вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 жовтня 2025 рокуСправа № 912/1728/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, Кропивницький район, Кіровоградська обл, 27400) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницького району, Кіровоградської області, 27247)
до відповідача: Лаврентьєва Сергія Борисовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 39 918,22 грн,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;
Представники сторін:
від прокуратури - Радкевич С.В., прокурор, посвідчення № 075389 від 01.03.23;
від позивача - участі не брав;
від відповідача - Лаврентьєв Сергій Борисович, особисто, посвідчення серія НОМЕР_1 ,
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Лаврентьєва Сергія Борисовича (далі - Лаврентьєва С.Б.) з вимогами:
- стягнути з Лаврентьєва С.Б. (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Кетрисанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04365508) заборгованість зі сплати орендної плати за договорами оренди землі в сумі 39 918,22 грн;
- стягнути з Лаврентьєва С.Б. (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури понесені виграти на сплату судового збору в сумі 3 028 гривень.
26.06.2025 до суду від прокуратури надійшла уточнена позовна заява.
27.06.2025 від прокуратури надійшли копії договорів з додатками.
Ухвалою від 30.06.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 08.07.2025.
07.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про заміну відповідача у справі.
Протокольною ухвалою від 08.07.2025 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 02.09.2025.
14.07.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
01.09.2025 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
02.09.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.09.2025.
11.09.2025 до господарського суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 11.09.2025 господарський суд відмовив в задоволенні заяви про заміну відповідача у справі з підстав невідповідності поданої заяви вимогам ст. 48 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); відмовив в задоволенні заяви про закриття провадження у справі з мотивів її невідповідності правовим позиціям викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18.
Ухвалою від 11.09.2025 господарський суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.09.2025.
У судовому засіданні 25.09.2025 відповідач заявив усне клопотання про визнання позову.
25.09.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2025.
01.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду.
У відзиві на позов відповідач просить замінити відповідача з ОСОБА_1 на ФОП Чийпеша В.В зважаючи на те, що відповідальність за несплату орендної плати несе суборендар ФОП Чийпеш В.В.
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що вважає необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги доводи, викладені відповідачем у відзиві з мотивів їх необґрунтованості.
Представник позивача участі в судовому засіданні не брав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений відповідач повідомлений належним чином
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу у судовому засіданні 02.10.2025 за відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Між Бобринецькою райдержадміністрацією та ФОП Лаврентьєвим С.Б. 18.12.2008 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520884800:02:000:9005 загальною площею 38,9131 га (далі - Договір) (а. с. 28-33).
Згідно з п.1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації від 23.10.208 №996-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на строк 15 років. Після закінчення строку дії договору орендар, має переважне право на його поновлення на новий строк.
Згідно з п. 9 Договору орендна плата за користування земельною ділянкою, вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 7688 грн або 3,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року.
Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сплачується через установу банку на відповідний рахунок сільської ради, за місцем розташування земельної ділянки.
Згідно з п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 41 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.
Речове право оренди зареєстровано у Державному реєстрі земель 13.04.2009 за № 040936500033.
Договір підписано та скріплено печатками.
Термін дії договору оренди землі закінчився 13.04.2024.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 3520884800:02:000:9005 загальною площею 38,9131 га, перебуває у комунальній власності Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 45).
Термін дії договору оренди землі закінчився 13.04.2024.
Між орендарем земельної ділянки ФОП Лаврентьєвим С.Б. та ФОП Чийпешем Василем Васильовичем 10.04.2012 укладено договір суборенди землі, відповідно до якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться Миколо-Бабанська сільська рада загальною площею 38,91 га, згідно з розпорядженням голови Бобринецької районної державної адміністрації №227-р від 10.04.2012 (а.с. 35-37).
Відповідно до п. 2.3 Договору суборенди землі орендна плата за користування вказаної в договорі земельною ділянкою Суборендар сплачує щороку орендну плату у розмірі 3,5% від грошової оцінки землі. Суборендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як термін щомісячно рівними долями останній внесок 1 листопада. Всі витрати пов'язані з використанням суборендованої земельної ділянки та подання звітів про прибуток з суборендованої земельної ділянки, внесення орендної плати за водний об'єкт покладаються на суборендаря.
