ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.10.2025Справа № 910/6191/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/6191/25
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»
про стягнення 10101,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - відповідач) про стягнення 10101,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.206910088 від 22.11.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована двома страховиками, позивач отримав право вимоги на компенсацію у розмірі 50% від виплаченого страхового відшкодування іншим страховиком, яким є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6191/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді «ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)» від 11.06.2025 по справі №910/6191/25 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.06.25 о 17:42 год.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
22.11.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВФС «Україна», як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом №ЕР206910088 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом вантажним автомобілем марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2020 року випуску.
Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.
Строк дії договору встановлено з 24.11.2021 по 23.11.2022.
23.12.2021 року об 14 год. 00 хв. по вул. Плеханівській біля будинку №90А в м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого вантажного автомобіля марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: гр. ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 , у зв'язку з чим транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.01.2022 у справі №641/134/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
24.12.2021 року ОСОБА_2 , як водій, автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 звернулася до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування, у якому повідомила позивача про настання ДТП 23.12.2021 із забезпеченим транспортним засобом за полісом №ЕР.206910088 вантажним автомобілем марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , надала пояснення щодо дорожньо-транспортної природи та надала опис пошкоджень автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 .
06.01.2022 року експертом (оцінювачем) ПАТ «СК «ПЗУ Україна» Мороз С.Н. за участі власника автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 , було складено протокол технічного огляду КТЗ, в якому встановлено технічні характеристики, модель, розмір та висоту протектора автошин, комплектацію, назву деталей та опис пошкодження автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 .
28.01.2022 року власник автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою, в якій погодився із сумою страхового відшкодування у розмірі 20202,00 грн, зазначив, що про франшизу по полісу серії ЕР №206910088 в розмірі 2600,00 грн повідомлений, після виплати страхового відшкодування претензій до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» мати не буде.
При цьому, як вбачається з долученої до матеріалів справи ремонтної калькуляції №14366 від 14.05.2025 вартість ремонту автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 станом на 26.11.2021, яка визначена за допомогою розрахунку електронної системи «AUDATEX», за вирахуванням зношення запчастин, складає 22802,00 грн.
Дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
28.01.2022 року позивачем складений та підписаний страховий акт №14366/1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу - автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 20202,00 грн.
На підставі складеного страхового акту №14366/1 від 28.01.2022 ПАТ «СК «ПЗУ Україна», виконуючи свої зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР206910088 від 22.11.2021, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 20202,00 грн на рахунок власника автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №00071744 від 31.01.2022.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, на час дорожньо-транспортної пригоди 23.12.2021 був чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлений полісом №ЕР 206926057 зі строком дії з 24.11.2021 по 23.11.2022 (включно), предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відтак, оскільки відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована також відповідачем у справі, 27.07.2022 року позивач за допомогою електронного сервісу «Вчасно» звернувся до відповідача із заявою №18816/14366/1 про виплату страхового відшкодування у розмірі 10101,00 грн, у відповідності до приписів Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом президії МТСБУ від 26.02.2020 №464/2020.
Втім, вказана заява була залишена відповідачем без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 989 Цивільного кодексу України визначено обов'язки страхувальника, відповідно до яких, страхувальник зобов'язаний, зокрема, при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
26.02.2020 року протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 затверджений Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок), метою якого є врегулювання відносин між страховиками-членами МТСБУ з питання забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.1 статті 2 Порядку визначено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України та п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування з різними страховиками.
При цьому, згідно п.п. 1.1, 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Позивач не заперечує факт обізнаності про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який ним страхувався, а саме: вантажний автомобіль марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2020 року випуску.
Виходячи зі змісту ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2 статі 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Згідно із п. 5.1 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону №1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
03.06.2021 протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №500/2021 були внесені зміни до п. 5.2 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено розрахунок розміру страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного з інших страховиків.
Так, згідно із п. 5.2 Порядку, розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 ЦК України у залежності розміру шкоди за формулою: Ск=(Св-Сш/Кс)/(Кс-1)-Ф, Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика, Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування, Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи.
Пунктом 5.3 Порядку визначено, що страховик за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку внутрішніми договорами страхування зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі №924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
При цьому, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання приписів пункту 36.2 статті 36 Закону, ПАТ «СК «ПЗУ України», як страховиком, та ОСОБА_3 , як власником пошкодженого ТЗ було погоджено розмір страхового відшкодування в сумі 20202,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви від 28.01.2022.
Отже, у позивача, як у страховика, наявне право здійснювати виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи без проведення експертизи, оскільки за результатами проведеного уповноваженим представником позивача огляду пошкодженого майна страховиком і потерпілим було досягнуто згоду про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.
Таким чином, сума відшкодування на яку має право та отримав власник транспортного засобу марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 20202,00 грн.
Як встановлено судом, ліміт відповідальності відповідача за полісом №ЕР 206926057 складає 130000,00 грн з розміром франшизи 0 грн, ліміту відповідальності позивача за полісом №ЕР 206910088 складає 130000,00 грн з розміром франшизи 2600,00 грн.
Позивачем виплачено потерпілому страхове відшкодування в розмірі 20202,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №00071744 від 31.01.2022.
Пунктом 5.2 Порядку визначено, що розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 ЦК України у залежності розміру шкоди за формулою: Ск=(Св-Сш/Кс)/(Кс-1)-Ф, Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика, Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування, Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що на момент вчинення ДТП позивачем та відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у ДТП, за участі транспортного засобу вантажного автомобіля марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , позивач має право на відшкодування відповідачем виплаченого страхового відшкодування в розмірі 10101,00 грн, розрахованого наступним чином: 10101,00 грн = 20202,00 грн (виплачена позивачем сума) / 2 (кількість страховиків) - 0 грн (франшиза за полісом відповідача).
Позивач 27.07.2022 року за допомогою електронного сервісу «Вчасно» звернувся до відповідача із заявою №18816/14366/1 про виплату страхового відшкодування у розмірі 10101,00 грн, у відповідності до приписів Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом президії МТСБУ від 26.02.2020 №464/2020, втім відповідач свого обов'язку з відшкодування виплаченого страхового відшкодування позивачу не виконав.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем виплаченої позивачем суми страхового відшкодування власнику транспортного засобу автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди 23.12.2021, у розмірі 10101,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2422,40 грн.
Так, позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв'язку з чим має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, при цьому, позивач в частині надмірно сплаченого судового збору не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про його повернення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись статтями 13, 76-80, 129, 165, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 10101,00 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування у розмірі 10101 (десять тисяч сто одна) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2025.
СуддяТ.В. Васильченко