вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 жовтня 2025 рокуСправа № 912/1540/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури (пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006)
до відповідача: Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Миру, буд. 1, село Велика Северинка(пн), Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27613)
про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права комунальної власності,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.
представники сторін:
від прокуратури - Лагода О.В., прокурор, посвідчення №075371 від 01.03.2023
від відповідача - участі не брав;
у судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури до Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з вимогами:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га, вчинену в Державному земельному кадастрі;
- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365164) на земельну ділянку з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 40635293);
- стягнути з Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365164) на користь Кіровоградської обласної прокуратура судовий збір у сумі 6 056 грн (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800).
В обґрунтування позовних вимог Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури зазначив, що під час реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки невірно визначено категорію земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, оскільки вказана земельна ділянка належить до земель водного фонду, а тому державна реєстрація земельної ділянки та права комунальної власності підлягає скасуванню в судовому порядку.
Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 08.07.2025 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Протокольною ухвалою від 08.07.2025 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 04.09.2025.
04.09.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.09.2025.
Ухвалою від 11.09.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.09.2025, визначив резервну дату судового засідання 02.10.2025.
Представник відповідача участі в судовому засіданні 02.10.2025 не брав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу у судовому засіданні 02.10.2025 за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 02.10.2025 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
Земельна ділянка площею 83,8013 га з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району та належить до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення фермерського господарства.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.12.2020 № 42-ОТГ передано у комунальну власність Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 497,3828 га. (а.с. 20).
У додатку до вказаного наказу під порядковим номером 19 вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, дані щодо права користування - договір оренди від 01.06.2011 терміном на 10 років, що укладений з ОСОБА_1 , відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - відсутні (а.с. 21-25).
Право власності на земельну ділянку за Великосеверинівською сільською радою Кропивницького району зареєстровано 15.02.2021, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інші речові права на земельну ділянку не зареєстровані (а.с. 18).
Прокурор зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 сформована за рахунок земель водного фонду, оскільки на ній розташовані водні об'єкти.
За інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 протікають річка Мамайка орієнтовною довжиною 1,17 км, яка є лівою притокою річки Інгул та річка Левченкова орієнтовною довжиною 1,37 км, яка є лівою притокою річки Мамайка. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України (далі - ВК України) вказані річки відносяться до малих річок (а.с. 58-65).
Даними Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, підтверджено, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 протікають річки Мамайка та річка Левченкова, які відносяться до малих річок. Для малих річок встановлюються прибережні захисні смуги уздовж урізу води (у меженний період) шириною 25 метрів (а.с. 66).
Ураховуючи викладене, Інститут водних проблем і меліорації НААН дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 безпосередньо накладається на землі водного фонду - русло річки Мамайка та її лівобережну притоку річку Левченкова, а також прибережні захисні смуги вздовж урізів води вказаних річок.
Крім того, наявність на земельній ділянці водних об'єктів вбачається з даних кадастрової карти у програмному забезпеченні Державний земельний кадастр (а.с. 69-112).
Прокурор зазначає, що про існування водних об'єктів на спірній земельній ділянці вказують надані Державним космічним агентством України матеріали супутникового моніторингу космічного знімання на території.
Ретроспективним супутниковим моніторингом здійснено кореляцію координат земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 на місцевість. Із наданих супутникових знімків вбачається, що водні об'єкти в межах земельної ділянки фіксуються щонайменше з 2003 року та по сьогоднішній час.
З наведеного вбачається, що формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 частково за рахунок земель водного фонду призвели до незаконної зміни їх цільового призначення.
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області реєстрація земельної ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 відбулась після перенесення до архівного шару Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:9165 (а.с. 121-126).
Станом на сьогодні земельна ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га є землями сільськогосподарського призначення та має такий склад угідь: 3,4963 га - рілля, 44,3334 га - пасовища, 0,0732 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 0,0182 га - землі, які використовуються для технічної інфраструктури, 35,8802 га - кам'янисті місця.
На даний час у Державному земельному кадастрі на земельну ділянку з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 відсутні відомості про обмеження її використання.
Прокурор зазначає, що таким чином, наразі існують умови для використання та розпорядження землями водного фонду, у порядку, передбаченому для земель сільськогосподарського призначення. Використання земельної ділянки з розміщеним на ній водними об'єктами як земель сільськогосподарського призначення порушує режим використання та охорони земель водного фонду та може завдати непоправної шкоди екосистемі річки. Відсутність обмежень у використанні спірної земельної ділянки спричиняє можливість вчинення відповідачем дій щодо передачі такої земельної ділянки у користування, відмінного від того, який дозволяється для земель водного фонду.
