ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/141/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області
до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району)
до співвідповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд"
про визнання недійсним договору, додаткової угоди та застосування наслідків недійсності правочину
за участю:
прокурор: Парицька Ірина Миколаївна,
від відповідача: Микитюк Анатолій Іванович,
від співвідповідача: Дутчак Тарас Гнатович
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" про:
- визнання недійсним договору підряду № 339 від 26.09.2024, укладеного між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною (району) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд";
- визнання недійсною додаткової угоди №1 від 25.12.2024 до договору підряду № 339 від 26.09.2024, укладеного між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною (району) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд";
- про застосування правових наслідків недійсності договору підряду № 339 від 26.09.2024, укладеного між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною (району) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд".
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді:
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;
- частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Водночас необхідно відзначити, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.
Як зазначає заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваного договору та додаткової угоди, на підставі яких ці кошти витрачені, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов'язань за договором та додатковою угодою, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призводить до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 цього Закону.
Укладення договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (постанова Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/989/18).
Щодо повноважень органів Держаудитслужби.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 цього Закону).
При цьому на підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 п. п. 9 п. 4 цього Положення).
Згідно з п. п. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Таким чином, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Так, саме Держаудитслужба в цьому випадку є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв'язку з чим прокурор правомірно визначив Західний офіс Держаудитслужби, як позивача у цій справі.
17.01.2025 та 30.01.2025 Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону відповідно до листів від № 15-64вих-25 та № 15-118 вих-25 повідомила Західний офіс Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудистслужби в Івано-Франківській області про існування порушення інтересів держави через укладення договору підряду від 26.09.2024 № 339 за наслідками проведеного Івано-Франківською КЕЧ району тендеру з порушеннями вимог законодавства у сфері публічних закупівель, і про наявність підстав для визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними як таких, що суперечать інтересам держави. Зазначеними листами також витребувала відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави та повідомила про звернення прокуратури до суду, за наявності для того підстав.
31.01.2025 Західний офіс Держаудитслужби відповідно до листа № 131313-18/669-2025 скерував лист Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для розгляду на адресу Управління Західного офісу Держаудистслужби в Івано- Франківській області.
Управління Західного офісу Держаудистслужби в Івано-Франківській області відповідно до листів від 22.01.2025 № 130913-17/132-2025, від 04.02.2025 № 130913-17/225-2025 повідомило прокуратуру регіону про те, що Управління провело заходи державного фінансового контролю щодо закупівлі за номером ID: UA-2024-08-16-009919-a. За результатами проведеного моніторингу виявлені порушення законодавства про публічні закупівлі, які відображені у висновку про його результати від 10.10.2024. У висновку зазначені зобов'язання для Замовника, а саме здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов'язань за договором підряду від 26.09.2024 № 339. Отримавши лист Замовника про недоцільність припинення договірних зобов'язань, зважаючи на не усунення зазначених у висновку порушень, 10.12.2024 відносно уповноваженої особи Замовника складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, який направлений для розгляду до суду. Управління вважає, що ним вжито усі заходи, направлені на усунення виявлених порушень законодавства, а тому не планує звертатись до суду з позовною заявою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблений висновок, згідно з яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.
Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудистслужби в Івано- Франківській області, факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний суб'єкт владних повноважень не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.
У п. 8.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16 зроблено висновок, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).
У п. 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва.
На виконання зазначених норм Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону відповідно до листів від 06.02.2025 № 15-148вих-25 та від 06.02.2025 № 15-147 вих-25 перед пред'явленням позову, повідомила позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
За наведених обставин, суд вбачає підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
17.02.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 12.03.2025, яке відкладав на 02.04.2025, 07.05.2025.
03.03.2025 співвідповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" подало відзив на позов вх.№3466/25.
06.03.2025 відповідач Івано-Франківська квартирно-експлуатаційної частина (району) подала відзив на позов вх.№3806/25.
07.03.2025 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області подало відзив на позов вх.№ 3851/25.
07.03.2025 та 11.03.2025 заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подав відповідь на відзив вх.№3855/25 та вх.№4042/25.
