ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 жовтня 2025 року Справа № 924/350/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
позивача: Кравець Д.М.
відповідача: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі № 924/350/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 1 498 109,48 грн (суддя Крамар С.І., м.Хмельницький, повний текст складено 01.08.2025)
за позовом Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРОЕКОБУД", м. Львів
про стягнення 3 359 617,78грн
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Господарської суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" про стягнення 3 359 617,78 грн, з яких: 1 173 427,65 грн - штрафних санкцій у зв'язку із неналежним виконанням умов договору підряду на капітальне будівництво №403 від 08.08.2022 та 2 186 190,22грн - штрафних санкцій у зв'язку із неналежним виконанням умов договору підряду на капітальне будівництво №341 від 03.08.2023.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 по справі №924/350/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 - 432 437,49 грн пені, 371 584,24 грн штрафу, 694 087,77 грн штрафу за не звільнення будівельного майданчику, 35 953,29 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі № 924/350/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 1 498 109,48 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 432 437,48 грн пені, 371 584,24 грн штрафу, 694 087,76 грн штрафу за не звільнення будівельного майданчику, 22 733,82 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції, 26 965,97 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі №924/350/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09 жовтня 2025 року.
21 вересня 2025 року представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Центральної бази виробничо- технологічної комплектації Національної гвардії України, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року по справі №924/350/25 залишити без змін.
07 жовтня 2025 Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України подані письмові пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу у справі №924/350/25.
08 жовтня 2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" адвокатом Корнієнко О.О. подане клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вказаного заяви представник відповідача посилається на те, що у зв'язку з терміновим залученням представника відповідача - адвоката Корнієнко О.О., як захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025110000000218 від 17.07.2025 року, є необхідність у відкладенні розгляду апеляційної скарги на іншу дату, оскільки 09.10.2025 буде розглядатися клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного. У зв'язку з цим, просить відкласти судове засідання на іншу дату. До вказаного клопотання додано фотокопію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2025 заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.
Розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Корнієнко О.О. про відкладення розгляду справи на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні враховуючи наступне.
Відповідно до п. п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів відзначає, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Також, колегія суддів зазначає, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, представник відповідача висловив свої доводи та міркування у апеляційній скарзі та попередніх судових засіданнях, в матеріалах справи наявні усі необхідні докази.
Також, колегія суддів звертає увагу, що дослідивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи вбачається, що представник відповідача адвоката Корнієнко О.О. покликаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні не долучив жодного доказу, який би підтверджував, що адвокат Корнієнко О.О. є захисником підозрюваної зазначеної у клопотанні про застосування запобіжного захисту, окрім того суд апеляційної інстанції відзначає, що ухвалою суду від 07.10.2025 постановлено судове засідання по справі №924/350/25 призначене на 09.10.2025 о 10:00 провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" адвоката Корнієнко О.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС. Таким чином, вказаний представник відповідача не був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні 09.10.2025, зокрема, й в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте вказаним правом не скористалася. Дане ж вказує на необґрунтованість поданого клопотання належними і допустимими доказами.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання представника відповідача відмовляє.
Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, встановивши обставини справи та перевіривши розрахунки позивача встановив, що загальна сума штрафних санкцій за договором підряду на капітальне будівництво від 08.08.2022 №403 становить: 215090,92 грн - пеня, 128819,88 грн - штраф, 705741,71грн - штраф за не звільнення будівельного майданчику, а за договором підряду на капітальне будівництво від 03.08.2023 №341 становить: 649784,05 грн - пеня, 614348,60 грн - штраф, 682433,82 грн - штраф за не звільнення будівельного майданчику.
Поряд з цим, враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов'язання, компенсуються, суд першої інстанції вважав за необхідне зменшити:
- штрафні санкції за договором підряду на капітальне будівництво від 08.08.2022 №403, а саме: пені до 107545,46 грн, штрафу до 64409,94 грн, штрафу за не звільнення будівельного майданчику до 352870,86 грн;
- штрафні санкції за договором підряду на капітальне будівництво від 03.08.2023 №341, а саме: пені до 324892,03 грн, штрафу до 307174,30 грн, штрафу за не звільнення будівельного майданчику до 341216,91 грн.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, виключну підсудність справи, суд першої інстанції дійшов висновку позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню частково на суму: 432437,49 грн - пені (107545,46 грн (пеня за договором від 08.08.2022 №403)+324892,03 грн (пеня за договором від 03.08.2023 №341); 371584,24 грн - штрафу (64409,94 грн (штраф за договором від 08.08.2022 №403)+307174,30 грн (штраф за договором від 03.08.2023 №341); 694087,77 грн - штрафу за не звільнення будівельного майданчику (352870,86 грн (штраф за не звільнення будівельного майданчику відповідно до договору від 08.08.2022 №403)+ 307174,30 грн (штраф за не звільнення будівельного майданчику відповідно до договору від 03.08.2023 №341). В решті позовних вимог відмовив.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції самостійно визнав обґрунтованими та арифметично вірними розрахунки позивача щодо нарахування штрафних санкцій за двома договорами підряду: від 08.08.2022 №403 та від 03.08.2023 №341. За цими договорами загальний розмір штрафних санкцій становив 2 996 218,98 грн, однак суд, пославшись на власний розсуд, зменшив їх наполовину без належного мотивування.
