ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 жовтня 2025 року Справа № 924/758/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Крейбух О.Г.
при секретарі судового засідання Заславській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 (повний текст - 18.07.2025) у справі №924/758/24 (суддя Шевчук О.І.)
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , селище Теофіполь, Хмельницький район, Хмельницька область,
про неплатоспроможність
за участі представників:
скаржника ( ОСОБА_1 ) - Савченко Людмила Василівна (поза межами приміщення суду);
Арбітражний керуючий - Філатов В'ячеслав Вікторович (поза межами приміщення суду);
АТ КБ "Приватбанк" - Ювко Віталій Олександрович (поза межами приміщення суду);
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24, зокрема:
- задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича від 30.06.2025 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2025 у справі №924/758/24;
- відмовлено у задоволенні заяви представника боржника - адвоката Савченко Л.В. про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів ОСОБА_1 від 14.07.2025.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт, зокрема стверджує, що така підстава для постановлення оскаржуваної ухали, як неучасть боржника у судових засіданнях, є незаконною та необґрунтованою, а застосування такої підстави для постановлення оскаржуваної ухвали порушує право боржника на правничу допомогу, що є окремою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
За доводами скаржника незатвердження зборами кредиторів аж двох редакцій плану реструктуризації боргів боржника (від 28.03.2025 та від 28.04.2025) свідчить не про недобросовісність боржника, а про небажання кредиторів здійснювати співпрацю з боржником.
Вважає, що суд в оскаржуваній ухвалі не надав належної правової оцінки діям боржника щодо пошуку компромісу з кредиторами та діям кредиторів щодо незатвердження двох редакцій плану реструктуризації боргів боржника, що є окремою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Зазначає, що у боржника відкрито 4 виконавчих провадження (постанови про відкриття виконавчих проваджень містяться у матеріалах справи у якості додатків до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність). В межах даних виконавчих проваджень було реалізовано будинок боржника. Боржник був впевнений у тому, що і земельна ділянка, про яку йдеться у заяві, також продана у межах виконавчих проваджень, про що і повідомив адвоката. Адвокатом було отримано Довідку з ДРРП, зі змісту якої вбачається, що у боржника відсутнє будь-яке майно, у тому числі і земельна ділянка.
Щодо частки у статутному капіталі Споживчого товариства «Афродіта» зазначає про те, що, по-перше, така частка становить 0 грн, про що зазначає і сам керуючий реструктуризацією у заяві про закриття провадження, а отже така частка не є майновим активом, а, по-друге, дана організація створена понад 17 років тому і боржник був впевнений у тому, що, після досягнення цілей, для яких таке споживче товариство створене, воно було ліквідоване.
За доводами апелянта, суб'єктивна критика з боку одного кредитора, а також безпідставні звинувачення цим кредитором дій боржника є лише ознакою небажання цього кредитора реструктурувати борги боржника, що є недобросовісною поведінкою самого кредитора.
Апелянт стверджує про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з недобросовісністю боржника, так як відсутній факт такої недобросовісності зі сторони боржника, і, навпаки, у зв'язку з неналежною реалізацією АТ «Приватбанк» власних правомочностей щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника наявні підстави для визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів, про що представником боржника і було подано відповідну заяву, у задоволенні якої суд відмовив оскаржуваною ухвалою.
На підставі викладеного апелянт просить суд: скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24; відмовити у закритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визнати боржника - фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом, ввести процедуру погашення боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та призначити керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2025 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4.
14.08.2025 до суду від арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві арбітражний керуючий звертає увагу, що боржник (представник боржника) у своїх, як запереченнях в ході провадження, так і апеляційній скарзі, посилається на правомірні очікування, та на те, що очікував отримувати заробітну плату, проте жодного разу не згадує про такі ж самі рівноправні правомірні очікування кредиторів, та про те, що вони очікують від боржника добросовісності, відкритості та бажання досягти компромісу.