12.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" подало заперечення на відповідь на відзив вх.№4162/25 та 4157/25.
20.03.2025 заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подав пояснення на заперечення на відповідь на відзив вх.№4669/25.
07.05.2025 суд постановив підготовче засідання закрити, справу призначити до розгляду по суті на 02.06.2025.
02.06.2025 під час розгляду справи суд неодноразово оголошував перерву в судовому засіданні на 02.07.2025, 28.07.2025, 24.09.2025.
Представники Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області в жодне судове засідання не з"явилися. У відповіді на відзив Управління Західного офісу Держаудитслужби просило суд здійснювати розгляд справи без участі представників Західного офісу Держаудитслужби та Управління.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без участі представників Західного офісу Держаудитслужби та Управління за наявними у ній матеріалами.
24.09.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 30.09.2025.
30.09.2025 суд проголосив ухвалене рішення.
Позиція прокурора та позивача.
Позовні вимоги мотивовані порушенням законодавства у сфері публічних закупівель під час закупівлі UA-2024-08-16-009919-а, які спотворили результат тендеру, призвели до укладання договору та придбання робіт, які не відповідають умовам тендерної документації, за рахунок бюджетних коштів. Зазначили, що продовження виконання договору підряду від 26.09.2024 № 339 не відповідає інтересам держави та може призвести до безпідставного використання бюджетних коштів, які могли бути спрямовані на належне забезпечення соціальних потреб громади у воєнний період, розвитку і відновленню інфраструктури, забезпечення безпеки і оборони, належного функціонування життєво необхідних потреб військовослужбовців. У зв"язку з чим вважають, що договір підряду від 26.09.2024 № 339, укладений за підсумками тендера належить визнати недійсним на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України. Враховуючи, те що додаткова угода № 1 від 25.12.2024 є невід'ємною частиною цього Договору, просили також визнати її недійсною з тих самих підстав.
Також керуючись ст. 216 ЦК України просили суд застосувати правові наслідки недійсності договору підряду №339 від 26.09.2024, тобто здійснити двосторонню реституцію. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 203, 215, 216 ЦК України, Законом України "Про публічні закупівлі".
У відповіді на відзив від 07.03.2025 вх.№3855/25 заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону зазначив, що твердження відповідача та співвідповідача про те, що Договір № 339 від 26.09.2024 з додатками, повністю відповідає вимогам Тендерної документації, Закону та документації, що надана ТОВ "ІБК Західспецбуд", не відповідають дійсності, оскільки відповідно до висновку моніторингу за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" встановлено порушення вимог абз. 2 п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та абз. 2 п.п. 2 п. 44 Особливостей, детальний опис яких міститься в описовій частині висновку. Вважає, що вказані порушення свідчать про усвідомлені дії та наміри відповідачів на укладання договору підряду внаслідок проведення відкритих торгів з особливостями.
Вказав, що твердження співвідповідача про терміновість виконання умов договору також не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Додаткової угоди №1 від 25.12.2024 до договору підряду №339 від 26.09.2024 внесені зміни, якими змінені строки виконання робіт (основні роботи по договору планувались на 01.11.2025). Просив суд позов задовольнити.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що Івано-Франківська КЕЧ району проводила відкриті торги з особливостями закупівлі робіт "Реставрація частини даху (аварійної ділянки) пам'ятки архітектури, будівлі №1, об'єкт № 121, м. Івано-Франківськ)", яка перебуває у користуванні військової частини та потребувала негайного ремонту. Вказав, що підстав визнавати укладений договір підряду від 26.09.2024 № 339 недійсним немає, оскільки він частково виконаний та відповідає вимогам чинного законодавства України. Зазначив, що відповідно до висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області встановлені порушення стосуються тільки процедури закупівлі, а не самого договору. Просив суд в позові відмовити.
Позиція співвідповідача.
Співвідповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, оскільки у разі їх задоволення можуть зашкодити інтересам держави, а не захистити їх. Вказав, що відповідно до Висновку Держаудитслужби від 10.10.2024 позивач встановив певні незначні порушення тільки стосовно процедури проведення закупівлі. Однак, жодних висновків про те, що укладений за наслідками такої закупівлі договір підряду не відповідає інтересам держави, позивач не зазначив. Навпаки, підтвердив, що Договір підряду №339 від 26.09.2024, повністю відповідає вимогам Тендерної документації, Закону та документації, що надана ТОВ "ІБК "Західспецбуд" (п.2 констатуючої частини Висновку).
Зазначив, що усунення виявлених під час моніторингу закупівлі недоліків та порушень має бути пропорційним щодо виявлених недоліків, однак виконання Договору підряду №339 від 26.09.2024 не несе жодної загрози зловживання. Звернув увагу суду на те, що після складеного позивачем Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-08-16-009919-a, замовник (Івано-Франківський КЕЧ району) вимушений був би у стислі строки розірвати договір, що вже виконувався, та опинитися перед необхідністю знову тим чи іншим чином забезпечити себе потрібними товарами, роботами або послугами, оскільки роботи виконувались на об'єкті, що належить до об'єктів військової інфраструктури та у зв"язку із настанням несприятливих погодних умов, передбачало здійснення будівельних робіт у якнайкоротші терміни.
Також зазначив, що задоволення поданого прокурором позову не відновить і не захистить суспільний інтерес, а навпаки, спричинить додаткову шкоду місцевому бюджету, тобто громаді міста, а у зв'язку із подальшим зверненням відповідача (ТОВ "ІБК "Західспецбуд") з позовом про відшкодування збитків за виконані послуги, які були надані на підставі оскаржуваного договору, за цінами, які існують на момент відшкодування, відтак вищими, ніж на дату укладення договору, внаслідок чого відбудеться додаткове порушення державних інтересів, а не їх захист. Просив суд в позові відмовити.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Відповідно до п.1 Положення про Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину (району), затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних сил України від 29.05.2024 №174, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) - (далі - КЕЧ (району) є органом управління, який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України та створений з метою організації і виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій (далі - військових частин) Міністерства оборони України та Збройних Сил України дислокованих у гарнізонах Івано-Франківській області (далі - зона відповідальності) у мирний час та на особливий період.
КЕЧ (району) є юридичною особою, веде самостійний баланс, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України. За організаційно-правовою формою КЕЧ (району) є неприбутковою державною установою, здійснює кількісний та вартісний бухгалтерський, оперативний, аналітичний облік та веде статистичну і фінансову звітність.
Згідно з Положенням, серед основних завдань Івано-Франківської КЕЧ району є: утримання та організація експлуатації фондів військових містечок, які перебувають у користуванні військових частин та забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями.
З метою виконаннях таких завдань Івано-Франківська КЕЧ району провела відкриті торги з особливостями закупівлі робіт "Реставрація частини даху (аварійної ділянки) пам'ятки архітектури, будівлі № 1, об'єкт № 121, м. Івано-Франківськ)" (ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-16-009919-а). Очікувана вартість закупівлі складає 15 358 922,00 грн.
Для участі у відкритих торгах з особливостями свої пропозиції надали такі учасники як ФОП Столярчук Октавіан Дмитрович, остаточна цінова пропозиція якого становила 12 700 000,00 грн; ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" з остаточною ціновою пропозицією - 12 754 508,28 грн та ПП СРБК "Портал" з остаточною ціновою пропозицією - 15 293 315,68 грн.
За результатами проведених торгів Організатором (Івано-Франківською КЕЧ району)
відхилено найбільш вигідну, на думку прокурора, цінову пропозицію (ФОП Столярчук О.Д.) та переможцем визнано ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд".
26.09.2024 Івано-Франківська КЕЧ району та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" уклали договір підряду № 339. Ціна договору складає 12 754 508,28 грн.
Предметом вказаного договору є виконання робіт по об'єкту: "Реставрація частини даху (аварійної ділянки) пам'ятки архітектури, будівлі № 1, об'єкт № 121, м. Івано-Франківськ", ДК 021:2015:021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація" (далі - Об'єкт/Робота).
Згідно із Додатком 8 до Договору №339 від 26.09.2024 "План фінансування" джерелом фінансування вказаного договору є кошти місцевого бюджету.