Згідно з п. 3.1 Договору суборенди орендар має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати.
Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 17.04.2012 за №352088484001845.
Договір підписано та скріплено печаткою.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Кіровоградській області за №3013/6/11-28-24-02-06 від 14.03.2025 Лаврентьєву С.Б. виносились податкові повідомлення-рішення за 2020-2024 роки. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС станом 14.03.2025 по платежу орендна плата рахується податкова заборгованість по ФОП Лаврентьєв С.Б. в сумі 62 812,75 грн, сплата орендної плати протягом 2022-2024 років не відбувалася, податкова звітність по платі за землю протягом 2020-2025 років до ГУ ДПС у Кіровоградській області не подавалась (а.с. 43-44).
Згідно з листом про надання інформації Кетрисанівської сільської ради №1.1-40/99/1 від 03.03.2025 ФОП Лаврентьєв С.Б. використовував на території Кетрисанівської сільської ради земельну ділянку водного фонду комунальної власності з кадастровим номером 3520884800:02:000:9005 загальною площею 38,9131 га на підставі договору оренди землі від 18.12.2008, укладеного між Бобринецькою райдержадміністрацією та ФОП Лаврентьєвим С.Б., строк дії якого закінчився 13.04.2024. Платник систематично порушував термін сплати орендної плати, зазначені у договорі оренди (а.с. 18-20).
Водночас, з урахуванням ст. 257 Цивільною кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено строк позовної давності та законодавчо врегульовано можливість стягнення заборгованості зі сплати орендної плати лише у межах цього строку стягненню підлягає заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520884800:02:000:9005 що складається:
за період 2022 року - 16 177,59 грн;
за період 2023 року - 18 293,22 грн;
за період з 01.01.2024 по 12.04.2024 - 5 447,41 грн,
всього з 01.01.2022 по 12.04.2024 борг з орендної плати становить 39 918,22 гривень.
Прокурор зазначає, що Лаврентьєвим С.Б. допущено порушення Договору стосовно строків сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійшли кошти в сумі 139 101,69 гривень (2015-2024 роки). Укладаючи договір оренди Бобринецька РДА розраховувала, що ФОП Лаврентьєв С.Б., використовуючи земельну ділянку для рибогосподарських потреб, буде сплачувати орендну плату та податки до місцевого бюджету, та була об'єктивно зацікавлена у задоволенні певного суспільного інтересу та у виконанні орендарем свого зобов'язання.
Ураховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту прав позивача є стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 39 918,22 грн, що стало підставою для звернення з позов до суду.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
За ст. 131-1 Конституції України, ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевою самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" пов'язує обов'язок прокурора реалізувати представницькі повноваження в інтересах держави, у тому числі шляхом пред'явлення позовної заяви, лише з наявністю, на його думку, факту порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, та є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
З урахуванням законодавчих змін, спірна земельна ділянка належала до земель комунальної власності, а її власником та розпорядником є Кетрисанівська територіальна громада в особі її представницькою органу Кетрисанівської сільської ради.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до повноважень є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.
Тож органом, уповноваженим захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах є Кетрисанівська сільська рада.
Прокурор зазначає, що незважаючи на тривалий характер неналежного виконання відповідачем обов'язків за оскаржуваними договорами оренди, всупереч покладених законодавством повноважень. Кетрисанівська сільська рада, яка, серед іншого, є отримувачем орендної плати за договором, у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів па захист та відновлення порушених інтересів держави, у тому числі для розірвання договору оренди землі та повернення її у розпорядження власника, не вживала, що свідчить про її бездіяльність.
Вказане не відповідає інтересам держави та суспільства щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів, зокрема землі.