Також зазначає, що 02.04.2025 на зборах кредиторів був присутній представник боржника - адвокат Пушкарьов О.О., якому представником АТ КБ «Приватбанк» наголошувалося про необхідність особистої присутності боржника - ОСОБА_1 на наступних зборах кредиторів, оскільки у кредиторів були наявні питання пов'язані із його майновим станом та не потребували спеціальних знань у галузі права. Натомість боржник проігнорував прохання кредиторів щодо його особистої участі, як наслідок, відсутність відповідей очевидно і породила сумніви у реальності виконання запропонованих планів.
Звертає увагу, що під час перевірки майнового стану боржника, виявлено істотні розбіжності між задекларованими даними і фактично встановленими активами, що свідчить про недобросовісну поведінку боржника і використання процедури не з метою відновлення платоспроможності, а задля ухилення від виконання боргових зобов'язань.
Системний аналіз судової практики дає можливість зробити висновок, що ігнорування обов'язків, зокрема неучасть у зборах кредиторів, кваліфікується як зловживання правом і тягне процесуальні наслідки, передбачені ст.ст.123, 126 КУзПБ.
Вважає, що усна, нічим не підтверджена обіцянка роботодавця не може слугувати належною фінансовою основою плану реструктуризації. Подання такого «доходу» свідчить про подання недостовірних відомостей, порушує принцип добросовісності та унеможливлює оцінку здійсненності плану кредиторами й судом.
На підставі викладеного арбітражний керуючий Філатов В'ячеслав Вікторович просить суд апеляційну скаргу боржника - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24 залишити без змін.
14.08.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві, зокрема зазначає про недостовірні/неповні відомості у деклараціях боржника: боржник приховав майно від кредиторів та суду; матеріали справи не містять належних доказів, що боржник намагався отримати інформацію щодо членів сім'ї, зокрема, звертався з відповідними запитами до членів сім'ї та/або державних реєстрів; боржник приховує дійсні обставини щодо його працевлаштування та розміру заробітної плати; боржник не надав інформацію про будь-які свої заощадження.
Звертає увагу, що боржником після розгляду грошових вимог (та визнання меншої кількості кредиторів), необґрунтовано та без жодних пояснень, зменшено розмір суми, яка пропонується для погашення вимог кредиторів.
Також, всі плани реструктуризації були розроблені невідомими особами та частково підписані боржником, арбітражний керуючий не брав участі у їх розроблені.
В порушення вимог КУзПБ та практики Верховного Суду, боржником ані при звернені до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані в подальшому при розгляді справи, не зазначено обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, не обґрунтовано природу і причини неплатоспроможності та не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів.
Посилання на військову агресію, що розпочалась 24.02.2022 вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки боржник перестав виконувати зобов'язання, зокрема, перед АТ КБ «Приватбанк» задовго до вказаної дати (в заяві з грошовими вимогами банк посилався на судові рішення про стягнення заборгованості від 31.01.2011, 12.12.2016).
Звертає увагу, що боржник зазначив про свій дохід у розмірі 20000,00 грн на місяць. Крім того, в першому плані реструктуризації боржник запропонував погасити кредиторську заборгованість у розмірі 600000,00 грн. В той же час, сума визнаних судом вимог складає 603267,62 грн, що також спростовує посилання на відсутність доходів.
На підставі викладеного кредитор просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24 - без змін.
29.09.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на відзив Арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича.
У поясненнях зазначає, що боржник не заперечує права кредиторів на такі ж самі рівноправні правомірні очікування та про те, що вони очікують від боржника добросовісності, відкритості та бажання досягти компромісу. Боржник намагався досягти з кредиторами компромісу, так як подавав на затвердження кредиторам дві редакції плану реструктуризації, однак, кредитори не погодили жодного з них.
Стверджує, що ні Кодексом України з процедур банкрутства, ні будь-якими іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку боржника та його представника бути присутнім на зборах кредиторів.
Зазначає, що незважаючи на те, що кредиторами не затверджено дві редакції плану, тобто були зволікання саме зі сторони кредиторів, арбітражний керуючий чомусь вважає, що законним та обґрунтованим рішенням суду у ситуації, що склалася, є закриття провадження, а не перехід до процедури погашення боргів.
