пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 жовтня 2025 року Справа № 903/124/25
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ"
до відповідача: Сільськогосподарського приватного підприємства "НЕСВІЧ"
про стягнення 281 000,00 грн.
Суддя Шум М.С.
Секретар судового засідання Сосновька Ю.П.
Представники сторін:
від позивача: Качур Д.М.
від відповідача: н/з
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ" звернулося до суду з позовною заявою до Сільськогосподарського приватного підприємства "НЕСВІЧ", в якій просить: - визнати прострочення виконання зобов'язання відповідачем на суму 281 000,00 грн., і як наслідок , визнати виникнення збитків у позивача на суму 281 000,00 грн.; - визнати додатковий договір не укладеним та зобов'язати відповідача повернути позивачу сплачені кошти у сумі 281 000,00 грн.; - у разі визнання додаткового договору укладеним, визнати додатковий договір недійсним та зобовязати відповідача повернути позивачу безпідставно отримані кошти у сумі 281 000,00 грн.; - стягнути з відповідача в користь позивача борг у розмірі 281 000,00 грн.; - визнати наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.02.2025 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ" та додані до неї документи повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 08.07.2025 розгляд справи по суті призначено на 12.08.2025 на 10:20 год.
Ухвалою суду від 22.08.2025 розгляд справи за №903/124/25 призначено по суті на 11 вересня 2025 року на 12:50 год.
Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2025 в режимі відеоконференції заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив щодо відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 11.09.2025 розгляд справи по суті відкладено на 30 вересня 2025 року на 12:35 год.
В судовомузасіданні 30.09.2025 оголошено перерву до 02.10.2025 на 09 год. 30хв.
В судовому засіданні 02.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задоволити. Вважає, що відповідач після закінчення дії договору доручення не виконав свого обов'язку по скасуванню актів виконаних робіт та по поверненню результатів наданих послуг. Це в свою чергу призвело до розірвання договорів позивача з виконавцями, яких він наймав та завдання йому збитків на суму 281 000.00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2025 не з'явився. Водночас, 02.10.2025 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
07.04.2021 між Сільськогосподарським приватним підприємством "НЕСВІЧ" (Довіритель, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ» (Повірений, Позивач) було укладено Договір доручення за №040721-ДДзаг-1Травня/НААН.
У відповідності до п.1.1. вказаного договору Повірений зобов'язується за оплату, від імені та за рахунок Довірителя вчинити комплекс юридичних фактичних дій (згідно примірника плану приватизації Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідницької станції Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, що є Додатком 1 до Договору) з проведення супроводу, контролю приватизації вказаного Державного підприємства, місцезнаходження: 45150 Волинська обл., Рожищенський р-н, с. Копачівка, а також для участі в аукціоні для приватизації ДП.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що перелік дій Повіреного, вказаний у п.п. 1.2.3. -1.2.10. цього договору носить загальний інформаційний характер. Для визначення повного конкретного переліку дій по кожному окремому із зазначених пунктів договору сторони укладають додатковий договір до цього договору, в якому також зазначається сума коштів як засобів для забезпечення виконання визначених дій та порядок їх сплати. Згідно п. 1.4. договору виконання Повіреним доручення (комплексу дій) за цим договором здійснюється на підставі довіреності, виданої Довірителем.
В п.1.5 договору сторони узгодили, що Повірений виконує дане йому доручення як особисто, так і за допомогою залучених ним інших осіб: виконавців, фахівців, експертів тощо.
У відповідності до п. 2.1.1. договору доручення Довіритель приймає на себе наступні зобов'язання, а саме видати Повіреному в день укладення цього договору довіреність на вчинення юридичних і фактичних дій, визначених цим договором, забезпечити Повіреного засобами, необхідними для виконання Повіреним наданого за цим договором доручення, а саме: грошовими коштами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
26.01.2022 між Сільськогосподарським приватним підприємством "НЕСВІЧ" (Довіритель, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ» (Повірений, Позивач) було укладено додатковий договір № 2-0126/040721-ДДзаг-1Травня/НААН про припинення (дострокове розірвання) договору доручення №040721-ДДзаг-1Травня/НААН від 07.04.2021 р.
Відповідно до п.1 вказаного договору сторони у відповідності до ч. 1 ст. 651, ст. 1008 Цивільного кодексу України та п.2.4.2, 4.6. основного договору за їх взаємною згодою припиняють (достроково розривають) основний договір.
В п. 4 додаткового договору вказується, що основний договір вважається припиненим з 05.03.2022 року.
У пунктах додаткового договору вказується, що після повернення коштів Довірителю скасовується право Довірителя на результати виконання доручення та в строк до 5 днів після повернення коштів Повіреним Довіритель повертає Повіреному отримані результати виконання зазначеного доручення.
