Справа № 161/19590/25 Провадження №11-сс/802/540/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання- ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року (ЄРДР № 12025035580000655),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року частково задоволено клопотання старшого дізнавача СД ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025035580000655, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України.
Відповідно до вказаної вище ухвали слідчого судді накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» 11, із позбавленням права на розпорядження та користування чи вчинення будь-яких інших дій із вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні та накладено арешт на автомобіль марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 із встановленням заборони на його розпорядження шляхом відчуження майна.
Передано транспортний засіб марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 .
Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити повністю та накласти арешт на легковий автомобіль марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що перебуває у володінні, користуванні та фактичному розпорядженні ОСОБА_8 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що вилучений транспортний засіб є знаряддям та засобом вчинення злочину, зберіг на собі його сліди. Перевірка зазначених обставин, в ході проведення досудового розслідування потребує проведення огляду згаданого автомобіля і призначення, за необхідності, відповідних експертиз. З огляду на наведене, з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вилучений транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, власника майна, який вказав про безпідставність апеляційних вимог та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку згідно із ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
З аналізу положень вказаних вище процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст. 170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду поданого дізнавачем клопотання, слідчий суддя дійшов обґрунтованого та законного висновку про доведеність сукупності розумних підозр та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом для накладення арешту на майно вказане в клопотанні дізнавача.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що СД ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025035580000655, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України, відомості про яке до ЄРДР внесені 08.09.2025.
В ході досудового розслідування встановлено, що 07.09.2025, в нічну пору доби, ряд невстановлених осіб, на території Луцької об'єднаної територіальної громади, зокрема на АЗС «МАР», що знаходиться біля автомобільної дороги М-19 у с. Сирники, використовуючи транспортні засоби, в тому числі доукомплектовані пристроями посилення гучності випускної системи, без відповідних на те дозволів, діючи умисно, нехтуючи суспільними правилами поведінки та моралі, ігноруючи загально прийняті суспільні норми, яких слід дотримуватися у громадських місцях, активно беручи участь у вуличних перегонах, вчинили дії, які спричинили суспільну небезпеку та групове порушення громадського порядку.
19.09.2025 дізнавачем СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області проведено огляд місця події на АЗС «UPG» по вул. Захисників України,21, м. Луцьк в ході якого було оглянуто та вилучено легковий автомобіль марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «iPhone» 11 моделі.
Постановою слідчого від 20.09.2025 вказане вище майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025035580000655.
Дізнавач доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на згадане майно зазначав про те, що на його думку існує сукупність розумних підозр, що транспортний засіб марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «iPhone» 11 моделі є доказами злочину, передбаченого ст. 293 КК України (групове порушення громадського порядку), у кримінальному провадженні №12025035580000655, а тому саме з метою збереження цього майна, просив накласти арешт.
Ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «iPhone» 11, із позбавленням права на розпорядження та користування чи вчинення будь-яких інших дій із вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні фактично прокурором не оскаржується.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею, органом досудового розслідування підтверджено причетність згаданого вище транспортного засобу до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України, оскільки в ході проведення огляду камер відео нагляду «Безпечного міста» встановлено, що в момент вчинення кримінального правопорушення, тобто 07.09.2025 легковий автомобіль марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_3 о 22:30 рухався із місця його вчинення, тобто із АЗС «МАР» у напрямку м. Луцьк.
Крім того, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування частково виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Поміж тим, не доведено того, що власник майна протягом здійснення досудового розслідування не зможе забезпечити належне збереження речових доказів, а саме автомобіля марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 за умови лише заборони розпорядження шляхом відчуження такого майна, як це визначив слідчий суддя.
Задовольняючи клопотання частково та відмовляючи в застосуванні заборони на користування автомобілем марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , слідчий суддя підставно врахував той факт, що ОСОБА_8 є фактично добросовісним користувачем транспортного засобу, останньому підозру у вчиненні кримінального правопорушення на даний час не повідомлено, а тому з метою забезпечення його прав на користування належним йому майном доцільно та оґрунтовано застосував заборону лише на розпорядження шляхом відчуження вказаного транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію, з чим погоджується колегія суддів.
З огляду на наведене, на даному етапі досудового розслідування рішення слідчого судді про часткове задоволення клопотання дізнавача про накладення арешту на майно є законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги прокурора безпідставні та не доводять необхідність такого надмірного втручання у права власника, як накладення арешту на майно шляхом позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження щодо автомобіля марки «BMW» модель 530D державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Таким чином, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді