Справа № 761/42072/25
Провадження № 1-кс/761/26783/2025
06 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025110000000817, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
установив:
29.09.2025 за допомогою поштового зв'язку прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 102879) про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025110000000817, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2025.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначила про таке.
Слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000817 від 28.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що 28.09.2025 близько 12 год 40 хв водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки та моделі «Geely Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись біля будинку № 16 по вулиці Депутатській у м. Буча Київської області, здійснюючи з'їзд із зазначеної вулиці на ліве узбіччя, здійснив зіткнення з мотоциклом марки «Bajaj», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , котрий рухаючись в попутному напрямку здійснював обгін зазначеного авто.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 , загинув.
Під час проведення огляду місця події 28.09.2025 автомобіль марки та моделі «Geely Emgrand 7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл марки та моделі «Bajaj Pulsar NS 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оглянуті та вилучені, після чого доставлені та поміщені на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Макарів, вул. В. Стуса, 37.
Автомобіль марки та моделі «Geely Emgrand 7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_6 . При цьому мотоцикл марки та моделі «Bajaj Pulsar NS 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 .
Прокурор у клопотанні зазначає, що вилучені транспортні засоби, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, є об'єктами, які зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у цьому провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення збереження речових доказів на думку прокурора, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 03.10.2025 слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судове засідання прокурор відділу Київської обласної прокуратури не з'явилася, водночас у прохальній частині клопотання про арешт майна просила проводити розгляд справи без участі прокурора.
ОСОБА_7 у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Жодних клопотань чи заяв до суду не надходило.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, враховуючи, що учасники провадження, повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, враховуючи, що участь їх не є обов'язковою, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності не з'явившихся осіб.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000817 від 28.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської обласної прокуратури.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.09.2025 виявлено автомобіль марки та моделі «Geely Emgrand 7», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки та моделі «Bajaj Pulsar NS 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які надалі доставлені та поміщені на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Макарів, вул. В. Стуса, 37.
Відповідно до матеріалів справи автомобіль марки та моделі «Geely Emgrand 7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.06.2020).
Відповідно до матеріалів справи мотоцикл марки та моделі «Bajaj Pulsar NS 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 03.06.2025).
Звернення 29.09.2025 прокурора з клопотанням про арешт на зазначене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки, на думку прокурора, вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 від 29.09.2025 у кримінальному провадженні № 12025110000000817 від 28.09.2025 майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що у цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в цьому випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. Водночас доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025110000000817, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 28.09.2025 виявлено та вилучено під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди , а саме на:
- автомобіль марки та моделі «Geely Emgrand 7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , із забороною відчуження, розпоряджання та користування арештованим майном;
- мотоцикл марки моделі «Bajaj Pulsar NS 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , із забороною відчуження, розпоряджання та користування арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_9