Справа № 761/40453/25
Провадження № 1-кс/761/25917/2025
07 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22025000000000701 від 11.06.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 761/32795/25, в частині арешту грошових коштів у сумі 46 600 доларів США, які належать ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання вказано, що вилучені грошові кошти не належать підозрюваному, не стосуються обставин кримінального правопорушення, а також не можуть бути доказом чи піддані конфіскації.
У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засідання просив відмовити у задоволенні клопотанні оскільки арешт було накладено обґрунтовано, досудове розслідування триває, вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим необхідність у вказаному арешті не відпала.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши представника власника майна, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 761/32795/24 в рамках кримінального провадження № 22025000000000701 від 11.06.2025 накладено арешт на майно, яке вилучено 15.07.2025 під час проведення обшуку за фактичним місце проживання підозрюваного.
Під час вирішення питання про накладення арешту на вказане майно слідчий суддя з матеріалів клопотання встановив, що вилучені 15.07.2025 під час проведення обшуку речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні № 22025000000000701 від 11.06.2025, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно яке має суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин у кримінальному провадженні і є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя зауважує, що розгляд клопотання про скасування арешту майна не є формою перегляду законності та обґрунтованості ухвали про його накладення.
Механізм скасування арешту передбачає перевірку нових доводів, обставин чи доказів, які стали відомі чи з'явилися після накладення арешту та можуть поставити під сумнів висновки суду щодо необхідності застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження. Водночас такі нові обставини мають бути належним чином підтверджені та поставити під сумнів обґрунтованість висновків суду, викладених в ухвалі про накладення арешту.
Натомість, у поданому клопотанні не наведено жодних нових доводів чи фактів, які б свідчили про зміну обставин кримінального провадження або могли б вплинути на попередні висновки слідчого судді.
Як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, що дає суду підстави дійти до висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала та арешт накладено обґрунтовано.
При цьому, твердження представника власника майна щодо законності та походження вилучених грошових коштів на даній стадії досудового розслідування є передчасними, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя зауважує, що вказане досудове розслідування триває та встановлюються обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Окрім того, не доведено, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, оскільки провадження у цьому кримінальному провадженні на даний час не завершено, а арешт було накладено для забезпечення збереження речових доказів, рішення про які згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України приймається за результатами остаточного рішення суду.
Подальше збереження раніше застосованих умов накладення арешту на майно є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що арешт було накладено обґрунтовано, а втручання органу досудового розслідування у право власності обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК України для скасування арешту майна, про які зазначає представник власника майна.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22025000000000701 від 11.06.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1