25.12.2024 Івано-Франківська КЕЧ району та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 339 від 26.09.2024, якою зменшена вартість виконаних робіт на 2024 рік.
23.09.2024 на виконання наказу № 63-з Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області розпочало моніторинг процедури закупівлі UA-2024-08-16-009919-а.
Як вбачається з Висновку про результати моніторингу від 10.10.2024, предметом аналізу були питання: визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції станом на проведення торгів) (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель Замовника на 2024 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом уповноваженої особи від 16.08.2024 (б/н) (далі - тендерна документація), реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерні пропозиції ФОП Столярчука Октавіана Дмитровича та ТОВ "ІБК "Західспецбуд", протокольні рішення (протоколи) уповноваженої особи від 10.09.2024 №9 та від 16.09.2024 № 20, повідомлення про намір укласти договір від 16.09.2024 року, договір підряду від 26.09.2024 №339, відповіді Замовника на запити про надання пояснення від 26.09.2024, 30.09.2024 та від 02.10.2024 року.
Відповідно до вказаного висновку контролюючий орган (Управління Держаудитслужби Західного регіону в Івано-Франківській області) виявив такі порушення:
- за результатами аналізу питання розгляду та відхилення тендерної пропозиції учасника ФОП Столярчука О. Д. встановлені порушення вимог абз. 2 п.п. 2 п. 44 та абз. 1 п. 43 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості);
- за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" встановлені порушення вимог абз. 2 п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та абз. 2 п.п. 2 п. 44 Особливостей.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення моніторингу Держаудитслужба встановила, що згідно з протокольним рішенням (протоколом) уповноваженої особи Замовника від 10.09.2024 №9 тендерну пропозицію ФОП Столярчука О.Д відхилено як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам до предмета закупівлі.
Зокрема, у протоколі від 10.09.2024 №9 зазначено, що учасник не надав у складі тендерної пропозиції копію чинної ліцензії на виконання робіт з вогнезахисту (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення).
Також зазначено, що: "У документах про підтвердження права власності/володіння/ користування тощо відповідним майном відсутнє підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, визначених у технічних вимогах, а саме:- Автомобілі бортові, вантажопідйомність 5 т; - Агрегати зварювальні пересувні з бензиновим двигуном, з номінальним зварювальним струмом 250-400 А; - Агрегати фарбувальні з пневматичним розпилюванням для фарбування фасадів будівель, продуктивність 500 м3/год; - Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згорання , тиск до 686 кПа (7ат), продуктивністю 2,2 м3\хв; - Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), продуктивність 0,5м3/хв; - Машини листозгинальні спеціальні (вальці); - Прес листозгинальний; - Прес-ножиці комбіновані".
Проте, відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Додатку 1 "Перелік документів та/ або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції" до тендерної документації Замовник вимагає від учасників надати: "Достовірну інформацію у вигляді довідки довільної форми, у якій зазначити дані про наявність чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Замість довідки довільної форми учасник може надати чинну ліцензію або документ дозвільного характеру".
На виконання зазначеної вимоги учасник ФОП Столярчук О.Д. надав у складі тендерної пропозиції декларацію про провадження господарської діяльності, у якій зазначив інформацію про наявність у нього Ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів зі значними (СС3) наслідками, чим належно виконав вимогу встановлену підпунктом 4.2 пункту 4 Додатку 1 до тендерної документації Замовника. У тендерній документації Замовника відсутня вимога про надання у складі тендерної пропозиції саме ліцензії на виконання робіт з вогнезахисту.
Згідно з абз. 6 п.п. 3 п. 44 Особливостей, відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту.
Крім того, відповідно до вимог п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлені невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Однак, в порушення абз.1 п. 43 Особливостей Замовник не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей виявлених в інформації та/або документах поданих ФОП Столярчуком О.Д. (зокрема в частині підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, визначених у технічних вимогах), та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей відхилив тендерну пропозицію ФОП Столярчука О.Д., як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Відтак як стверджує прокурор та позивач, Івано-Франківська КЕЧ з порушенням закону, відхилила найбільш вигідну цінову пропозицію ФОП Столярчука О.Д. та переможцем визнала ТОВ "ІБК "Західспецбуд" з вищою ціновою пропозицією, з яким уклала договір підряду від 26.09.2024 №339 на суму 12754508,28 гривень. Різниця між пропозиціями складає в 54508,28 гривень.