Згідно акту виконаних робіт № 2 від 15.06.21 р. Повіреним було виконано роботи (дії, послуги) згідно п.1.2.2 договору доручення від 07.04.2021 р. № №040721-ДДзаг-1Травня/НААН та п. 0 Примірника плану приватизації Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідницької станції Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ - 00729310. Загальна вартість послуг склала 281 000,00 грн. без ПДВ. Довіритель не має претензій до Повіреного стосовно наданих послуг. Було надано звіти № 1-12 з додатками.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було здійснено часткове повернення відповідачу коштів за рахунок власних коштів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.04.2024 р. у справі № 910/453/24 було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ" на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "НЕСВІЧ" 722884 (сімсот двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн неповернутих коштів, 200432 (двісті тисяч чотириста тридцять дві) грн 39 коп. інфляційних втрат, 38322 (тридцять вісім тисяч триста двадцять дві) грн 75 коп. 3% річних, а також 14424 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн 59 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 р. у справі № 910/453/24 було вирішено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі №910/453/24 - залишити без змін.
Позивач, з урахуванням узагальнених доводів позовної заяви просить суд - визнати прострочення виконання зобов'язання відповідачем на суму 281 000.00 грн., і як наслідок, визнати виникнення збитків у позивача на суму 281 000.00 грн.; - визнати додатковий договір не укладеним та зобов'язати відповідача повернути позивачу сплачені кошти у сумі 281 000.00грн.; - у разі визнання додаткового договору укладеним, визнати додатковий договір недійсним та зобов'язати відповідача повернути позивачу безпідставно отримані кошти у сумі 281 000.00грн.; - стягнути з відповідача в користь позивача борг у розмірі 281 000.00грн.; - визнати наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Відповідач у заявах по суті справи заперечує факт отримання будь-яких результатів наданих виконавцями послуг. Вважає, що позивач порушив умови додаткового договору в частині повернення коштів, що змусило його звертатися до суду для їх стягнення.
Зазначає, що додатковий договір не можна вважати неукладеним, оскільки обставини його укладення та виконання були встановлені в рамках господарської справи № 910/453/24. Крім цього, на думку відповідача, без виданого за умовами договору доручення, позивач (повірений), укладаючи договори з виконавцями, діяв не в його інтересах.
Відповідно до положень ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно положень ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
У відповідності до положень ст. 1005 Цивільного кодексу України повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений.
В ч. 1 ст. 1007 Цивільного кодексу України зазначається, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
Суд враховує, що у відповідності до положень основного договору доручення, укладеного між сторонами перелік дій Повіреного, вказаний у п.п. 1.2.3. -1.2.10. цього договору носить загальний інформаційний характер. Для визначення повного конкретного переліку дій по кожному окремому із зазначених пунктів договору сторони укладають додатковий договір до цього договору, в якому також зазначається сума коштів як засобів для забезпечення виконання визначених дій та порядок їх сплати. Крім цього, згідно п. 1.4. договору виконання Повіреним доручення (комплексу дій) за цим договором здійснюється на підставі довіреності, виданої Довірителем.
Суд зауважує, що позивачем не додано до матеріалів справи ні додаткових договорів з конкретним переліком дій, на які відповідач уповноважує позивача та про узгоджену вартість, ні довіреності, де міг бути вказаний такий перелік дій, в тому числі щодо дій із залученням виконавців.
Таким чином, у суду немає правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання прострочення виконання зобов'язання відповідачем на суму 281 000.00 грн., і як наслідок, визнати виникнення збитків у позивача на суму 281 000.00 грн.
Оцінюючи позовну вимогу про визнання додаткового договору неукладеним, суд зауважує, що у відповідності до положень постанови Великої Падати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц судом такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Суд вважає, що позовна вимога про визнання додаткового договору не укладеним та зобов'язання відповідача повернути позивачу сплачені кошти у сумі 281 000.00 грн. також не підлягає до задоволення.
В контексті заявленої вимоги про визнання додаткового договору недійсним з підстав його ймовірного непідписання сторонами, суд виходить із того, що в межах розгляду справи № 910/453/24 в Господарському суді м. Києва за позовом СГПП «Несвіч» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ" судом витребовувався та досліджувався оригінал додаткового договору № 2-0126/040721-ДДзаг-1Травня/НААН про припинення (дострокове розірвання) договору доручення №040721-ДДзаг-1Травня/НААН від 07.04.2021 р., а також досліджувалися обставини його виконання.
У зв'язку з цим судом відхиляються як необґрунтовані доводи сторони позивача про те, що договір нібито укладений з порушенням його письмової форми.
З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення з відповідача 281 000.00 грн. на користь позивача немає, з урахуванням всіх наведених вище доводів про його неукладеність чи недійсність, або імовірне прострочення виконання додаткового договору.
Щодо правової оцінки вимоги про наявність підстав для зупинення провадження у справі, суд виходить із того, що представником позивача не було заявлено перед судом клопотання про зупинення провадження по справі, а тому підстав для застосування ст. 227, 228 ГПК України у суду не було. Крім того, представник позивача у судовому засіданні просив суд здійснювати розгляд справи, оскільки підтримував заявлений ним позов у повному обсязі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі .
При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, сплаченого за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
вирішив:
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду, впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено
10.10.2025
Суддя Микола ШУМ