Скаржник не погоджується з висновками суду про зменшення розміру штрафних санкцій, вважаючи, що зазначені судом підстави - «важливість збереження господарської діяльності сторін», «періоди прострочення» та «відсутність прямих збитків у позивача» - не мають правового значення для зменшення неустойки. Відповідно до статей 549, 550 та 551 Цивільного кодексу України, неустойка нараховується саме за факт порушення зобов'язання, незалежно від наявності чи відсутності збитків.
Скаржник підкреслює, що відповідач порушив умови договорів, несвоєчасно передав акти виконаних робіт, не дотримався строків виконання та не звільнив будівельний майданчик після розірвання договорів. Такі дії спричинили негативні наслідки для держави: затримку реалізації плану капітального будівництва об'єктів Національної гвардії, нецільове використання бюджетних коштів, інфляційні втрати, додаткові витрати на залучення інших виконавців, а також соціальну напругу через затримку житла для військовослужбовців. Суд, зменшуючи розмір штрафних санкцій, фактично звільнив відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань, що суперечить вимогам статей 525, 526, 629 ЦК України про обов'язковість виконання договору та заборону односторонньої відмови від нього. Скаржник вважає, що такі висновки суду створюють ризик формування неправильної практики, коли недобросовісні підрядники уникатимуть відповідальності, сподіваючись на зменшення санкцій у судовому порядку.
Також скаржник посилається на постанови Верховного Суду у справах №910/8396/20, №904/5645/19, №922/1716/20, №911/2269/22, у яких суд наголошував, що право суду на зменшення неустойки є дискреційним, але воно не може використовуватись довільно - необхідно враховувати баланс інтересів сторін, співвідношення розміру неустойки до збитків, ступінь вини боржника та характер порушення. У даній справі, на думку скаржника, суд не навів жодного обґрунтування, чому саме зменшення на 50 % є справедливим та відповідним принципам верховенства права.
Позивач зазначає, що відповідач не довів жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для зменшення санкцій, не надав належних доказів свого майнового стану або виняткових обставин, натомість суд зменшив суму за власною ініціативою, чим вийшов за межі своїх повноважень. Наголошує, що штрафні санкції в даному випадку мають не лише компенсаційний, а й превентивний характер, оскільки стимулюють належне виконання зобов'язань та захищають публічні інтереси - виконання державних програм будівництва житла для військовослужбовців.
Представник відповідача, у відзиві на апеляційну скаргу, заперечуючи доводи позивача викладені у апеляційній скарзі, зазначила, що приписи статей 549 і 551 Цивільного кодексу України визначають право суду зменшити розмір неустойки у випадку, якщо вона є надмірною та значно перевищує реальні збитки кредитора. Судова практика Верховного Суду неодноразово підтверджувала, що питання зменшення неустойки вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня виконання зобов'язань, причин порушення та поведінки боржника. Так, у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №911/378/17, від 22.05.2019 у справі №910/11733/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20, а також у рішенні об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 наголошується, що застосування зменшення розміру неустойки є правом суду, який оцінює обставини у їх сукупності, виходячи з принципів добросовісності, розумності та справедливості.
ТОВ «Макроекобуд» зазначає, що хоча мало місце певне прострочення виконання робіт, однак це сталося не з його вини, а через об'єктивні фактори. Договори підряду укладалися у 2022- 2023 роках, коли підприємство сумлінно виконувало свої обов'язки, незважаючи на складні умови воєнного стану. Протягом тривалого часу роботи здійснювалися належним чином, а прострочення виникло лише наприкінці 2023 року, при цьому обсяг виконаних робіт за договором №403 становив близько 50%, а за договором №341 - 75%. Позивач не довів, що невиконана частина робіт завдала йому збитків чи суттєво вплинула на результати господарської діяльності, а тому нараховані штрафи мають каральний, а не компенсаційний характер.
Крім того, відповідач зазначає, що затримка виконання робіт зумовлена незалежними від нього причинами, зокрема несприятливими погодними умовами, перебоями в енергопостачанні та обмеженнями, пов'язаними з воєнними діями. У Хмельницькому, де виконувалися роботи, протягом 2022- 2024 років регулярно фіксувалися ракетні удари, оголошувалися тривалі повітряні тривоги, що об'єктивно унеможливлювало стабільне проведення будівельних процесів.