Також позивач зазначив, що відповідно до п. 2 Додатку 2 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі" до тендерної документації Замовника визначено: "Передбачені цією тендерною документацією та цим додатком, роботи повинні відповідати вимогам законодавства України, КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва", ДСТУ, ДБН, технічним умовам, проектній документації та договору тощо, а матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно - правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору".
При цьому, у пункті 5 Додатку 2 до тендерної документації Замовника, яким визначено технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, міститься підсумкова відомість ресурсів. Відповідно до вимог пункту 4 цього додатку, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним вимогам учасник у складі тендерної пропозиції має надати: договірну ціну, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва; локальний кошторис з розрахунком договірної ціни; відомість ресурсів до локального кошторису (підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису).
Учасник ТОВ "ІБК "Західспецбуд" надав у складі тендерної пропозиції файл "1_ДЦ_ПВР.xls" з Підсумковою відомістю ресурсів, яка не відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, а саме - Підсумковій відомості ресурсів Замовника.
Суд встановив, що за результатами проведення моніторингу закупівлі встановлено порушення законодавства про публічні закупівлі, які полягають як у безпідставному відхиленню тендерної пропозиції ФОП Столярчук Октавіан Дмитрович, так і у невідхиленні тендерної пропозиції ТОВ "ІБК "Західспецбуд", як такої що належала відхиленню відповідно до закону та відповідно протиправному визнанні його переможцем торгів та укладенні договору підряду від 26.09.2024 №339.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області зобов'язало Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором підряду від 26.09.2024 №339 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
У відповідь на вказане зобов'язання Івано-Франківська КЕЧ, відповідно до листа від 16.10.2024 №2/1791, який оприлюднений в електронній системі закупівель, повідомила про відмову ТОВ "ІБК "Західспецбуд" від розірвання договору підряду від 26.09.2024 № 339 та, що Замовник вважає припинення зобов'язань за вказаним договором недоцільним.
Станом на час розгляду справи відповідач вказані порушення законодавства про публічні закупівлі не усунув, натомість 26.12.2025 підписав Акт приймання виконаних будівельних робіт № 02-01-01, відповідно до якого частина підрядних робіт на суму 401003 грн 09 коп. виконана ТОВ "ІБК "Західспецбуд" та прийнята і оплачена Івано-Франківською КЕЧ.
Однак прокурор вважає, що продовження виконання договору підряду №339 від 26.09.2025 не відповідає інтересам держави та може призвести до безпідставного використання бюджетних коштів, у зв"язку з чим звернувся в суд із позовом про визнання недійсним договору підряду, додаткової угоди до нього та застосування наслідків недійсності правочину.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі".
Метою закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до абз.2 п.п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель ( ч.2 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до п. 43 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Однак відповідач не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей виявлених в інформації та/або документах поданих учасником торгів з меншою ціною, а відхилив його пропозицію, чим порушив процедуру визначену нормами Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак в подальшому і визначення переможця процедури закупівлі відбулось з порушенням вимог цього Закону. Крім того, в порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону "Про публічні закупівлі" та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ "ІБК "Західспецбуд", як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновки суду.
Враховуючи викладене, суд встановив, що договір підряду № 339 від 26.09.2024, укладений Івано- Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" в результаті публічної закупівлі, яка проведена з порушеннями вимог законодавства у сфері закупівель та дійшов висновку про задоволення вимоги про визнання його недійсним.
З огляду на те, що вимога про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 25.12.2024 до договору підряду № 339 від 26.09.2024 є похідною від позовних вимог про визнання недійсним договору підряду, тому також належить до задоволення.
Щодо вимоги про застосування правових наслідків недійсності договору підряду № 339 від 26.09.2024 укладеного Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" суд зазначає таке.