Ненадходження орендної плати по укладеному договору земельної ділянки, що перебувала в користуванні відповідача, порушує правомірне очікування держави в цілому та окремої територіальної громади на надходження до місцевих бюджетів грошових коштів за користування земельними ділянками, їх подальше використання для реалізації потреб місцевого бюджету тощо.
Таким чином, несплата орендної плати відповідачем позбавила власника землі - територіальну громаду того, на що вона розраховував при укладенні договору та передачі землі в оренду.
Наведені обставини свідчать про об'єктивну наявність передбачених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключних підстав для реалізації прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із даним позовом.
Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор захищає інтереси держави, які полягають у забезпеченні правопорядку в сфері раціонального та ефективного використання землі та недопущенні подальшого порушення економічних інтересів держави.
Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Встановлено, що Кетрисанівська сільська рада, як одержувач плати за землю та власник і розпорядник землі, захист порушених державних та локальних інтересів, якими є інтереси територіальної громади свідомо не здійснює, хоча усвідомлює їх порушення, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду упродовж тривалого часу не звертається.
Таким чином, вказане свідчить про нездійснення Кетрисанівською сільською радою повноважень із захисту державних інтересів, що відповідно до ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницької о характеру шляхом пред'явлення відповідного позову на їх захист.
Знам'янською окружною прокуратурою у запитах в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" констатовано про порушення ФОП Лаврентьєвим С.Б. умов договору в частині заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, у відповідь селищна рада інформувала про те, що просить прокуратуру вжити заходів представницького характеру щодо стягнення боргу (а.с. 16-24).
Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави та територіальної громади щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів. Проте, Кетрисанівська сільська рада з відповідним позовом до суду не звернулась.
З огляду на викладене, за наявності беззаперечних порушень інтересів держави та невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Лаврентьєв С.Б (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) знятий з обліку платника податків з 09.07.2014.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У п. 70 постанови ВСУ від 05.06.2018 у справі №338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Висновок ВСУ, викладений у постанові від 04.12.2013 у справі №6-125цс13 підтверджений в п. 39 постанови ВСУ від 05.06.2018 р. у справі №338/180/17.
Таким чином, після ліквідації ФОП зобов'язання за укладеними договорами не анулюються, а просто переходять безпосередньо на фізичну особу, яка була засновником цього ФОП, тому Лаврентьєв Сергій Борисович є належним відповідачем у даній справі.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно зі ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні с платним.
За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України)).
Як встановлено матеріалами справи, між орендарем земельної ділянки ФОП Лаврентьєвим С.Б. та ФОП Чийпешем В.В. 10.04.2012 укладено договір суборенди землі.
Відповідно до положень ПК України підставою нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки. А тому договір суборенди є іншим правочином, і стороною угоди тут буде виступати інша особа (суборендар). Сільська рада не укладала договір з приватним підприємством, що не породжує ніякого юридичного наслідку, щодо плати за землю.
У п. 3.1 Договору суборенди зазначено, що орендар має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати.
Суборенда - це передача майна від орендаря за згодою орендодавця суборендарю (третій особі) у тимчасове володіння.
Умови суборенди можуть бути такими ж, як і в первинному договорі оренди, або вони можуть бути змінені за домовленістю між орендарем і суборендарем. При цьому, орендар продовжує нести відповідальність перед орендодавцем за виконання всіх зобов'язань за основним договором оренди, незалежно від умов суборенди.
Якщо суборендар не сплачує орендну плату, відповідальність за це несе орендар (суборендодавець) перед власником землі, оскільки саме він має договірні зобов'язання перед власником. Суборендар, в свою чергу, має зобов'язання перед орендарем (суборендодавцем).
Згідно з положеннями ст. 610, 611, 651 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Власники землі, землекористувачі та орендарі земель державної та комунальної власності подають податкову декларацію з плати за землю, але суборендар не є платником земельного податку, а лише орендної плати за суборенду.
