ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/20688/24
провадження № 2/753/1310/25
09 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.
за участю сторін
позивача ОСОБА_1
представників відповідача 1 ОСОБА_2 ;
ОСОБА_3 ;
відповідача 2 ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Набережна-25» та ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Об'єднання багатоквартирного будинку «Набережна-25» (далі по тексту - ОСББ «Набережна-25», відповідач 1) та ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 , відповідач 2) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 03 лютого 2024 року відбулося залиття її квартири, внаслідок чого було суттєво пошкоджено стелю та дотичні до стелі ванної кімнати. Повністю зіпсований гіпсокартон на стелі. Вода проникла у вмонтовані в гіпсокартон точечні світильники та електропроводку, у ванній кімнаті відсутнє освітлення. Також вода протекла під плитку, яка є на стінах та підлозі, тому існує реальна загроза виникнення та розповсюдження грибка.
Як тільки було виявлено факт залиття, позивач відразу повідомила консьєржа свого будинку та інших мешканців.
Того ж дня усно звернулася до голови ОСББ «Набережна-25» ОСОБА_3 для проведення обстеження, встановлення факту залиття її квартири і складання акту залиття, проте голова ОСББ огляд та фіксацію пошкоджень провела лише 08 лютого 2024 року.
Під час фіксації наслідків залиття її квартири, голова ОСББ повідомила, що залиття сталося внаслідок пошкодження в стояковій водопостачальній трубі, яка проходить у квартирі АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , але при цьому не вказала, хто саме має відповідати за нанесену їй шкоду. Також вона пообіцяла протягом тижня скласти акт про залиття і оплатити їй повну вартість відновлювального ремонту.
Оскільки протягом тривалого безрезультатного очікування (3,5 місяця) акт головою ОСББ «Набережна-25» ОСОБА_3 так і не був складений, позивачка направила лист на адресу ОСББ «Набережна-25» з вимогою про надання акту про залиття, який отриманий ОСББ «Набережна-25» 14 травня 2024 року.
29 травня 2024 року ОСББ «Набережна-25» надало відповідь позивачці, у якому повідомило про те, що у квартирі АДРЕСА_2 (яка належить ОСОБА_4 ) сталася аварійна ситуація, а оскільки позивачка у день залиття не викликала сантехніка, тому скласти акт залиття ОСББ «Набережна-25» вже не може.
Відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (далі - Правила), обов'язок управителя будинку (яким в цьому випадку є голова ОСББ «Набережна-25») скласти акт в разі виникнення аварії чи залиття незалежно від часу звернення споживача.
Позивач вказує, що Правила не передбачають права споживача самостійно складати акт про залиття в разі відмови управителя будинку, також на сьогодні незрозуміло хто саме з відповідачів має нести відповідальність, оскільки за наявною у позивача інформацією пошкодження в стояковій водопостачальній трубі сталося в квартирі АДРЕСА_2 , Акта про залиття/аварію немає, тому неможливо розділити відповідальність між відповідачами за нанесену шкоду.
Для визначення вартості відновлюваного ремонту квартири ТОВ «Саг-Інвест» складений дефектний акт та калькуляцію до нього, де визначено вартість відновлюваних робіт, яка становить 82 487,71 грн.
Крім того, позивачка зазначала, що внаслідок залиття квартири їй також завдано моральну шкоду, яку вона оцінила у 30 000,00 грн та яка виразилась у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, хвилюваннях щодо залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для використання без проведення ремонту та безпідставною відмовою відповідачів відшкодувати завдані збитки. Було порушено звичний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання часу для вирішення проблем пов'язаних з усуненням наслідків залиття. Також вказала, що зазнала приниження поведінкою відповідачів та безвідповідальним відношенням до своїх обов'язків, особливо голови ОСББ «Набережна-25» ОСОБА_3 Із березня до вересня 2024 року голова ОСББ «Набережна-25» ОСОБА_3 постійно дозволяла собі відпускати недоречні репліки в бік позивача, під час зустрічей та телефонних розмов категорично наполягала на вирішенні цього спору у вигідній тільки для неї формі, чим додатково завдавала моральної шкоди, приниження та страждання. Від перебування в постійному нервовому стресі змінився звичний ритм життя позивача, з'явилась безсоння, нервозність та почуття ошуканості. Довелося звільнитися з роботи через неможливість зосередитись на виконанні трудових обов'язків та постійному почутті несправедливості по відношенню до неї з боку відповідачів.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з ОСББ «Набережна-25» та ОСОБА_4 на свою користь майнову шкоду у розмірі 82 487,71 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У січні 2025 року представник ОСББ «Набережна-25» - адвокат Верещак І.Т. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено той факт, що залиття сталося з вини відповідачів. Крім того, не надано жодних підтверджень щодо понесених збитків на відновлення або проведення ремонтних робіт.