Відповідно до умов розділу 13 обох договорів та положень статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», такі обставини визнаються форс-мажорними (обставинами непереборної сили), які звільняють сторону від відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань. Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 підтвердив, що форс-мажорні обставини повинні бути надзвичайними, невідворотними і такими, що об'єктивно унеможливлюють виконання договору. У даній справі ТОВ «Макроекобуд» документально підтвердило існування таких умов та своєчасно повідомило про них замовника, що виключає наявність вини у простроченні.
Крім того, відповідач зазначає, що між сторонами укладалися додаткові угоди, якими продовжувалися строки виконання робіт до 10 серпня 2024 року, що свідчить про взаємне розуміння сторонами обставин, у яких здійснювалося будівництво. Таким чином, підстав для застосування до відповідача надмірних штрафних санкцій не існує.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив усі подані сторонами докази, належно оцінив обставини справи і прийняв рішення, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України. Доводи апеляційної скарги не містять нових доказів, не спростовують усталені висновки суду і спрямовані виключно на переоцінку фактів, які вже були предметом дослідження.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
08 серпня 2022 року між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКРОЕКОБУД", м.Львів (Підрядник) укладено Договір підряду на капітальне будівництво об'єкта: "Нове будівництво 3, 4, 5 секцій багатоквартирного житлового будинку по вул.Трудовій, 7/9 у м. Хмельницькому" №403 (а.с. 15-24 т.1).
Відповідно до п.1.1 договору підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлені договорами строки роботи з будівництва по об'єкту "Нове будівництво 3, 4, 5 секцій багатоквартирного житлового будинку по вул.Трудовій, 7/9 у м.Хмельницькому" (код за ЄЗС ДК 02162015 - 45211000-9 Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків), а замовник зобов'язався передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проєктну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, встановлених умовами договору.
Ціна робіт за договором є твердою та становить 91 225 655,02грн. (п.2.1 договору).
Згідно п.3.4.6 підрядник зобов'язався виконати роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені строки.
Відповідно до п.4.1 договору підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт з моменту передачі йому за актом-приймання передачі будівельного майданчика (фронту робіт), дозвільної документації, а також затвердженої у встановленому порядку проектної документації.
Підрядник зобов'язався виконати та передати замовнику у повному обсязі роботи за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 22.12.2023 (п.4.3 договору).
Згідно п.4.4 договору загальний строк виконання підрядником робіт за договором передбачений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 1) відповідно до п.4.1 цього договору.
Згідно п.8.13 договору підрядник зобов'язався звільнити будівельний майданчик (очистити від сміття, тимчасових споруд, приміщень, будівельної техніки тощо) після завершення виконання робіт але не пізніше десятиденного строку з дня введення об'єкта будівництва в експлуатацію, а також у разі односторонньої відмови від договору замовника або його розірвання ( не пізніше десятиденного строку з дня настання зазначених обставин). Про звільнення будівельного майданчика міс сторонами складається двосторонній акт, що засвідчує факт належного виконання підрядником свого обов'язку за договором. У випадку ухилення підрядника від виконання обов'язку встановленого п.8.13 договору його відповідальність регулюється п.12.12 договору, крім того замовник після письмового попередження підрядника має право звільнити будівельний майданчик своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати замовника, пов'язані з виконанням зазначених робіт, компенсуються підрядником у повному обсязі.
Розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються на підставі представлених підрядником до 20 числа кожного місяця актів виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3, виходячи з об'ємів виконаних робіт та їх вартості, протягом 10 робочих днів з моменту прийняття фактично виконаних робіт замовником. Акти виконаних робіт повинні надаватися підрядником з усіма виконавчими та підтверджуючими документами (п. 9.3 Договору).
Згідно п.9.5 договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Замовник перевіряє відповідність наданих згідно п.9.3 договору документів умовам договору, будівельним нормам і правилам, іншим чинним нормативним документам з будівництва в Україні і в разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення підрядника про готовність робіт до здачі, підписує акт виконаних робіт і оплачує його вартість при наявності та в межах коштів загального фонду Державного бюджету України, що наявні на рахунку замовника стосовно об'єкта будівництва.
Відповідно до п.12.7 договору підряду на капітальне будівництво, за порушення встановлених календарним графіком строків закінчення виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.12.12 договору, у разі несвоєчасного виконання та/або невиконання підрядником умов договору щодо звільнення будівельного майданчика (очищення від сміття, тимчасових споруд, приміщень, будівельної техніки тощо) після завершення виконання робіт, а також у разі його розірвання (не пізніше десятиденного строку з дня настання зазначених обставин), підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 1 % від ціни робіт за договором (п.2.1). Сплата штрафу не звільняє підрядника від обов'язку звільнення будівельного майданчика, якщо це не було здійснено силами замовника.