Суд зазначає, що у разі несплати суборендарем, орендар все одно зобов'язаний виконати свої зобов'язання перед орендодавцем, включаючи сплату орендної плати. Це означає, що відповідальність за сплату орендної плати лежить на орендареві, незалежно від того, чи отримує він оплату від суборендаря.
За положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст. 206 ЗК України, ст. 288 ПК України використання землі в Україні є платним, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Нормами ст. 287, 288 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У Постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 616/871/15-ц зазначено, що згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В порушення обов'язків, визначених договором оренди земельної ділянки, п. "в" ч. 1 ст. 96, ст. 206 ЗК України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та систематичної сплати орендної плати, як за земельні ділянки, внаслідок чого у нього наявна заборгованість.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотним умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди; дата укладення та строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків , порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтями 526, 629 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість, добросовісність та розумність (ст. 509 ЦК України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є однією з форм плати за землю, як складової податку на майно та належить до місцевих податків.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів, згідно з Бюджетним кодексом України за місцем розташування земельних ділянок (до міських, сільських та селищних бюджетів).
Судом встановлено, що відповідачем не забезпечено виконання умов Договору та вимог Закону України "Про оренду землі" щодо своєчасного та повного внесення плати за користування земельною ділянкою, вказані умови систематично не виконуються.
Так, згідно з інформацією Кетрисанівської сільської ради №1.1-40/99/1 від 03.03.2025 ФОП Лаврентьєв С.Б. використовував на території Кетрисанівської сільської ради земельну ділянку водного фонду комунальної власності з кадастровим номером 3520884800:02:000:9005 загальною площею 38,9131 га на підставі договору оренди землі, укладеного між Бобринецькою райдержадміністрацією та ФОП Лаврентьєвим С.Б. 18.12.2008, строк дії якого закінчився 13.04.2024. Платник систематично порушував термін сплати орендної плати, зазначені у договорі оренди.
Отже, Лаврентьєвим С.Б. допущено порушення Договору стосовно строків сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого до місцевою бюджету не надійшли кошти в сумі 139 101,69 гривень (2015-2024 роки).
Водночас, з урахуванням ст. 257 ЦК України, якою визначено строк позовної давності та законодавчо врегульовано можливість стягнення заборгованості зі сплати орендної плати лише у межах цього строку, стягненню підлягає заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520884800:02:000:9005 , що складається:
за період 2022 року - 16 177,59 грн;
за період 2023 року - 18 293,22 грн;
за період з 01.01.2024 по 12.04.2024 - 5 447,41 грн,
а всього з 01.01.2022 по 12.04.2024 борг з орендної плати становить 39 918,22 грн.
Крім цього, відповідно до інформації ГУ ДПС у Кіровоградській області за №3013/6/11-28-24-02-06 від 14.03.2025 Лаврентьєву С.Б. виносились податкові повідомлення-рішення за 2020-2024 роки. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, станом 14.03.2025 по платежу орендна плата рахується податкова заборгованість по ФОП Лаврентьєв С.Б. в сумі 62 812,75 грн, сплата орендної плати протягом 2022-2024 років не відбувалася, податкова звітність по платі за землю протягом 2020-2025 років до ГУ ДПС у Кіровоградській області не подавалась.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, з наведених норм права та умов договору вбачається, що правовою природою договору оренди є надання власником майна іншій особі в користування за плату. Власник передає іншій особі у володіння та користування майно з метою отримувати за це певну плату. Відповідно систематична несплата орендарем орендної плати за користування майном порушує саму сутність договору оренди, позбавляє орендодавця тих коштів, заради отримання яких він укладав договір оренди, та, відповідно, істотно порушує умови договору оренди.
Доказів сплати орендної плати суду відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 п. 1 ст. 74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3ст. 74 ГПК України).
