договором №3 від 16.04.2020 що виконувались на об'єкті «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк» за адресою: вул. Сумська, 35 у м. Харків»?
- Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 складеними ПП «Будівельна фірма "Промтекс"» обсягам та вартості яка зазначена в проектно - кошторисній документації «Робочий проект «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк» за адресою: вул. Сумська, 35 у м. Харків. Коригування»» та звітної документації?
01.09.2025 року представник позивача надав до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи (вх.№19966).
Обгрунтовуючи свої заперечення позивач зазначав, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було долучено висновок експертів №543, яким підтверджено обсяги та вартість фактично виконаних робіт. Як вбачається із клопотання про призначення експертизи, Відповідач визначає питання, які є ідентичними з питаннями, які були поставлені експертам Позивачем і щодо яких експертами складено висновок №543 стосовно обсягів та вартості виконаних Позивачем робіт понад обсяг робіт за Договором про закупівлю №3 від 16.04.2020 на об'єкті «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк», за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків». Крім того, у поданому клопотанні Відповідачем не доведено, що висновок експертів №543 неправильний, недостатньо обґрунтований, або що в матеріалах справи є докази стосовно обсягів та вартості виконаних Позивачем робіт, які виконані понад обсяг робіт за Договором про закупівлю №3 від 16.04.2020 на об'єкті «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк», за адресою: вул. Сумська, 35, м.Харків», які є взаємно суперечливими, наведені Відповідачем доводи не спростовують висновок експертів №543 та не вказують на необхідність призначення нової експертизи з тих же питань. Позивач вважає, що призначення у цій справі нової судової експертизи за тими ж питаннями, які вже були вирішені експертами у висновку №543, за необґрунтованим клопотанням Відповідача може призвести до суттєвого затягування справи.
Протокольною ухвалою суду від 02.09.2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.09.2025 року.
24.09.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (вх.№22074). В заявленому клопотанні позивач просить суд поновити процесуальний строк для подання доказів по справі №922/2428/25, а саме: заяви свідка ОСОБА_1 від 23.09.2025року та заяви свідка ОСОБА_2 від 22.09.2025року, та долучити їх до матеріалів справи.
Обґрунтовуючи поважність причин не подання доказів у строк, позивач зазначав, що на дату подання позову свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не виявляли остаточно бажання за пропозицією Позивача надати повідомлення про відомі ним обставини в статусі свідка, а також не виказували готовність у разі необхідності з'явитися до господарського суду Харківської області за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Також, заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дату подання позову в якості доказів не існували, оскільки не були належним чином оформлені з посвідченням підписів свідків нотаріально. Крім того, свідок ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 на дату подання позовної заяви перебували за межами м. Харкова.
Протокольною ухвалою суду від 24.09.2025 року відкладено підготовче засідання на 07.10.2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2025 року заперечував проти призначення у справі експертизи, з причин викладених в раніше наданих запереченнях; просив задовольнити клопотання про поновлення строку на подання доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2025 року клопотання про призначення у справі експертизи підтримував, зазначав, що у нього є сумніви щодо визначеної суми відносно виконаних робіт у вже проведеній експертизі; щодо клопотання позивача заперечував.
Приписами п.10 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у підготовчому засіданні суд, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи, дослідивши наявні матеріали справи, а також заслухавши пояснення і заперечення учасників справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.
Частиною 2 ст. 107 ГПК України передбачено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 передбачено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
У матеріалах справи наявний Висновок експертів №543 Полтавського відділення Національного наукового центу «Інститут судових експертиз імені Засл.проф.М.С.Бокаріуса» за результатами проведення комісійного експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 22.04.2025, який поданий позивачем разом з позовом.
Комісійне експертне будівельно-технічне дослідження проведене та висновок експертів №543 складено комісією експертів Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» у складі: завідувача сектору інженерно-технічних досліджень Савельєва Дмитра Юрійовича, провідного судового експерта сектору інженерно-технічних досліджень Онищенко Анни Юріївни, судового експерта сектору інженерно-технічних досліджень Шевченка Юрія Сергійовича.
З висновку експертів №543 слідує, що на дослідження експертам надавалась та була об'єктом дослідження: первинна облікова документація у будівництві, виконавча, договірна та проектна документація та фактичні обсяги виконаних робіт по об'єкту: «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк», за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків».
Висновок експертів за результатами судової експертизи №543 від 22.04.2025 містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані висновки з поставлених запитань, є повним, достатньо обґрунтованим і не викликає сумнівів у його правильності.
Як вбачається із клопотання про призначення експертизи, відповідач визначає питання, які є ідентичними з питаннями, які були поставлені експертам позивачем, і щодо яких експертами складено висновок №543 стосовно обсягів та вартості виконаних Позивачем робіт понад обсяг робіт за Договором про закупівлю №3 від 16.04.2020 на об'єкті «Нове будівництво будівлі утримання пінгвінів з відкритими вольєрами в зоні «Світ узбережжя» КО «Харківський зоопарк», за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків».