За актом приймання-передачі будівельного майданчика (додаток до договору від 08.08.2022 №403) замовник передав, а підрядник прийняв на період нового будівництва 3, 4, 5 секцій багатоквартирного житлового будинку по вул.Трудовій, 7/9 у м.Хмельницькому будівельний майданчик та проектну документацію по об'єкту (а.с. 208 т.1).
03.08.2023 між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд", м.Львів (Підрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво для забезпечення потреб безпеки та оборони № 341 (а.с.103-112 т.1)
Відповідно до п.1.1 договору підрядник зобов?язався за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк додаткові роботи, по об?єкту: "Нове будівництво 3, 4, 5 секцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Трудовій, 7/9 у м.Хмельницькому" (код за ЄЗС ДК 021:2015 - 45211000-9 Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків) (далі - об?єкт будівництва або об?єкт), а замовник зобов?язався передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проєктну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, встановлених умовами договору та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель за період дії правового режиму воєнного стану".
Ціна робіт за договором є твердою та становить 68 243 382,00 грн. (п.2.1 договору).
Згідно п.3.4.6 підрядник зобов'язався виконати роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені строки.
Відповідно до п.4.1 договору підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт з моменту передачі йому за актом-приймання передачі будівельного майданчика (фронту робіт), дозвільної документації, а також затвердженої у встановленому порядку проектної документації відповідно до календарного графіку виконання робіт (Додаток 1).
Згідно п.4.4 договору загальний строк виконання підрядником робіт за договором передбачений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 1) відповідно до п.4.1 цього договору.
Підрядник зобов'язався виконати та передати замовнику у повному обсязі роботи за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 11.02.2024 (п.4.3 договору).
Згідно п.8.13 договору підрядник зобов'язався звільнити будівельний майданчик (очистити від сміття, тимчасових споруд, приміщень, будівельної техніки тощо) після завершення виконання робіт але не пізніше десятиденного строку з дня введення об'єкта будівництва в експлуатацію, а також у разі односторонньої відмови від договору замовника або його розірвання ( не пізніше десятиденного строку з дня настання зазначених обставин). Про звільнення будівельного майданчика міс сторонами складається двосторонній акт, що засвідчує факт належного виконання підрядником свого обов'язку за договором. У випадку ухилення підрядника від виконання обов'язку встановленого п.8.13 договору його відповідальність регулюється п.12.12 договору, крім того замовник після письмового попередження підрядника має право звільнити будівельний майданчик своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати замовника, пов'язані з виконанням зазначених робіт, компенсуються підрядником у повному обсязі.
Розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються на підставі представлених підрядником до 20 числа кожного місяця актів виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3, виходячи з об'ємів виконаних робіт та їх вартості, протягом 10 робочих днів з моменту прийняття фактично виконаних робіт замовником. Акти виконаних робіт повинні надаватися підрядником з усіма виконавчими та підтверджуючими документами (п. 9.3 Договору).
Згідно п.9.5 договору замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3). Замовник перевіряє відповідність наданих згідно п.9.3 договору документів умовам договору, будівельним нормам і правилам, іншим чинним нормативним документам з будівництва в Україні і в разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення підрядника про готовність робіт до здачі, підписує акт виконаних робіт і оплачує його вартість при наявності та в межах коштів загального фонду Державного бюджету України, що наявні на рахунку замовника стосовно об'єкта будівництва.
Відповідно до п.12.7 договору підряду на капітальне будівництво, за порушення встановлених календарним графіком строків закінчення виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.12.12 договору, у разі несвоєчасного виконання та/або невиконання підрядником умов договору щодо звільнення будівельного майданчика (очищення від сміття, тимчасових споруд, приміщень, будівельної техніки тощо) після завершення виконання робіт, а також у разі його розірвання (не пізніше десятиденного строку з дня настання зазначених обставин), підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від ціни робіт за договором (п.2.1). Сплата штрафу не звільняє підрядника від обов'язку звільнення будівельного майданчика, якщо це не було здійснено силами замовника.
За актом приймання-передачі будівельного майданчика (додаток до договору від 03.08.2023 №341) замовник передав, а підрядник прийняв на період нового будівництва 3, 4, 5 секцій багатоквартирного житлового будинку по вул.Трудовій, 7/9 у м.Хмельницькому будівельний майданчик та проектну документацію по об'єкту (а.с.102 т.1).
Листами від 07.11.2023 №83/1997 та від 10.11.2023 №83/2069 підрядника повідомлено про відставання темпів виконання робіт від встановленого календарним графіком, що призводить до порушення умов договорів (а.с.96-99 т.1).
Додатковими угодами від 23.11.2023 №8 до договору від 08.08.2022 №403 та від 28.11.2023 №3 до договору від 03.08.2023 №341, у зв'язку зі зменшенням бюджетних асигнувань на 2023 рік, строки виконання робіт було продовжено до 25.05.2024. До Додаткових угод додано Календарні графіки виконання робіт (Додатки 1), Плани фінансування будівництва (Додатки 2), Протоколи погодження договірної ціни (Додатки 6) (а.с.88-95 т.1).
