Рівненський апеляційний суд
Іменем України
09 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 559/3179/25
Провадження № 11-сс/4815/255/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06 серпня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ознаками ст.ст. 289, 343, 356 КК України.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що повідомлення ОСОБА_5 від 03.08.2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, адресоване в порядку ст. 214 КПК України, не містить достатньо відомостей з покликанням на належні й допустимі докази, які б давали підстави для внесення до ЄРДР кримінального провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали, як незаконної, і просить прийняти нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області внести відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 03.08.2025 року до ЄРДР.
Доводить, що, на його думку, у змісті поданої заяви наявні об'єктивні дані, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, оскільки будь-яка оцінка повідомленої інформації можлива лише на підставі належної перевірки органом досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР, що слідчим суддею залишено поза увагою.
ОСОБА_5 , будучи повідомленим про день і час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився. Згідно поданого клопотання, просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Чинним КПК України (глава 26) передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування.
З аналізу ст. 303 КПК України слідує, що під час досудового розслідування - стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, можуть бути оскаржені лише дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості щодо короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий і прокурор.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із всіх заяв чи повідомлень про події, у яких не має достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про злочин до ЄРДР, чим саме обґрунтоване не внесення таких відомостей та вирішує питання про наявність чи відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 в порядку ст.214 КПК України 03.08.2025 року подано заяву за фактом можливих неправомірних дій щодо нього, зокрема, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 289, 343, 356 КК України за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою транспортним засобом Toyota Camry синього кольору (він-код НОМЕР_1 ), що мало місце 17.07.2025 року на території Голосіївського району міста Києва,
При цьому, ОСОБА_5 вказує, що даний автомобіль являється майном, яке набуте під час шлюбу з ОСОБА_6 , котра є первинним власником.
Згідно заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 18 липня 2025 року, ОСОБА_5 про факт заволодіння транспортним засобом надавав пояснення для слідчо-оперативної групи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві 17.07.2025 року при їх прибутті на місце події, а наступного дня - 18 липня 2025 року вказану заяву скерував до ГУНП в Рівненській області.
З урахуванням наведеного, слідчим суддею правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, як не вбачає і істотних порушень вимог КПК України при розгляді скарги ОСОБА_5 , які б слугували безумовною підставою для скасування судового рішення.
Зазначеним рішенням ОСОБА_5 чи його представник за наявності нових обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, не позбавлені права повторного звернення до уповноваженого органу із заявою щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06 серпня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 стосовно не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3