У січні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив представника ОСББ «Набережна-25», у якому просила задовольнити її позов з підстав у ньому викладених.
У лютому 2025 року представник ОСББ «Набережна-25» подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки 03 лютого 2024 року позивачка аварійну бригаду не викликала та не надала жодного доказу на підтвердження того, що залиття квартири сталося саме в цей день.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача 1 та відповідач 2 заперечили проти заявлених позовних вимог за недоведеністю та безпідставністю, просили відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1 та відповідача 2, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3 .
08 лютого 2024 року головою ОСББ «Набережна-25»ОСОБА_3 проведено огляд та фіксацію пошкоджень залиття квартири АДРЕСА_1 .
16 лютого 2024 року ФОП ОСОБА_5 на запит ОСББ «Набережна-25» щодо виклику чергової бригади сантехніків 03 лютого 2024 року до квартири АДРЕСА_1 повідомив, що у цей день викликів сантехників до зазначеної квартири не було.
У травні 2024 року ОСОБА_1 направила лист на адресу ОСББ «Набережна-25» з вимогою про надання акту про залиття, який отриманий ОСББ «Набережна-25» 14 травня 2024 року.
26 травня 2024 року ТОВ «Саг-Інвест» складений дефектний акт № 1 та калькуляція до дефектного акту № 1, якою визначена вартість відновлювальних робіт, проте на предмет встановлення причин залиття квартири у ньому не зазначено.
29 травня 2024 року ОСББ «Набережна-25» надіслало позивачці відповідь на її лист щодо складання акту залиття, у якому повідомило, що 03 лютого 2024 року виклик аварійної бригади був лише у квартиру АДРЕСА_2 , де сантехник зазначив причиною залиття - свищ. Проте заявок від квартири АДРЕСА_4 щодо виклику сантехника у зв'язку з залиттям у той день не було, а складання відповідного акту потрібно проводити саме у день аварійної ситуації.
За змістом положень частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Так відповідно до статті 4 цього закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до пункту 2.3.6 Правил у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).
У додатку №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вказано, що в Акті про залиття обов'язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.) В акті повинен міститися висновок про те, хто заподіяв шкоду.
Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із статтею 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні враховувати, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відсутність своєї вини відповідно до вимог частини другої статті 1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77
ЦПК України).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачка не надала належних доказів на підтвердження протиправних дій відповідачів та не довела вину ОСББ «Набережна-25» та ОСОБА_4 , які призвели до порушення її прав.
Допитані у судовому засіданні свідки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своїми показами не довели наявність вини відповідачів у завдані позивачу заявленої шкоди.
Крім того, позивач не зверталася до суду з клопотанням про проведення експертизи про встановлення технічних причин завдання шкоди залиттям, причин та місця аварійної ситуації.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, позивачем не надано акт про залиття, на підставі якого суд може дійти висновку, що факт залиття мав місце і хто заподіяв шкоду, не доведено, що залиття сталося з вини відповідачів, а відтак суд вважає, що у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди у розмірі 82 487,71 грн - необхідно відмовити.
Крім того, позивачкою на підтвердження вимоги про стягнення моральної шкоди у заявленому розмірі не надано жодних доказів.
У зв'язку з недоведеністю завдання позивачці майнової шкоди діями відповідачів, та відмовою у позові з цих підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.
За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в позові, судові витрати позивачки залишаються за нею.
Крім того, представником ОСББ «Набережна-25» - адвокатом Верещак І.Т. заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
До клопотання на підтвердження понесених судових витрат додано: копію договору від 24 жовтня 2024 року № 11/24 про надання правової (правничої) допомоги, додаткова угода № 17 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 24 жовтня 2024 року № 11/24, акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг), вартість яких становить 2 500,00 грн, платіжна інструкція про оплату послуг адвоката від 31 жовтня 2024 року.
Заперечень щодо стягнення витрат на правничу допомогу та щодо їх розміру позивач не подала.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, взявши до уваги акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг), відсутність клопотання ОСОБА_1 про зменшення таких витрат, вимоги адвоката Верещак І.Т. про стягнення на користь ОСББ «Набережна-25» витрат на правничу допомогу, у розмірі 2 500,00 грн підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись стст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Набережна-25» та ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Набережна-25» (ЄДРПОУ 44024900) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складення та підписання повного тексту рішення 01 жовтня 2025 року.