Листом від 28.02.2024 №7 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання внутрішніх оздоблювальних робіт у холодну пору року згідно з календарним графіком, оскільки вони потребують відповідних погодних умов для уникнення внутрішньої вологості (а.с. 87 т.1).
Згідно протоколу службової наради під керівництвом заступника командувача Національної гвардії України від 08.02.2024 №1 ухвалено Центральній базі ВТК НГУ розглянути пропозиції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд", м.Львів щодо можливості внесення змін до календарного графіку виконання будівельних робіт по об'єкту та забезпечити введення об'єкта в експлуатацію до 24.08.2024 (а.с. 85-86 т.1).
Додатковими угодами від 21.03.2024 №9 до Договору від 08.08.2022 №403 та від 22.03.2024 №5 до Договору від 03.08.2023 № 341 строки виконання робіт продовжено до 10.08.2024. До Додаткових угод додано Календарні графіки виконання робіт (Додатки 1), Плани фінансування будівництва (Додатки 2), Протоколи погодження договірної ціни (Додатки 6) (а.с.113-119 т.1).
Згідно додаткової угоди №9 від 21.03.2024 №9 до Договору від 08.08.2022 №403 встановлено ціну робіт за договором - 70 574 171,29 грн (п.1 додаткової угоди) (а.с.81 т.1).
За результатами комплексної перевірки на об'єкті будівництва, оформленої протоколом від 27.06.2024 №3, представниками Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України було встановлено факт наявності проблемних питань з виконання будівельних робіт. Зокрема, зафіксовано відставання від календарного графіка, продовження строків виконання робіт визнано неможливим (а.с.77 т.1).
Листом від 09.07.2024 №872 (вх. від 11.07.2024 №1250) Товариство з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" повідомило позивача про неможливість подальшого виконання договірних зобов'язань (а.с.75-76 т.1).
Додатковою угодою від 15.07.2024 №10 до договору підряду на капітальне будівництво від 08.08.2022 №403 та Додатковою угодою від 18.07.2024 №6 до договору підряду на виконання додаткових робіт по даному об'єкту від 03.08.2023 №341, договори від 08.08.2022 та від 03.08.2023 достроково розірвано за згодою сторін (а.с.73-74 т.1).
Листом від 22 липня 2024 №83/1831 позивач запросив відповідача для складання двостороннього акта про звільнення будівельного майданчика на 30.07.2024 о 14:00 за адресою: вул. Трудова, 7/9, м.Хмельницький (а.с. 70 т.1).
Згідно протоколу виїзної наради від 30.07.2024 №4 представниками позивача ухвалено рішення щодо фотофіксації стану об'єкту будівництва, зокрема невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" договірних зобов'язань відповідно до п.8.13 договорів, не звільнення будівельного майданчика та неприбуття представників підрядника для складання акта обстеження (а.с.46-47 т.2).
Актом обстеження будівельного майданчика від 30 липня 2024 №1, складеним комісією з представників позивача та заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальника тилу, зафіксовано наявність будівельного сміття об'ємом 262 м.кв. на будівельному майданчику та здійснено відповідну фотофіксацію (а.с.48 на звороті - 49 т.2).
Поряд з цим, позивач зазначив, що станом на липень 2024, згідно з календарними графіками виконання робіт (додатки до договорів), наявне прострочення виконання робіт, а саме: ліфт до 29.09.2023; загальнобудівельні роботи підземної частини до 22.03.2024; слабкострумні роботи до 03.03.2024; загальнобудівельні роботи підземної частини до 15.04.2024; електромонтажні роботи до 30.06.2024; слабкострумні роботи до 03.04.2024; блискавкозахист до 19.04.2024; загальнобудівельні роботи підземної частини до 31.03.2024; зовнішнє електропостачання до 15.03.2024; кабельна вставка на ЛЕП 10кв до 15.05.2024; зовнішній водопровід до 10.05.2024; зовнішній мережі газопостачання до 30.05.2024; 3 блок секція: сантехнічні роботи до 29.04.2024; газопостачання до 29.02.2024; електромонтажні роботи до 15.05.2024; блискавко захист до 09.04.2024; 4 блок секція: сантехнічні роботи до 15.06.2024; газопостачання до 15.03.2024; електромонтажні роботи до 19.04.2024; 5 блок секція: сантехнічні роботи до 15.06.2024; газопостачання до 30.05.2024; електромонтажні роботи до 24.05.2024; слабострумні мережі до 30.04.2024; блискавко захист до 01.05.2024; зовнішні мережі і каналізації до 12.05.2024.
