вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" серпня 2025 р. Справа № 911/1559/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг»
до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня»
про стягнення 727237,12 грн,
за участю представників сторін
від позивача: Музика С.М. - предст. за дов. № 159 від 17.12.2024;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему “Електронний суд» із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня» (далі - відповідач) про стягнення 727237,12 грн, з яких: 484172,88 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 135033,88 грн - пеня; 28131,68 грн - 3% річних; 79898,68 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є правонаступником споживача енергоносіїв - Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна лікарня», який не виконав свої договірні зобов'язання перед постачальником (позивачем) за поставлений природний газ згідно із Договором постачання природного газу від 23.12.2022 № 25-2005/22-БО-Т.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.06.2025 об 10:20.
Вказане судове засідання не відбулося у зв'язку із оголошенням 09.06.2025 у місті Києві сигналу "повітряна тривога" з 10:15 до 10:27.
В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.
З огляду на зазначене, ухвалою суду від 09.06.2025 підготовче засідання було призначене на іншу дату - 16.06.2025 о 12:20.
Про час та місце судового засідання сторони були повідомлені шляхом направлення до електронних кабінетів листів (ухвали від 09.06.2025) та доставлені позивачу та відповідачу 09.06.2025 о 15:47.
В судове засідання 16.06.2025 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вмотивованого клопотання про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника не направив, по суті позовних вимог заяв та/або клопотань також відповідачем надіслано не було.
В судовому засіданні 16.06.2025 було оголошено перерву до 28.07.2025, про що відповідача додатково повідомлено ухвалою суду від 16.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2025 задля забезпечення процесуальних прав учасників справи та належної підготовки справи до розгляду по суті, суд за власною ініціативою продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
У підготовче засідання 28.07.2025 представник відповідача не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило. Даною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2025 о 12:30.
11.08.2025 відповідач повторно в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні 11.08.2025 було оголошено перерву до 25.08.2025 та повідомлено відповідача про час та місце наступного судового засідання, шляхом направлення ухвали про повідомлення від 11.08.2025; роз'яснено учаснику справи наслідки неявки в судове засідання на виклик суду.
Згідно Довідки про доставку електронного листа (ухвали від 11.08.2025) до електронного кабінету Комунального некомерційного підприємства КОР «Київська обласна клінічна лікарня», документ доставлено 11.08.2025 о 17:45.
В судове засідання 25.08.2025 відповідач вкотре не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.
Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Відповідно до Довідок про доставку електронних листів - ухвал суду про відкриття провадження у справі та ухвал повідомлень (про перерву), документи були доставлені до електронного кабінету одержувача - Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня».
У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/1559/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.
Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 13.05.2025 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило, правову позицію у справі відповідач не висловив.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 25.08.2025 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник) (персональний код ідентифікації споживача (ЕІС- код 56Х930000010610Х) та Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київська обласна лікарня» (ЕІС-код - 56ХS00001RLJY004), уклали Договір №25-2005/22-БО-Т постачання природного газу (далі- Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити природний газ споживачеві, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Слід зазначити, що в червні 2023 року Київська обласна рада рішенням від 09.07.2023 №571-18-VIII перейменувала Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київська обласна лікарня» на Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київський обласний центр реабілітаційної медицини».
Пізніше Київська обласна рада прийняла рішення від 25.07.2024 №1043-27-VIII “Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний центр реабілітаційної медицини», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис від 25.07.2024 № 1010391270019002096.
В жовтні 2024 року Київська обласна рада повторно прийняла рішення від 10.10.2024 № 1098-28 VIII “Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний центр реабілітаційної медицини» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня».
Тобто, на момент пред'явлення цього позову юридична особа Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київський обласний центр реабілітаційної медицини» (код ЄДРПОУ 01993718) є припиненою (запис в ЄДР про державну реєстрацію припинення від 21.10.2024 № 1010391120020002096), правонаступником визначено КНП КОР “Київська обласна клінічна лікарня» (ідентифікаційний код 01993701).
