Справа № 752/15289/25
Провадження №: 1-кп/752/2085/25
08.10.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023000000001363 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів ч. 2 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на ВКЗ,
встановила:
прокурор в судовому засіданні просив задовольнити чотири клопотання про продовження запобіжних заходів у виді триманні під вартою з визначенням розміру застави ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та одне клопотання про продовження ОСОБА_8 строку дії процесуальних обов'язків, які подав в письмовому вигляді з наведенням мотивів та підстав.
Захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_12 заперечував щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 . Вказав, що ризики зазначені прокурором є надуманими та не обгрунтованими. Також зазначив, що прокурор просить визначити ОСОБА_5 непомірну заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, знаючи, що у останнього не має жодної можливості внести заставу саме у такому розмірі. Також вказав, що прокурор не долучив до клопотання будь які документи, які б обґрунтовували визначення саме такого розміру застави. Просив із врахуванням майнового стану ОСОБА_5 або зменшити розмір застави, або обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, крім того, вказав, що до затримання працював, а тому, просить зменшити йому заставу.
Захисник ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - ОСОБА_14 заперечував щодо задоволення клопотань прокурора відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та підтримав думку захисника ОСОБА_12 . Вказав, що розмір застави, визначений обвинуваченим є надмірним, а тому його потрібно зменшити. Крім того, не заперечував щодо клопотання прокурора відносно ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_8 - ОСОБА_11 в судовому засіданні не заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 строку дії процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку своїх захисників.
Обвинувачений ОСОБА_6 так само підтримав позицію захисника, просив врахувати, що має на утриманні дружину та дитину.
Захисник ОСОБА_9 - ОСОБА_16 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотань прокурора. Вказав, що прокурор не навів достатніх підстав, чому інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_17 . Жодних доказів чи документів на обґрунутвання вказаних клопотань не надав. Просив змінити ОСОБА_9 запобіжний захід на домашній арешт, оскільки в нього є постійне місце проживання у м. Києві.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_13 просив відмовити в задоволенні клопотань прокурора мотивуючи свою позицію тим, що клопотання є формальним, шаблонним та не містить належного обґрунтування. Також вказав, що в іншій справі відносно ОСОБА_7 не має запобіжного заходу, а потерпіла не має претензій. Також зауважив, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, роботу, постійний дохід, місце проживання, був у ТРО, волонтером та в цілому характеризується позитивно. Зазначив, що визначена застава ОСОБА_7 є непомірною, правопорушень останній в СІЗО не допускає, має на утриманні бабусю, яка потребує догляду, а тому просив зменшити заставу на 200 розмірів.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника та заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Вказав, що обставини його неправомірної поведінки відсутні. Вказав, що в іншому провадженні ходив за першим викликом до суду і не мав там запобіжного заходу. Зазначив, що до затримання працював в театрі щодня.
Заслухавши думку сторін, вивчивши клопотання прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Слід також зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про наявність ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При розгляді клопотання сторін, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» де зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На переконання колегії суддів, прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: можливість незаконного впливу на свідків, оскільки останні ще не допитані, а обвинувачені знають свідків та проживають з ними в одному місті та області; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що може бути виражено у створенні обвинуваченими штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення до дачі завідомо неправдивих свідчень; ризик вчинення нових злочинів з огляду на суть обвинувачення та кількість інкримінованих епізодів; переховування обвинувачених від суду, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути призначено судом у випадку визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, обвинувачені можуть вживати заходи, спрямовані на переховування від суду.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів також бере до уваги характер інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , злочинів, які згідно пред'явленого обвинувачення, вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації зухвало порушували нормальну життєдіяльність громадського суспільства, розповсюджуючи небезпечні речовини в умовах воєнного стану, коли Україна опинилась в найбільш складних умовах через вторгнення країни-агресора.
Також, колегія суддів відповідно до вимог закону враховує вік обвинувачених, стан здоров'я та сімейний стан, наявність джерела доходів, інші дані щодо позитивної діяльності та характеристики, а також те, що згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 є керівником злочинної організації, ОСОБА_6 раніше засуджений за ч. 3 ст. 307 КК України, а відносно ОСОБА_7 триває судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню за ч. 2 ст. 189 КК України.
Крім того, на даний час, тільки почався судовий розгляд, а тому обвинувачені, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, можуть вчиняти дії направлені на затягування судового розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за інкриміновані злочини, а отже інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, із врахуванням наведених вище обставин, на даному етапі, на переконання колегії суддів, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать їх належну поведінку.
Твердження сторони захисту про те, що ризики наведені прокурором є формальними, необґрунтованими та не доведені, повністю спростовуються вказаними вище доводами колегії суддів, крім того, на переконання колегії суддів, запобігання вказаним ризикам досягнуто саме завдяки обраним та продовженим запобіжним заходам у виді тримання під вартою одразу після затримання обвинувачених.
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що вимогами КПК України не передбачено обов'язкове надання документів, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання про продовження запобіжного заходу під час перебування обвинувального акту в суді, а тому вказівка сторони захисту на те, що прокурором не долучено будь-яких документів на обґрунтування клопотання колегія суддів до уваги не приймає.
Отже, зважаючи на існуючі ризики, характеризуючі дані обвинувачених, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченим злочинів, а також беручи до уваги стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів, вважає, що раніше обраний та продовжений запобіжний захід ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у виді тримання під вартою є обґрунтованим та співмірним пред'явленому обвинуваченню, продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.
Стороною захисту не надано будь-яких достатніх доказів, які не були б враховані під час попереднього судового засідання та які б беззаперечно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а отже, за таких обставин підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів на більш м'який на даній стадії судового провадження колегія суддів не вбачає.
Разом з цим, колегія суддів, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, беручи до уваги наявність у обвинувачених постійних місць проживання, соціальних зв'язків, позитивної характеристики, а також враховуючи строк перебування обвинувачених під вартою та стадію судового розгляду, вважає за необхідне зменшити кожному з обвинувачених, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заставу та визначити кожному з обвинувачених, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заставу у виді 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На переконання колегії суддів, на даній стадії застава саме у таких розмірах в разі її внесення, буде достатнім стимулюючим засобом кожному з обвинувачених для запобігання ризикам, наведеним прокурором.
Крім того, при визначенні питання доцільності продовження строку дії процесуальних обов'язків ОСОБА_8 колегія суддів бере до уваги, тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній приймав участь у захисті України від країни-агресора, має нагороди за проявлену мужність та героїзм під час виконання бойових завдань в Донецькій області, стан здоров'я обвинуваченого, наявність міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання в м.Києві, а тому з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам колегія суддів приходить до висновку, що продовження строку дії обов'язків, які просить прокурор є доцільним і необхідним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у виді триманні під вартою підлягають частковому задоволенню, а клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов'язків ОСОБА_8 необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 60 (шістдесят) діб до 05.12.2025 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 обчислювати з 08.10.2025 року.
Визначити кожному з обвинувачених, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заставу у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як кожним з обвинувачених, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва згідно порядку визначеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2025 року у справі 752/15289/25.
Клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов'язків ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , процесуальних обов'язків до 05.12.2025 року включно, а саме:
прибувати до суду за викликом;
не відлучатися із м. Києва,
повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Повний текст ухвали буде проголошено 10.10.2025 року о 09 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3