Згідно з календарним графіком виконання робіт, що є додатком до договору від 03.08.2023 №341 (а.с.230-233 т.1) наявне прострочення виконання робіт станом на липень 2024 року, а саме: вертикальне планування (ДА) до 17.11.2023; переїзна дамба, водовідведення, кріплення укосів кріплення укосів (ГП арк №9,10,11) до 30.06.2024; загальнобудівельні роботи наземної частини (скореговано - без оздоблення стін, стелі, підлоги арк. АБ - 4 + д. а. №2) до 09.04.2024; підлога (д.а. №2) до 30.06.2024; вікна, двері (д.а. №2) 3 - я блок секція до 31.03.2024; газофікація до 29.02.2024; загальнобудівельні роботи надземної частини (скореговано - без оздоблення стін, стелі, підлоги (арк. АБ- 4 ) (д.а. №2) до 19.04.2024; зміна до проекту, коригування кошторису (палі, кладка стін, звукоізоляція, планка снігозатримання) до 30.09.2023; зміни до проекту, корегування кошторису (палі, кладка стін, планка, снігозатримання) до 01.05.2024; підлога (д.а. №2) до 01.07.2024; вікна - д.а. №2, двері до 15.04.2024; електромонтажні роботи до 30.06.2024; зовнішній водопровід (ЗВК арк.4) 15.05.2024; зовнішні мережі каналізації 14.05.2024; комплексна КНС - Hydro-Vacuum S.A. 10.05.2024; ПНР - станція 15.05.2024; улаштування футляра 15.05.2024; роботи з вертикального планування до 30.04.2024; роботи по очищенню дренажної (водопровідної канави) до 10.06.2024; проїзди (ГП - 6) креслення шифр 225/15 до 10.06.2024; покрівля, примикання покриття балкону до 2-ої секції (існуюча) до 05.04.2024; сантехнічні роботи до 29.04.2024; газифікація до 29.02.2024; електромонтажні роботи до 30.04.2024; слабкострумні роботи до 03.03.2024; 4 блок секція: покрівля до 30.04.2024; сантехнічні роботи до 30.04.2024; газифікація до 31.03.2024; слабкострумні роботи до 02.04.2024; 5 блок секція: покрівля до 15.04.2024; вікна, двері до 30.03.2024; сантехнічні роботи до 15.06.2024; газифікація до 30.05.2024; зовнішні мережі і каналізації до 14.05.2024.
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі №924/350/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 1 498 109,48 грн штрафних санкцій.
Як вбачається з апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі № 924/350/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 1 498 109,48 грн штрафних санкцій (432437,48 грн пені (107545,46грн (пеня за договором від 08.08.2022 №403)+324892,03грн (пеня за договором від 03.08.2023 №341), 371584,24 грн штрафу (64409,94грн (штраф за договором від 08.08.2022 №403)+307174,30 грн (штраф за договором від 03.08.2023 №341), 694087,76 грн штрафу (352870,86 грн (штраф за не звільнення будівельного майданчику відповідно до договору від 08.08.2022 №403)+307174,30 грн (штраф за не звільнення будівельного майданчику відповідно до договору від 03.08.2023 №341) за не звільнення будівельного майданчику). В решті вказане рішення позивачем не оскаржується.
Отже, рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 у справі №924/350/25, з урахуванням вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України переглядається в апеляційному порядку лише в оскаржуваній частині, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 1498109,48 грн штрафних санкцій (432437,48 грн пені, 371584,24 грн штрафу, 694087,76 грн штрафу за не звільнення будівельного майданчику).
Пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів статей 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.08.2022 між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд", м.Львів (Підрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво об'єкта: "Нове будівництво 3, 4, 5 секцій багатоквартирного житлового будинку по вул. Трудовій, 7/9 у м.Хмельницькому" №403.
Відповідно до п.12.7 договору підряду на капітальне будівництво №403, за порушення встановлених календарним графіком строків закінчення виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.12.12 договору №403, у разі несвоєчасного виконання та/або невиконання підрядником умов договору щодо звільнення будівельного майданчика (очищення від сміття, тимчасових споруд, приміщень, будівельної техніки тощо) після завершення виконання робіт, а також у разі його розірвання (не пізніше десятиденного строку з дня настання зазначених обставин), підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 1 % від ціни робіт за договором (п.2.1). Сплата штрафу не звільняє підрядника від обов'язку звільнення будівельного майданчика, якщо це не було здійснено силами замовника.
Оскільки сторонами у додаткових угодах погоджено нові терміни виконання робіт за узгодженими календарними графіками (графіки підписані представниками сторін та скріплені їх печатками), які є додатками до додаткових угод від 08.08.2022 та від 03.08.2023, суд першої інстанції, перевіривши (за допомогою системи «Законодавство») наданий позивачем обґрунтований розрахунок суми штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, беручи до уваги уточнений розрахунок позовних вимог з метою конкретизації виконаних та невиконаних робіт вважає, що за договором підряду на капітальне будівництво від 08.08.2022 №403, за визначені у розрахунку позивача перебіги періодів, обґрунтованими на арифметично вірними будуть нарахування: пені в розмірі - 215 090,92грн та штрафу (за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів) - 128 819,88грн.