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Тобто, приєднання є одним із видів реорганізації юридичної особи, внаслідок чого юридична особа, що приєднується, припиняється, а її майно, права й обов'язки переходять до правонаступника - особи, до якої вона приєдналася (ч. 1 ст. 104 ЦК України).
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
У силу приписів частини восьмої статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).
У справі, що розглядається, відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня» є правонаступником боржника (споживача за Договором - Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна лікарня»), про що здійснено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.10.2024, таким чином звернення з відповідним позовом саме до правонаступника є правомірним та обґрунтованим.
По суті позовних вимог.
Умовами Договору №25-2005/22-БО-Т від 23.12.2022 постачання природного газу передбачено, що постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 Договору).
Згідно п. 1.3 Договору, за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Відповідно умов п. 1.5 Договору, у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює оператор газорозподільних мереж, а саме: Акціонерне товариство “Київгаз», з яким споживач уклав відповідний Договір.
Постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з 01 січня 2023 по березень 2023 року (включно) в кількості 264,600 тис куб метрів (п. 2.1 договору).
Додатковою угодою № 1 від 31.03.2023 п. 2.1 Договору викладено в наступній редакції: постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з 01 січня 2023 по 30.04.2023 року (включно) в кількості 264,600 тис куб метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди):
- січень 2023 - 69369,84 куб.м.
- лютий 2023 - 67 258,73 куб.м.
- березень 2023 - 61066, 84 куб.м.
- квітень 2023 - 66 904, 59 куб.м.
Згідно п. 2.2 Договору, споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу у відповідному розрахунковому періоді повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору та несе відповідальність за правильність їх визначення.
Підписанням цього Договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (надалі також - Оператор ГТС) відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 Договору).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).
Положеннями підпункту 3.5.4 пункту 5.4 Договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховуються з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи оператора ГТС (п. 3.6 Договору).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб м без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%; ціна природного газу за 1000 куб м з ПДВ - 16 390,00 грн, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1 000 куб м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, становить 16 553,89 грн (п. 4.1 Договору); загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 3 650 132,75 грн, крім того ПДВ - 730 026,55 грн, разом з ПДВ - 4 380 159,30 грн (п. 4.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 № 1).
Згідно п. 5.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання - передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту приймання - передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору (п. 5.1 Договору).
Згідно поданих позивачем матеріалів вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору постачальник передав споживачу природний газ загальним об'ємом 230,40380 тис. куб.м на загальну суму 3 814 078,54 грн.
На підтвердження факту постачання природного газу в зазначеному об'ємі постачальник надіслав споживачеві акти приймання-передачі, однак споживач підписав лише акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023, решту не підписав та не повернув постачальнику.
В силу приписів пункту 3.5.4 Договору (у випадку неповернення оригіналу акту) факт постачання та об'єм поставленого природного газу підтверджується даними Інформаційної платформи оператора ГТС про попередні/остаточні відбори споживачем природного газу у період з 01.01.2023 по 30.04.2023 (копії скріншотів з Інформаційної платформи Оператора ГТС додані до позовної заяви).
Так, ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» у відповідь на адвокатський запит від 02.10.2024 № 125/3/2-11009 листом від 08.10.2024 № ТОВВИХ-24-15260 повідомило, що обсяг використаного споживачем (ЕІС-код - 56ХS00001RLJY004) природного газу у період з 01.01.2023 по 30.04.2023 становить:
- з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 69 369,84 м3;
- з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 67258,73 м3;
- з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 62 714,58 м3;
- з 01.04.2023 по 30.04.2023 - 31 060,65 м3, загалом в сумі 3814078,54 грн.
Як вказує позивач, споживач свої зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, розрахунки за поставлений природний газ здійснював не у повному обсязі та несвоєчасно, з порушенням передбаченого п. 5 Договору строку, розрахувався частково, а саме - сплатив кошти у сумі 3 329 905,66 грн, а саме:
- за природний газ, переданий у січні 2023 року - розрахувався;
- за природний газ, переданий у лютому 2023 року - розрахувався;
- за природний газ, переданий у березні 2023 року - розрахувався;
- за природний газ, переданий у квітні 2023 року - не розрахувався.
Вказані доводи підтверджуються наданою позивачем Інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за період з 23.12.2022 по 21.06.2024, де останній частковий платіж про перерахування коштів вчинений боржником 10.06.2023, а також роздруківка з програми бухгалтерського обліку стосовно надходжень грошових коштів від відповідача за Договором № 25-2005/22-БО-Т.
Таким чином, на момент пред'явлення позову заборгованість споживача за згаданим Договором (за основним зобов'язанням) склала 484 172,88 грн, яку і просить стягнути позивач в судовому порядку.
Приписами частини першої статті 12 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII “Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.
Положеннями частини другої статті 13 Закону України “Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а також п. 5.1 Договору, у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар (природний газ) переданий у квітні 2023 року з остаточним терміном розрахунку - 15.06.2023.
Однак, як станом на момент подачі позову, так станом і на момент розгляду даного спору в суді, отриманий товар відповідач не оплатив та доказів зворотного суду не надав.
Таким чином, подані матеріали справи повністю підтверджують викладені в позові обставини та наявності у Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня» непогашеної заборгованості перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в сумі 484 172,88 грн.
Оскільки за отриманий товар відповідач вчасно та в повному обсязі не розрахувався, керуючись нормами чинного законодавства та умовами Договору, позивачем заявлені до стягнення з відповідача 135033,88 грн пені, 28131,68 грн 3% річних та 79898,68 грн інфляційних втрат.
Як узгоджено сторонами в 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами Договору постачання природного газу постачальником встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.
Матеріалами справи підтверджено факт не здійсненої оплати за квітень місяць 2023 року, а також несвоєчасно виконаних (прострочених) платежів за зобов'язаннями лютого 2023 та березня 2023 року.
Згідно поданого позивачем розрахунку розмір пені склав 135033,88 грн, при цьому нарахування неустойки останнім здійснено за загальний період з 18.04.2023 по 15.12.2023 наступним чином:
- на зобов'язання лютого 2023 року на суму боргу 406897,05 грн з 18.04.2023 по 20.04.2023 розмір пені становить 1672,18 грн;
- на зобов'язання березня 2023 року на суму боргу 1008168,44 грн з 16.05.2023 по 17.05.2023 розмір пені становить 2762,11 грн;
- на зобов'язання березня 2023 року на суму боргу 973153,41 грн з 18.05.2023 по 09.06.2023 розмір пені становить 30661,00 грн;
- на зобов'язання квітня 2023 року на суму боргу 484172,88 грн з 16.06.2023 по 15.12.2023 розмір пені становить 99938,59 грн;
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 135033,88 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 28131,68 грн та інфляційних втрат в розмірі 79898,68 грн.
Розрахунок 3% річних здійснений за загальний період з 18.04.2023 по 15.12.2023 з урахуванням заборгованості за лютий 2023 року в сумі 406897,05 грн (з 18.04.2023 по 20.04.2023); заборгованості за березень 2023 року в сумі 1008168,44 грн (з 16.05.2023 по 17.05.2023), заборгованості за березень 2023 року в сумі 973153,41 грн (з 18.05.2023 по 09.06.2023), заборгованості за квітень 2023 року в сумі 484172,88 грн (16.06.2023 по 15.12.2023)
Інфляційні нарахування на суму заборгованості за квітень 2023 року в розмірі 484172,88 грн (за період з 01.07.2023 по 31.03.2025).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 915/14/17).
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.
Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних, а також розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірах 28131,68 грн та 79898,68 грн відповідно.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» 484 172 грн 88 коп. основного боргу, 135 033 грн 88 коп. пені, 28 131 грн 68 коп. 3% річних, 79 898 грн 68 коп. інфляційних втрат, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова, 38, код ЄДРПОУ 01993701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 484 172 (чотириста вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят дві) грн 88 коп. основного боргу, 135 033 (сто тридцять п'ять тисяч тридцять три) грн 88 коп. пені, 28 131 (двадцять вісім тисяч сто тридцять одну) грн 68 коп. 3% річних, 79 898 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн 68 коп. інфляційних втрат та 8 726 (вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн 85 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2025
Суддя О.В. Щоткін