Відповідач просить доручити проведення експертизи експертам тієї ж експертної установи, яка склала висновок №543, а саме експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», але в іншій філії.
Суд зауважує, що Висновок експертів №543 підготовлений для подання до суду, експерти повідомлені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, експерти є особами, яка відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».
Як слідує із наведених вище положень п. 2 ч. 1 ст. 99, ч. 2 ст. 107 ГПК України, при наявності вже поданого до суду висновку експерта, судова експертиза, у тому числі повторна, може призначатись у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності наданого висновку.
У постанові від 25.01.2024 у справі № 914/1693/18 Верховний Суд зазначає, що повторна судова експертиза згідно з ст. 107 ГПК України призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Призначення повторної експертизи є правом, а не обов'язком суду, яке (право) він реалізує в межах власних повноважень, з урахуванням обставин справи і зібраних у ній доказів.
У поданому клопотанні відповідачем не доведено, що висновок експерта недостатньо обґрунтований, або що він суперечить іншим матеріалам справи, або що він обмежує права КО «Харківський зоопарк». На переконання суду, наведені відповідачем доводи носять оціночний характер, не спростовують складений висновок та не вказують на необхідність призначення повторної експертизи.
Суд звертає увагу сторін, що в матеріалах справи наявні докази, подані сторонами по справі, які мають оцінюватися судом у їх сукупності, жоден доказ не має наперед встановленого значення.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що потреба у призначенні повторної судової експертизи у даній справі відсутня, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Прим цьому, суд враховує, що призначення у даній справі повторної судової експертизи матиме наслідком необґрунтоване затягування судового процесу і призведе до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
В розумінні ст. 119 ГПК України пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та від 21.02.2019 у справі №911/4590/13.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Згідно з чч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК України).
Отже позивач зобов'язаний був подати усі наявні у нього докази, пов'язані з предметом спору, у тому числі і заяви свідків, разом з першою заявою по суті справи, якою є позовна заява.
При цьому, у позовній заяві позивач не повідомляв суд про те, що він не може подати заяви свідків разом з позовом, з наведенням відповідних причин, з яких такі докази не можуть бути подані у зазначений строк, та наданням доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Частинами 1, 4 статті 88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (постанова від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Частина 1 статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією з засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки відповідні докази були подані позивачем з порушенням процесуального строку, та позивачем не доведено обставин, що об'єктивно були непереборними, не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що завадили своєчасно подати до суду докази разом з позовною заявою, враховуючи відсутність у позовній заяві повідомлення про намір подати ці докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та відповідні докази залишити без розгляду.
Окремо суд звертає увагу, що в якості доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, позивачем долучено накази про відрядження відповідних працівників, водночас, надані накази видані самим позивачем - ПП «Будівельна фірма «Промтекс», а отже, не можуть слугувати об'єктивним доказом поважності пропущеного строку.
Водночас суд враховує, що з позовом ПП «Будівельна фірма «Промтекс» звернувся до суду 15.07.2025 року, а із заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - більше ніж через 2 місяці (24.09.2025). Такі обставини як пропущення позивачем процесуального строку для подання до суду доказів протягом тривалого проміжку часу та подання їх окремо вказують на недобросовісну реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.
Подібний висновок викладений в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2024 року по справі №910/12005/22.
Однією із засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статей 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що причини своєчасного неподання позивачем нових доказів не є поважними, у зв'язку з чим, відмовляє в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд, зважаючи на норми наведеного вище законодавства, взявши до уваги обставини, якими позивач обґрунтовує поважність причин неподання доказів у строк, дійшов висновку щодо відсутності підстав для прийняття до розгляду відповідних доказів (заяву свідка ОСОБА_1 від 23.09.2025 та заяву свідка ОСОБА_2 від 22.09.2025) через пропущення процесуального строку, встановленого законом, адже позивач не довів наявність тих обставин, що об'єктивно були непереборними, не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що завадили своєчасно подати до суду докази разом з позовною заявою.
Керуючись статтями 80, 107, 118, 119, 227, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" про призначення експертизи (вх.№19414 від 25.08.2025).
2. Відмовити в задоволенні клопотання позивача (вх.22074 від 24.09.2025) про поновлення строку на подання доказів та відповідні докази (заяву свідка ОСОБА_1 від 23.09.2025 та заяву свідка ОСОБА_2 від 22.09.2025) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у поновленні строку до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому статтями 254-257 ГПК України.
В іншій частині ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 13.10.2025
Суддя К.В. Аріт
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.