Боржник надав інформацію про всіх кредиторів та не розуміє якого саме кредитора чи кредиторів має на увазі арбітражний керуючий коли стверджує про те, що боржник не надав інформацію про всіх кредиторів.
Також зазначає, до де-юре відповідно до ст.ст.3, 8 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується лише офіційно, однак, де-факто в Україні багато роботодавців працюють неофіційно і отримання неофіційної заробітної плати не є порушенням з боку боржника, так як у селищі Теофіполь немає можливості вибору роботодавців.
Просить прийняти до уваги викладені в даних письмових поясненнях аргументи при винесенні судового рішення.
29.09.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на відзив Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
У поясненнях зазначає, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника додано витяги з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно сина боржника ОСОБА_2 та сина боржника ОСОБА_3 . Боржник звертався в усному порядку до синів з метою отримання інформації та підтверджуючих документів про їх майно та доходи, однак, отримав усну відмову від надання такої інформації, а звернення з відповідними запитами до синів, видається абсурдним.
Доказів неофіційного працевлаштування матеріали справи дійсно не містять і не можуть містити, так як при неофіційному працевлаштуванні таких доказів не існує в принципі.
Також зазначає, що боржник, незважаючи на складні стосунки з дітьми, врешті решт зміг домовитися з ними про те, що вони надаватимуть йому фінансову допомогу, що дасть боржнику змогу виконувати план реструктуризації у редакції від 28.04.2025.
Просить прийняти до уваги викладені в письмових поясненнях аргументи при винесенні судового рішення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06.10.2025 представниця ОСОБА_1 підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення у справі. Просила: скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24; відмовити у закритті провадження у справі; визнати боржника - фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом, ввести процедуру погашення боргів боржника та призначити керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича.
Арбітражний керуючий Філатов В'ячеслав Вікторович та представник АТ «Приватбанк» заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги боржника, надали пояснення. Просили суд скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, додаткових пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
З наявних матеріалів справи вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 13.08.2024 та до заяви про усунення недоліків від 28.08.2024 додано декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 роки та за 2024 рік станом на 01.07.2024.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2024 відкрито провадження у справі №924/758/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича керуючим процедурою реструктуризації боргів фізичної особи; призначено попереднє засідання.
06.11.2024 на адресу суду керуючим реструктуризацією подано звіт про результати перевірки декларації боржника №02-01/786 від 05.11.2024. У поданому звіті арбітражний керуючий зазначає про те, що перевіривши податкові декларації про майновий стан i доходи боржника за 2021-2024 він виявив невідповідності, а саме при перевірці відомостей про нерухомість членів сім'ї боржника встановлено невідповідність даних, що містяться в ДРРП з даними, зазначеними в деклараціях боржника, а саме:
- згідно з даними ДРРП син боржника ОСОБА_2 має право спільної часткової власності зі своїм братом на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку з кадастровим номером 6824755100:01:006:0017 за цією ж адресою;
- інший син боржника ОСОБА_3 , крім зазначених вище прав спільної часткової власності має також інші об'єкти нерухомості: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (1/7 частки об'єкта на правах спільної часткової власності та чотири земельні ділянки. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 залишається обтяженим іпотекою.
Зазначені відомості потребують виправлення.
12.11.2024 від представника боржника - адвоката Пушкарьова О.О. до суду надійшли виправлені декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та 2024 рік станом на 01.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2024 грошові вимоги ГУ ДПС України у Хмельницькій області у сумі 5505,16 грн визнані в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2025 Грошові вимоги АТ "КБ "Приватбанк" визнано частково у розмірі 592917,66 грн.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2025 зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Біленка Р.І. сформувати реєстр вимог кредиторів, провести збори кредиторів, надати суду реєстр вимог кредиторів боржника та докази організації та проведення зборів кредиторів; призначено судове засідання для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючим реструктуризацією не було виконано вимоги вказаної ухвали - не надано реєстр вимог кредиторів боржника та докази організації та проведення зборів кредиторів, погоджений кредиторами план реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 відсторонено арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2025 призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича, зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, провести до 02.04.2025 збори кредиторів, надати суду реєстр вимог кредиторів боржника та докази організації та проведення зборів кредиторів; відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 16.04.2025.