Судом першої інстанції також здійснено перевірку нарахування суми штрафу за не звільнення будівельного майданчику, який нараховано відповідно до пунктів 8.13, 12.12 договору та встановлено, що його розмір визначений позивачем обґрунтовано в сумі - 705741,71 грн (ціна робіт за договором, з урахуванням додаткової угоди №9 від 21.03.2024, 70574171,29 грн х 0,01).
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що загальна сума штрафних санкцій за договором підряду на капітальне будівництво від 08.08.2022 №403 становить: 215090,92 грн - пеня, 128819,88 грн - штраф, 705741,71 грн - штраф за не звільнення будівельного майданчику.
03 серпня 2023 року між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд", м.Львів (Підрядник) укладено Договір підряду на виконання додаткових робіт по даному об'єкту №341.
Відповідно до п.12.7 договору підряду на капітальне будівництво №341, за порушення встановлених календарним графіком строків закінчення виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.12.12 договору №341, у разі несвоєчасного виконання та/або невиконання відповідачем умов договору щодо звільнення будівельного майданчика (очищення від сміття, тимчасових споруд, приміщень, будівельної техніки тощо) після завершення виконання робіт, а також у разі його розірвання (не пізніше десятиденного строку з дня настання зазначених обставин), відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1% від ціни робіт за договором (п.2.1). Сплата штрафу не звільняє відповідача від обов'язку звільнення будівельного майданчика, якщо це не було здійснено силами позивача.
За договором підряду на капітальне будівництво для забезпечення потреб безпеки і оборони від 03.08.2023 №341, згідно з обґрунтованим розрахунком позивача суми штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, відповідно до календарного графіку виконання робіт, враховуючи визначені позивачем періоди прострочення, суд першої інстанції здійснивши перевірку (за допомогою системи «Законодавство») штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, беручи до уваги уточнений розрахунок позовних вимог з метою конкретизації виконаних та невиконаних робіт вважає, що за договором від 03.08.2023 №341, обґрунтованими на арифметично вірними будуть нарахування: пені в розмірі - 649784,05 грн та штрафу (за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів) - 614348,60 грн.
Судом першої інстанції також здійснено перевірку нарахування суми штрафу за не звільнення будівельного майданчику, який нараховано відповідно до пунктів 8.13, 12.12 договору та встановлено, що його розмір визначений позивачем обґрунтовано в сумі - 682433,82 грн (ціна робіт за договором 68243382,00 грн х 0,01).
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що загальна сума штрафних санкцій за договором підряду на капітальне будівництво від 03.08.2023 №341 становить: 649784,05 грн - пеня, 614348,60 грн - штраф, 682433,82 грн - штраф за не звільнення будівельного майданчику.
Суд апеляційної інстанції здійснивши перевірку розрахунків штрафних санкцій, погоджується з вказаними розрахунками пені та штрафу.
Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 864874,97 грн пені, 743168,48 грн штрафу, 1388175,53 грн штрафу за не звільнення будівельного майданчику. Всього становить 2996218,98 грн.
Поряд з цим, вирішуючи питання щодо остаточного розміру суми штрафних санкцій, які підлягають стягненню, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 50% суми нарахованих штрафних санкцій (пені та штрафу). Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов'язання, компенсуються, вважав за необхідне зменшити:
- штрафні санкції за договором підряду на капітальне будівництво від 08.08.2022 №403, а саме: пені до 107545,46 грн, штрафу до 64409,94 грн, штрафу за не звільнення будівельного майданчику до 352870,86 грн;
- штрафні санкції за договором підряду на капітальне будівництво від 03.08.2023 №341, а саме: пені до 324892,03 грн, штрафу до 307174,30 грн, штрафу за не звільнення будівельного майданчику до 341216,91 грн.
Таким чином, предметом цього судового розгляду є правомірність зменшення судом першої інстанції розміру пені та штрафу на 50 %.
Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями ГК України та ЦК України. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на дату виникнення спірних правовідносин і дату прийняття оскаржуваного рішення у цій справі, норми ГК України підлягають застосуванню, оскільки ГК України діяв на час виникнення спірних правовідносин і на момент розгляду справи у суді першої інстанції.
У главі 24 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
За приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно із частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, частини першої статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що застосоване у частині третій статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Такі ж правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19 та від 04.10.2021 у справі №922/3436/20.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до усталеної та послідовної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 05.03.2019 у справі №923/536/18; від 10.04.2019 у справі №905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що положення статей 233 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є постійними у правозастосуванні, що підтверджується сталою та послідовною практикою Верховного Суду.