В обгрунтування позову у цій частині прокурор вказала, що на час пред'явлення вказаного позову не можна достеменно знати в якому об'ємі буде виконано оспорюваний договір на час прийняття рішення судом, а тому констатується лише необхідність застосування двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан. Суд констатує, що прокурор не подала суду доказів, які підтверджують вартість виконаних робіт та матеріалів станом на момент відшкодування.
Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у численних справах, основною складовою права на судовий захист, є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, в силу положень ст.55 Конституції України звернення до суду з позовом, незалежно від його обґрунтованості, є суб'єктивним правом особи, що є проявом конституційного принципу забезпечення доступу до правосуддя.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст. 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб'єктами - учасниками недійсного правочину.
Реституція - це спеціальний зобов'язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнаний недійсним.
Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов'язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю.
Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
Як встановив суд та не заперечили сторони, відповідно до Акта приймання виконаних будівельних робіт №02-01-01 від 26.12.2024 співвідповідач виконав частину будівельних робіт, а відповідач в свою чергу оплатив такі роботи, що свідчить про часткове виконання договору підряду № 339 від 26.09.2024.
Приймаючи до уваги факт часткового виконання сторонами договору, використання та зношення використаних співвідповідачем при виконанні робіт будівельних матеріалів, суд зазначає про неможливість Івано-Франківською КЕЧ повернути все отримане за вищевказаним правочином.
Частиною 1 статті 216 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду на неможливість повернення Івано-Франківською КЕЧ отриманого внаслідок виконання договору, приймаючи до уваги введення на території України воєнного стану через військову агресію російської федерації, високий рівень інфляції та стрімкий ріст курсу валют, Івано-Франківська КЕЧ вимушена відшкодувати вартість будівельних робіт та матеріалів, яка на дату відшкодування, беззаперечно, буде більшою, аніж на дату проведення тендеру.
Отже застосування наслідків недійсності правочину призведе до необхідності відшкодування бюджетних коштів в більшому розмірі, ніж сплатив відповідач на користь співвідповідача після виконання робіт, що завдасть шкоди як відповідачу так і інтересам держави. Зазначене унеможливлює проведення між сторонами двосторонньої реституції, відтак частково виконаний договір є недійсним з моменту його вчинення, а зобов'язання (права та обов'язки) за цим недійсним правочином - припиняються на майбутнє (що узгоджується зі змістом вимог статті 236 ЦК України).
За таких обставин вимога позивача про застосування правових наслідків недійсності договору (реституції) не може вважатись ефективним способом захисту, оскільки не призведе до відновлення державних інтересів (а навпаки, призведе до їх погіршення), що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Судові витрати.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За поданий позов Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону сплатила судовий збір в сумі 7 267 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №109 від 10 лютого 2024 року.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп., суд покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. на співвідповідача. Судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону.
Керуючись статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" про визнання недійсним договору, додаткової угоди та застосування наслідків недійсності правочину.
Визнати недійсним договір підряду № 339 від 26.09.2024, укладений Івано- Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08494013) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" (вул. Грушевського, буд. 10Б, корп. 3, с. Задубрівці, Коломийський район, Івано- Франківська область, 78331, код ЄДРПОУ 39345683).
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 25.12.2024 до договору підряду № 339 від 26.09.2024, укладеного Івано- Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08494013) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" (вул. Грушевського, буд. 10Б, корп. 3, с. Задубрівці, Коломийський район, Івано- Франківська область, 78331, код ЄДРПОУ 39345683).
Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул.Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08494013) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (код ЄДРПОУ 38326057, отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, рахунок № UA238201720343120001000082783) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" (вул. Грушевського, буд. 10Б, корп. 3, с. Задубрівці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78331, код ЄДРПОУ 39345683) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (код ЄДРПОУ 38326057, отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, рахунок № UA238201720343120001000082783) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
В частині позовних вимог про застосування правових наслідків недійсності договору підряду № 339 від 26.09.2024 укладеного Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08494013) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Західспецбуд" (вул. Грушевського, буд. 10Б, корп. 3, с. Задубрівці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78331, код ЄДРПОУ 39345683) відмовити.
Судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 13.10.2025
Суддя Т.В.Максимів