08.04.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшов реєстр вимог кредиторів у справі та протокол №1 засідання зборів кредиторів від 02.04.2025, згідно якого запропонований боржником план реструктуризації боргів зборами кредиторів не схвалено.
Ухвалами суду від 16.04.2025 та від 03.06.2025 продовжено процедуру реструктуризації боргів до 03.07.2025 включно.
02.06.2025 до суду від керуючого реструктуризацією Філатова В.В. надійшло клопотання про долучення матеріалів справи реєстру вимог кредиторів й протоколу №2 зборів кредиторів від 30.05.2025 та відкладення судового засідання у зв'язку з необхідністю підготовки клопотання про закриття провадження у справі.
До клопотання додано реєстр вимог кредиторів станом на 30.05.2025, протокол №2 зборів кредиторів від 30.05.2025, згідно якого кредиторами затверджено звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 , відхилено план реструктуризації боржника та доручено керуючому реструктуризацією подати до суду клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , у зв'язку з недобросовісністю боржника та відсутністю затвердженого плану реструктуризації боргів.
Ухвалою від 03.06.2025 розгляд справи у судовому засіданні відкладено та продовжено строк процедури реструктуризації боргів у справі до 03.07.2025 включно.
30.06.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшов ряд клопотань керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Філатова В.В.: клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю затвердженого плану реструктуризації та недобросовісністю боржника.; про долучення до матеріалів справи виправленого реєстру вимог кредиторів боржника у новій редакції станом на 30.06.2025; про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури неплатоспроможності боржника.
До клопотання про закриття провадження додано докази направлення його копії боржнику, звіт про результати перевірки декларацій боржника №02-09/26 від 29.05.2025 з додатками, витяг щодо СТ “Афродіта 2008», лист Держгеокадастру з додатками, інформаційну довідку з ДЗК від 15.05.2025 щодо земельних ділянок.
Відповідно до доданого до клопотання звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника №02-09/26 від 29.05.2025, арбітражним керуючим здійснено передбачені законодавством заходи в межах процедури реструктуризації боргів боржника щодо виявлення майна, пошуку відомостей, що стосуються боржника, у відповідних реєстрах. Зокрема, направлено запити про надання інформації у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 до відповідних підприємств, установ, організацій та державних органів; отримано та проаналізовано відповіді від них, що відображено у наданому арбітражною керуючою звіті.
Як вбачається з інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.05.2025 за боржником на праві власності зареєстровані дві земельні ділянки, а саме: з кадастровим номером 6824755100:01:006:0003 (державний акт серії ЯГ№405937) та з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001 (державний акт на право власності серії ЯБ№095319). Інформація щодо обтяжень земельних ділянок відсутня. Крім того, до інформації надано технічну документацію про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельні ділянки та проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки із земель фермерського господарства ОСОБА_4 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №425295819 від 04.05.2025 за фізичною особою ОСОБА_1 нерухоме майно не зареєстровано, наявні лише записи про накладення арешту на раніше реалізоване майно в рамках виконавчого провадження №55742370 - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 300000 грн.
У відомостях про наявність обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо ОСОБА_1 , отриманих з офіційного сайту ТОВ “Українське бюро кредитних історій», наявний запис №31543993 від 11.09.2024 про обтяження, накладене ГУ ДПС у Хмельницькій області на підставі ст.ст.88, 89 Податкового кодексу України.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №624722869095 та №651027841299 від 22.04.2025, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є засновником (учасником) товариства - Споживче товариство “Афродіта 2008» (код 35708839; реєстраційний номер справи: 166700042999; адреса: Україна, 30626, Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, село Волиця-Польова); розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 0,00.
Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників, керуючим реструктуризацією встановлено наявність відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 №50846099, №51931370, №51931480 та закритих.
Відтак, станом на 29.05.2025 за результатами перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 , виявлено активи, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001 площею 3,22 га, (державний акт серії ЯБ №095319) та частку - 25% (0,00 грн.) корпоративних прав у СТ “Афродіта 2008» (код 35708839).
