ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02096, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/9389/25
провадження № 2-о/753/412/25
17 липня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Каліушка Ф.А.;
при секретарі Володько С.С.;
за участю:
представника заявника ОСОБА_1 ;
представник заінтересованої особи не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У травні 2025 року ОСОБА_2 (далі по тексту - заявник, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява обґрунтована тим, що вона з березня 2022 року, після фактичного припинення шлюбних відносин зі своїм чоловіком - ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ), разом зі своїми дітьми від цього шлюбу - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу зі своїм братом - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця зазначала, що шлюб між нею та ОСОБА_3 розірваний, що підтверджується рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року у справі № 753/13274/22. Цим же рішенням встановлено, що заявниця з березня 2022 року з чоловіком - ОСОБА_3 спільно не проживала.
Батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 померли ще у 2016 році, що підтверджується свідоцтвами про смерть ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Будь-які інші родичі у сім'ї відсутні та за вказаною адресою не проживали та не проживають.
ОСОБА_6 був призваний на військову службу на період мобілізації та з 09 серпня 2023 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 21 жовтня 2023 року № 2085п.
Під час виконання обов'язків військової служби в районі ведення бойових дій пов'язаних із захистом Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 загинув, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 , протоколом військово-лікарської комісії, довідкою про причини смерті, свідоцтвом про смерть від 29 березня 2024 року серія НОМЕР_2 , довідкою про поховання та іншими документами.
Згідно з витягом з протоколу військо-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 19 грудня 2024 року № 8968 причина смерті ОСОБА_6 пов'язана із захистом Батьківщини.
Заявниця вказує, що впродовж спільного проживання і по день смерті ОСОБА_6 проживала з ним однією сім'єю, вони спільно виховували її дітей, піклувалися про них, спільно займалися побутом, спільно проводили дозвілля, святкували дні народження, що підтверджується також скріншотами особистого електронного листування між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , роздруківками історії операцій з мобільного застосунку Приват24, квитанціями з мобільного застосунку Монобанк про перекази грошових коштів, а також показаннями свідків.
Зазначала, що встановлення факту її проживання з ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, має юридичне значення, як підстава для отримання ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просила задовольнити заяву, якою встановити факт її проживання та ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі з березня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для повного та всебічного розгляду справи просила викликати для допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено її в судове засідання.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи та обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно з Актом службового розслідування від 03 квітня2024 року смерть ОСОБА_6 настала під час виконання бойового завдання з утримання бойової позиції в зоні бойових дій та пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджено:довідкою про причину смерті від 27 березня 2024 року № 276с/731ДОН, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , лікарським свідоцтвом про смерть, витягом з протоколу військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Із витягу з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що остання реєстрація місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_11 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Допитані судом свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні надали пояснення та показали суду, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Враховуючи зазначені норми процесуального права, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Заявниця у цій справі просить встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі з березня 2022 року до 22 березня 2024 року, від якого залежить виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ( ОСОБА_6 ) під час виконання ним обов'язків військової служби.
Згідно зі статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
У статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації, а також докази, які підтверджують спільне проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить визначення «член сім'ї», а тому судом касаційної інстанції була сформульована правова позиція, згідно з якою для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, повинна довести: 1) факт проживання з загиблим; 2) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Пунктом 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16? Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункт 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 4 статті 16? Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
-діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
-вдова (вдівець);
-батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
-внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
-жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
-утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Допустимість доказів характеризується як дотриманням порядку збирання, подання та дослідження таких доказів, так і обов'язковістю підтвердження певних обставин справи визначеними законом засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду справи встановлено, що заявницею не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу разом з ОСОБА_6 , зокрема щодо ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних сім'ї, усі додані до заяви докази свідчать про їх відносини як брати та сестри, проте не доводять їх проживання однією сім'єю без перебування у шлюбі між собою, відтак не породжують для неї юридичних наслідків, тобто не призводить до набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, через загибель військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, у зв'язку із чим заява не підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись стст. 76 - 78, 80, 81, 89, 293, 294, 315,319 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складення та підписання повного тексту рішення 01 жовтня 2025 року.