Зокрема, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права та у розділі "Висновки щодо застосування норм матеріального права", зокрема, в пунктах 213, 214, зазначила:
" 213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права".
Крім того, у пункті 72 постанови від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу та зазначила, зокрема: "зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення".
Колегія суддів вважає, що у даній справі суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість зменшення з власної ініціативи розміру штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, правильно враховував наступні обставини.
Так, враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов'язання, компенсуються, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення штрафних санкцій на 50%.
Оцінюючи підстави щодо зменшення штрафних санкцій, виходячи з інтересів сторін, суд апеляційної інстанції враховує обставини, які також заслуговують на увагу:
- договір підряду на капітальне будівництво № 403 укладено ще у 2022 році, тобто, відповідач протягом тривалого строку добросовісно та вчасно виконував свої обов'язки, не дивлячись навіть на виключні та небезпечні обставини, зумовлені воєнним станом, і тільки наприкінці 2023 року допустив прострочення;
- обсяг виконаних відповідачем робіт за договором №403 складає приблизно 50 %, а за договором №341 - 75%;
- позивачем не доведено понесення збитків внаслідок прострочення відповідачем зобов'язання з виконання умов договорів підряду, не доведено невиконання позивачем своїх зобов'язань перед іншими контрагентами внаслідок порушення відповідачем строків виконання умов договорів підряду, як і не доведено обставину того, що стягнення з відповідача пені є мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони;
- прострочення виконання робіт стало наслідком цілої низки обставин, обумовлених зовнішніми чинниками, на які відповідач не міг вплинути, зокрема, несприятливі погодні умови, про які було вказано у листах від 28.02.2024 № 7, від 09.07.2024 № 872;
- з огляду на технічну складність робіт, обумовлених договором та їх залежність від низки обставин, як то температура повітря, рівень вологості, дії відповідача не свідчать про навмисну, недбалу поведінку, та навпаки, повідомлення позивача про те, що погодні умови унеможливлюють здійснення певних робіт, зокрема, у зимовий період, направлено на мінімізацію ризиків зниження якості виконаних робіт.
Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що відповідно до п. 4.5. договору №403 сторони можуть домовитися про продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо виконання робіт у випадках, визначених законодавством України та, зокрема, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі під час обставин непереборної сили (форс-мажору), затримки бюджетних асигнувань замовника, але за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в п. 2.1. договору.
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі заборгованість утворилася внаслідок прострочення термінів виконання відповідачем, яке обумовлювалося об'єктивними обставинами та про які вчасно було повідомлено позивачу. Внаслідок цього строки виконання робіт за договорами сторонами було продовжено до 10.08.2024 додатковими угодами від 21.03.2024 № 9 до договору від 08.08.2022 року № 403 та від 22.03.2024 № 5 до договору від 03.08.2023 № 341.
Таким чином, обґрунтованим на підставі вищезазначеного вбачається врахування судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо зменшення розміру штрафних санкцій поведінки відповідача у спірних правовідносинах.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання зобов'язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що позивачем не понесено жодних матеріальних збитків у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору, враховуючи ступінь невиконання відповідачем зобов'язання, з урахуванням того, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов'язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням поведінки винної особи, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість зменшення з власної ініціативи заявленої до стягнення пені та застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є зменшення розміру заявленої до стягнення штрафних санкцій на 50 % та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 432437,49 грн - пені (107545,46 грн (пеня за договором від 08.08.2022 №403)+324892,03 грн (пеня за договором від 03.08.2023 №341); 371584,24 грн - штрафу (64409,94 грн (штраф за договором від 08.08.2022 №403)+ 307174,30 грн (штраф за договором від 03.08.2023 №341); 694087,77 грн - штрафу за не звільнення будівельного майданчику (352870,86 грн (штраф за не звільнення будівельного майданчику відповідно до договору від 08.08.2022 №403)+307174,30 грн (штраф за не звільнення будівельного майданчику відповідно до договору від 03.08.2023 №341). В стягненні штрафних санкцій в розмірі 432437,48 грн пені, 371584,24 грн штрафу, 694087,76 грн штрафу за не звільнення будівельного майданчику належить відмовити.
Вказане відповідає принципам справедливості, розумності та співмірності відповідальності з наслідками порушення зобов'язань, що буде оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Поруч з цим, такий розмір штрафних санкцій, не буде джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивача, а її сплата буде стимулюванням для відповідача в подальшому не допускати порушення зобов'язань перед своїми контрагентами.
Враховуючи вищевикладене, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру штрафних санкцій, при ухваленні якого судом першої інстанції надано оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України та в цілому судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла дійти висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, дійшла висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі № 924/350/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 1 498 109,48 грн без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року у справі №924/350/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 1 498 109,48 грн без змін.
2. Справу №924/350/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "13" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.