Також під час повторного вивчення майнового та фінансового стану боржника представником останнього надано підписаний боржником план реструктуризації боргів від 27.08.2024, за змістом якого передбачене погашення заборгованості на загальну суму 468691,59 грн уподовж 47 місяців та виділенням 10000 грн щомісячно для його виконання. Також, представником боржника керуючому реструктуризацією надіслано плани реструктуризації боргів від 28.03.2025 та 28.04.2025. За результатами вивчення та порівняння наданих планів реструктуризації прослідковуються розбіжності у доходах боржника та розмірі суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредиторів.
Представницею боржника надано керуючому реструктуризацією первинні та виправлені декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, які раніше подані суду. У цих деклараціях боржник зазначає про відсутність стабільного та документально підтвердженого джерела доходів, що засвідчено поданими податковими деклараціями, банківськими виписками та іншими доказами. Основні надходження мали епізодичний характер і надходили переважно від виграшів у азартних іграх, а також ймовірних одноразових грошових допомог від третіх осіб. Нерухомість, яка раніше перебувала у власності боржника, вибула з його активів і перейшла до пов'язаної з ним особи, а саме його сина.
Інформація, яка міститься в деклараціях є неповною. Боржником не вказано в деклараціях про наявність у нього на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001 та частки статутного (складеного) капіталу в СТ “Афродіта 2008».
Також зазначено, що за наявною у соціальних мережах інформацією, попри заяви, подані синами боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про відсутність стосунків із батьком, боржник бере участь у вихованні онука - сина ОСОБА_2 та веде спосіб життя, що не відповідає заявленому і має значні розбіжності із поданими до суду фактами на відкриття провадження про неплатоспроможність.
До звіту додано запити арбітражного керуючого з відповідями, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо засновника СТ “Афродіта 2008», листа Держгеокадастру з додатками, інформаційну довідку з ДЗК від 15.05.2025 щодо земельної ділянки 6824781000:02:010:0001.
Господарським судом Хмельницької області долучено до матеріалів справи реєстр вимог кредиторів боржника у редакції станом на 30.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025 за клопотанням представника боржника оголошено перерву у судовому засіданні до 10 год 00 хв. 16.07.2025; визнано явку божника ОСОБА_1 та/або його представника в судове засідання обов'язковою; зобов'язано боржника надати суду до 14.07.2025 письмову позицію (пояснення) з викладенням аргументів та доводів щодо заявлених клопотань арбітражного керуючого про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури неплатоспроможності боржника; продовжено строк процедури реструктуризації боргів у справі до 31.07.2025 включно.
Представниця боржника подавала до суду першої інстанції заперечення на клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури неплатоспроможності боржника. Також подавала заяву про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, позаяк протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено перелік судових процедур, які застосовуються до боржника фізичної особи: реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника; погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст.1 КУзПБ).
Відповідно до статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства виключно боржник наділений правом ініціювати справу про свою неплатоспроможність.
За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Верховний Суд у своїй постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказує, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч.2, 3 ст.13 ЦК України).
Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо добросовісності боржника - фізичної особи, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Для уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, норми Кодексу України з процедур банкрутства зокрема передбачають:
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч.7 ст.123 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч.11 ст.126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Як встановлено ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства також передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Верховний Суд у своїй постанові від 19.09.2022 у справі №903/806/20 зазначив, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
У разі неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з'ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 12.11.2024 у справі №924/150/23).
Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.09.2022 у справі №903/806/20).
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що особливістю судової процедури реструктуризації боргів боржника є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник.
Керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом (правова позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 03.12.2024 у справі №916/197/23).
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 подано підписані боржником декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 роки та за 2024 рік станом на 01.07.2024.
Керуючими реструктуризацією двічі (06.11.2024 та 30.06.2025) було подано до суду звіти про перевірку декларацій про майновий стан боржника із зазначенням недостовірності вказаних у них боржником відомостей.
12.11.2024 від представника боржника - адвоката Пушкарьова О.О. до суду надійшли виправлені декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та за 2024 рік станом на 01.10.2024.