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позовні вимоги визнав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 39 918,22 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Розглядаючи подану заяву, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом ч. 5, 6 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
За ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі відповідач зазначає, що існують обставини, що ускладнюють виконання рішення, а саме:
- відповідач, як фізична особа підприємець не веде діяльність, не отримує доходів та знятий з обліку ще 09.07.2014;
- відповідач має значні проблеми зі здоров'ям внаслідок травм (вибухова травма, струс головного мозку, акубаротравма, ЗЧМТ) отриманих 08.05.2022 безпосередньо під час участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у Луганській області;
- відповідач на даний час являється інвалідом третьої групи. Внаслідок інвалідності ніде не працює, єдиний дохід - це пенсія по інвалідності, тому перебуває в скрутному матеріальному становище та погашення боргу відразу неможливе через фінансовий стан.
З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що сплата заборгованості шляхом розстрочення на певний строк зможе забезпечити виконання зобов'язань відповідача у даній справі.
За результатами аналізу обставини, на які посилається відповідача, з урахуванням положень ч. 4 ст. 331 ГПК України, господарський суд приходить до висновку, що одномоментне виконання рішення господарського суду на теперішній час унеможливлюється відсутністю у заявника необхідних коштів, а розстрочення виконання рішення суду надасть можливість боржнику сплатити суму заборгованості в повному обсязі.
Оцінивши наведене заявником обґрунтування, ураховуючи позицію стягувача щодо задоволення заяви боржника, суд дійшов висновку про наявність та достатність підстав для розстрочення виконання судового рішення відповідно до ст. 331 ГПК України.
Надання розстрочки виконання рішення суду у цій справі, на переконання суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх зобов'язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже, належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідуватиме мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.
Суд також зважає на те, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
З огляду на викладені обставин, з урахуванням становища боржника, позиції стягувача, балансу інтересів сторін, вказана заява боржника підлягає задоволенню шляхом надання ОСОБА_1 розстрочки виконання судового рішення щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 39 918,22 грн на 12 місяців щомісячними платежами за таким графіком:
- жовтень 2025 - 3326,51 грн;
- листопад 2025 - 3326,51 грн;
- грудень 2025 - 3326,51 грн;
- січень 2026 - 3326,51 грн;
- лютий 2026 - 3 326,51 грн;
- березень 2026 - 3326,51 грн;
- квітень 2026 - 3326,51 грн;
- травень 2026 - 3326,51 грн;
- червень 2026 - 3326,51 грн;
- липень 2026 - 3326,51 грн;
- серпень 2026 - 3326,51 грн;
- вересень 2026 - 3326,61 грн.
Одночасно, господарський суд звертає увагу боржника на те, що відповідно до норм чинного законодавства рішення суду є обов'язковим до виконання, факт надання боржнику розстрочки виконання рішення, не звільняє боржника від обов'язку виконання рішення суду, а отже й від вжиття останнім максимально можливих заходів, спрямованих на виконання прийнятого у даній справі судового рішення.
Щодо судових витрат.
Суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, 50 % судового збору у розмірі 1514,00 грн покладаються на відповідача, інші 50 % судового збору підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь місцевого бюджету Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницького району, Кіровоградської області, 27247, код ЄДРПОУ 04365508), заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 39 918,22 грн.
2. Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі №912/1728/25 задовольнити.
Розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 місяців за наступним графіком:
- жовтень 2025 - 3326,51 грн;
- листопад 2025 - 3326,51 грн;
- грудень 2025 - 3326,51 грн;
- січень 2026 - 3326,51 грн;
- лютий 2026 - 3 326,51 грн;
- березень 2026 - 3326,51 грн;
- квітень 2026 - 3326,51 грн;
- травень 2026 - 3326,51 грн;
- червень 2026 - 3326,51 грн;
- липень 2026 - 3326,51 грн;
- серпень 2026 - 3326,51 грн;
- вересень 2026 - 3326,61 грн.
3. Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Кіровоградській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код - 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в ДКСУ в м.Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 50 відсотків судового збору в розмірі 1514,00 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 1471 від 24.06.2025, яка залишається в матеріалах справи.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 1514,00 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, прокурору та позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу (селище Кізельгур, буд. 37, кв. 33, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25019).
Повни текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя М.С. Глушков