Зазначене стало підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16.)
Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Склад сторін визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2018 у справі № 916/749/17 вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування не здійснює дій до відновлення встановленого порушення, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення сільської (міської, селищної) ради відповідачем, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади, не існує.
Спірна земельна ділянка є землями комунальної власності, належать Великосеверинівській територіальній громаді, а функції власника та розпорядника щодо неї здійснює сільська рада, як представницький орган територіальної громади.
Прокурор зазначає, що після того, як земельні ділянки за межами населеного пункту перейшли у власність територіальних громад, з моменту реєстрації у 2021 році права власності на земельну ділянку за Великосеверинівською сільською радою Кропивницького району, відповідач жодних дій до зміни цільового призначення спірної земельної ділянки на землі водного фонду, встановлення документацією із землеустрою обмежень у використанні земель, або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідачем не вжито.
Таким чином, протягом тривалого часу існують перешкоди територіальній громаді у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою як землями водного фонду.
Прокурор, звертаючись із позовом до суду, діє на захист не своїх власних порушених прав, а виключно на захист інтересів територіальної громади як частини українського народу та інституту держави, які нерозривно пов'язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб'єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.
Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні загально значимого питання про відновлення статусу земель водного фонду, їх раціонального подальшого використання, встановлення відповідних обмежень.
Зважаючи на вищенаведене, у даній справі наявний виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але й обов'язок звернутися до суду для захисту інтересів держави.
Таким чином, органи прокуратури України, на даний час, є єдиним суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов'язаних із протиправним визначенням земельній ділянці, зайнятій водними об'єктами, категорії земель сільськогосподарського призначення.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Конституція України (ст. 13, 14) визначає, що земля, водні та інші природні ресурси є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 14, 19 Конституції України).
Згідно зі ст. 3, 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) вбачається, що водні об'єкти та землі водного фонду є національним багатством держави і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.
Установлено, що спірна земельна ділянка, яка сформована з розміщеними на ній водними об'єктами, незаконно зареєстрована в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства" та фактично відносяться до земель водного фонду.
Усі водні об'єкти та землі водного фонду на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони протікають, та незалежно від права власності на них, становлять водний фонд та землі водного фонду України і перебувають під охороною держави. Водні об'єкти та землі водного фонду, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на землі водного фонду здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
За таких обставин "суспільним", "публічним" інтересом звернення керівника Кіровоградської обласної прокуратури до суду з вимогою скасування в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням "для іншого сільськогосподарського призначення", захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, земель водного фонду, як національного багатства України та як джерела задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.
Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю. Тобто правовідносини, пов'язані з володінням земель водного фонду становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
З огляду на викладене, за наявності беззаперечних порушень інтересів держави, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення та землі водного фонду.
Частиною 3 ст. 19 ЗК України врегульовано, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Згідно зі ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Статтею 60 ЗК України визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.
Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції, що діяла на момент реєстрації спірної земельної ділянки) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Суд зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га в Державному земельному кадастрі проведена 26.06.2017 після перенесення до архівного шару Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:9165, яка за розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 23.10.2009 № 851-р (зі змінами відповідно до розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22.04.2011 № 262-р) передавалась у користування як землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. У той же час на вказаній земельній ділянці розташовані водні об'єкти, та зайняті ними землі водного фонду.
Під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (діяв до 22.03.2023) так і на сьогодні у Додатку 59 "Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 28.07.2021 №821) такий вид цільового призначення "для ведення фермерського господарства" входить до категорії земель сільськогосподарського призначення (код 01).
У той же час виключно до земель водного фонду (код 10) відносяться земельні ділянки водного фонду (земельні ділянки, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також земельні ділянки, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів).
Частиною 4 ст. 111 ЗК України визначено, що обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
Згідно з ч. 5 ст. 111 ЗК України відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
За інформацією відділу Головного управління Держгеокадастру в області на даний час у Державному земельному кадастрі на земельну ділянку з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 відсутні відомості про обмеження її використання.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус. Неприйняття рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 ЗК України).
Порядок формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав визначено положенням ст. 79-1 ЗК України.
Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру та здійснюється, зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
Положеннями ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з ч. 1, 4, 7, 9 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.