У звіті керуючого реструктуризацією про перевірку декларацій про майновий стан боржника від 29.05.2025, який скерований боржнику та його представнику 30.05.2025, зазначено про невнесення ОСОБА_1 в декларації про майновий стан боржника відомостей про наявність у нього на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001 площею 3,22 га та частки у статутному капіталі Споживчого товариства “Афродіта 2008».
Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №33-22-0.2-3499/2-24 від 15.10.2024 з додатками, повідмлено про наявність у власності ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001 площею 3,2190 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої на території Теофіпольської селищної ради, с.Волиця-Польова та набутої на підставі розпорядження Теофіпольської районної державної адміністрації №27 від 07.02.2005 та державного акту серії ЯБ №095319 від 02.03.2005.
Докази на підтвердження наявності у боржника цієї земельної ділянки надані керуючим реструктуризацією також і до звіту про перевірку декларацій про майновий стан боржника від 29.05.2025, зокрема лист ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.05.2025 №33-22-0.2-1736/2-25 з доданими проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) із земель фермерського господарства ОСОБА_4 , архівною копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №095319, інформацію Державного земельного кадастру від 15.05.2025.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань №651027841299 від 22.04.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є засновником (учасником) товариства - Споживче товариство “Афродіта 2008» (код 35708839; реєстраційний номер справи: 166700042999; адреса: Україна, 30626, Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, село Волиця-Польова); розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 0,00.
Однак, у деклараціях про майновий стан боржника за 2021 - 2024 відсутні відомості у Розділі ІІІ “Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї» про земельну ділянку з кадастровим номером 6824781000:02:010:0001, а також відсутні відомості у Розділі ІХ “Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім'ї» про частку у статутному капіталі Споживчого товариства “Афродіта 2008». Кожна декларація містить відмітку про те, що підписант засвідчує достовірність та повноту зазначених у декларації відомостей.
Представником боржника ні в письмових запереченнях від 11.07.2025, ні пізніше не було надано доказів подання боржником повної та достовірної інформації про майно у своїх деклараціях.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів боржника про необізнаність останнього з наявністю належної йому земельної ділянки та її ймовірний продаж в рамках виконавчого провадження, з огляду на відсутність відомостей про зареєстроване речове права на неї в ДРРП, а також необізнаність про входження до складу засновників юридичної особи СТ “Афродіта 2008», так як боржник зобов'язаний був перевірити та надати вказані відомості, а також мав процесуальну можливість подати виправлені декларації вже під час судового провадження про неплатоспроможність.
Також колегія суддів вважає, що усна, нічим не підтверджена обіцянка роботодавця щодо розміру заробітної плати не може слугувати належною фінансовою основою плану реструктуризації. Вказане твердження не може розцінюватись достовірними відомостями про розмір заробітної плати, порушує принцип добросовісності та унеможливлює здійснення кредиторами та судом оцінки перспективи відновлення платоспроможності боржника за таким планом реструктуризації.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що попри подання представником боржника кількох редакцій планів реструктуризації боргів ОСОБА_1 , жоден з них не був схвалений кредиторами та, відповідно, не поданий до суду.
В силу ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом першої інстанції в повній мірі було надано оцінку змісту звітам керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника, та враховано, що запропоновані боржником умови плану реструктуризації містять розбіжності у доходах боржника та розмірі суми, яка щомісячно виділяється задля погашення вимог кредиторів, запропоновані плани не затверджені та не подані до суду у визначений законодавством строк, а також встановлені та підтверджені під час розгляду справи факти надання боржником недостовірної та неповної інформації про його майновий стан.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок, що в діях боржника наявні ознаки недобросовісності та відсутності реального наміру досягнути мети реструктуризації боргів шляхом узгодження з кредитором зміни способу та порядку виконання його зобов'язань та поетапного погашення боргів з метою відновлення платоспроможності, а тому суд правомірно закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст.123 та ст.126 КУзПБ.
З огляду на наявність підстав для закриття провадження у справі, суд правомірно відмовив у клопотанні представника боржника про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 10.10.2025.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.