Положеннями ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Також, згідно з ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Дана позиція сформована Верховним Судом та відображена у постанові від 23.06.2020 по справі № 922/2589/19.
Матеріалами справи підтверджено формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 частково за рахунок земель водного фонду, а саме.
За інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 протікають річка Мамайка орієнтовною довжиною 1,17 км, яка є лівою притокою річки Інгул та річка Левченкова орієнтовною довжиною 1,37 км, яка є лівою притокою річки Мамайка. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України (далі - ВК України) вказані річки відносяться до малих річок.
Даними Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, підтверджено, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 протікають річки Мамайка та річка Левченкова, які відносяться до малих річок. Для малих річок встановлюються прибережні захисні смуги уздовж урізу води (у меженний період) шириною 25 метрів.
Інститут водних проблем і меліорації НААН дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 безпосередньо накладається на землі водного фонду - русло річки Мамайка та її лівобережну притоку річку Левченкова, а також прибережні захисні смуги вздовж урізів води вказаних річок.
Інститут водних проблем і меліорації діє у системі Національної академії аграрних наук України (НААН) та його створений з метою наукового забезпечення розвитку водного господарства і меліорації в Україні для підвищення ефективності використання водних і земельних ресурсів. Одним із напрямків діяльності підприємства є управління, використання, відтворення, моніторинг якості водних ресурсів.
Крім того, наявність на земельній ділянці водних об'єктів вбачається з даних кадастрової карти у програмному забезпеченні Державний земельний кадастр.
Відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет, згідно з Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".
Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Публічна кадастрова карта є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру та містить, зокрема, доступні відомості щодо конкретних земельних ділянок.
У постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 911/1480/18 вказано, що офіційні дані Публічної кадастрової карти України дійсно можуть бути доказом у справі за умови їх відповідності наведеним вимогам ст. 73,76-79 ГПК, а саме, що на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, які входять в предмет доказування. Можливість суду самостійно на основі даних Публічної кадастрової карти України встановити факт саме накладення земельних ділянок по суті потребує, щоб такі спірні земельні ділянки були внесені до Державного земельного кадастру та відображені на вказаній карті. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 363/1459/20.
Про існування водних об'єктів на спірній земельній ділянці вказують надані Державним космічним агентством України матеріали супутникового моніторингу космічного знімання на території.
Ретроспективним супутниковим моніторингом здійснено кореляцію координат земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 на місцевість. Із наданих супутникових знімків вбачається, що водні об'єкти в межах земельної ділянки фіксуються щонайменше з 2003 року та по сьогоднішній час.
З наведеного вбачається, що формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 частково за рахунок земель водного фонду призвели до незаконної зміни їх цільового призначення.
Суд зазначає, що Державна реєстрація спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення є перешкодою у функціонуванні водних об'єктів, а тому з метою відновлення порушених прав та інтересів держави і територіальної громади, наявні підстави для скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, оскільки під час реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки невірно визначено категорію земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель водного фонду.
За наведених обставин, наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави.
Судом враховується, що заявлені позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями водного фонду.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За приписами ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).
Отже, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави та територіальної громади у сфері охорони та збереження земель водного фонду, державного контролю за додержанням режиму та обмежень у їх використанні.
Зокрема, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, метою заявленого позову є не перереєстрація права на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а відновлення становища, яке існувало до порушення - до державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 зареєстрована після перенесена до архівного шару Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:9165 у зв'язку з виявленням технічної помилки.
За змістом ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч. 13, якою доповнено ст. 79-1 ЗК України Законом 340-ІХ від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Положення аналогічного змісту закріплені також у ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, згідно з якими державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі, в порушення вимог чинного законодавства, невірно визначено категорію землі та її цільове призначення, що обумовило фактичне її вилучення із земель водного фонду, а також може призвести до подальшого розпорядження нею для цілей, відмінних від ведення водного господарства, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га та права на неї.
З підстав викладеного, позовні вимоги Прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.
Як вже зазначено, згідно з наданою до справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га, власником зазначено Великосеверинівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.
За вказаних обставин, позовна вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини та положення законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доказів, які би спростовували вищенаведене, суду не подано.
Судом враховується, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га вчинену у Державному земельному кадастрі.
Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365164) на земельну ділянку з кадастровим номером 3522582100:02:000:2618 площею 83,8013 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 40635293).
Стягнути з Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365164) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) 6 056 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя М.С. Глушков