Справа № 185/10443/25
Провадження № 1-кп/185/1457/25
07 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170030001538 від 03 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
12 вересня 2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170030001538 від 03 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України.
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Зазначив, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстав для закриття кримінального провадження не має, кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Також прокурор заявив клопотання про встановлення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 місяці. А саме обвинуваченій ОСОБА_3 : прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із селища Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби); утримуватися від спілкування зі, свідками та експертами, у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну. Обвинуваченому ОСОБА_4 : прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із місця дислокації Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи
(служби); утримуватися від спілкування зі, свідками та експертами, у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт
(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, заявивши клопотання про направлення до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції кримінального провадження № 62023170030001538 від 03.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України для визначення суду, який буде розглядати справу.
Дане клопотання захисник обґрунтувала тим, що відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. При цьому, в ч. 3 ст. 34 КПК України зазначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З обвинувального акта вбачається, що базову військову підготовку обвинувачена ОСОБА_3 проходила у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , що є юрисдикцією Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. У подальшому, наказом командира її було зараховано до військової частини НОМЕР_2 , яка зареєстрована та функціонує у АДРЕСА_1 , зокрема у АДРЕСА_2 - місце постійного розташування підрозділу зв'язку тилового пункту управління, про що зазначено зокрема і в обвинувальному акті. З відкритих джерел, зокрема у реєстрі державних закупівель для військової частини НОМЕР_2 вказується адреса: АДРЕСА_3 . У документах Міністерства оборони зазначено, що для листування підрозділу, підпорядкованого НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_3 ) дійсною є адреса, АДРЕСА_4 , що є юрисдикцією Центрального районного суду м. Дніпро.
При цьому, усі епізоди інкримінованих злочинів пов'язані із ухиленням від виконання військових обов'язків у період проходження служби саме у військовій частині НОМЕР_2 та фактичним перебуванням обвинуваченої у смт. Обухівка, Дніпровського району, тобто на території Дніпропетровської області, що підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області.
Доводи прокурора зводяться до формального зазначення, що юридична адреса військової частини НОМЕР_2 - Донецька область, що нібито зумовлює підсудність Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Проте, сама по собі адреса військової частини, не визначає підсудності відповідно до ст. 32 КПК України. Визначальним є саме місце вчинення кримінального правопорушення, а не місце реєстрації військової частини. Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, воєнний стан в Україні введено на 30 діб, на теперішній час воєнний стан продовжено.
Згідно з частиною 9 статті 615 КПК під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Досудове розслідування по даному кримінальному провадженні здійснювалось Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, яке відносяться до Центрального районного суду м. Дніпро, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення даного кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду з метою визначення підсудності, а також заявив клопотання про зменшення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_3 , так як гроші на заставу вона позичала і їй необхідно їх повертати.
Прокурор заперечував проти клопотань захисників, обвинувачені, кожен окремо підтримали клопотання своїх захисників та просили не встановлювати їм обов'язки, обвинувачена ОСОБА_3 підтвердила, що гроші на заставу позичала та їх потрібно повертати, захисники кожен окремо заперечували проти встановлення обвинуваченим обов'язків.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, суд приходить до такого.
Стосовно клопотання прокурора про встановлення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 місяці.
Обвинуваченому ОСОБА_8 був обраний запобіжний захід у вигляді застави. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обрані запобіжного заходу у вигляді застави не перестали існувати: вказаній особі висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину.
З урахуванням досліджених даних про обвинуваченого ОСОБА_8 , тяжкості пред'явленого обвинувачення, суд вважає за необхідне покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде цілком достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Перспектива втрати грошового забезпечення у випадку порушення обвинуваченим ОСОБА_8 встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, який виключає будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.
Обвинувачена ОСОБА_3 була звільнена з під варти у зв'язку з внесенням застави. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обрані запобіжного заходу та застосуванні альтернативного запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді застави не перестали існувати: вказаній особі висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого та нетяжкого злочинів, під загрозою можливого покарання обвинувачена може ухилитись від правосуддя.
З урахуванням досліджених даних про обвинувачену ОСОБА_3 , тяжкості пред'явленого обвинувачення, суд вважає за необхідне покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде цілком достатнім для виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Перспектива втрати грошового забезпечення у випадку порушення обвинуваченою ОСОБА_3 встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, який виключає будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.
Стосовно клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення до Дніпровського апеляційного суду клопотання для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції даного кримінального провадження для визначення суду, який буде розглядати справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні вирішується питання про направлення обвинувального акту для визначення підсудності.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню та необхідно направити до Дніпровського апеляційного суду клопотання захисника з обвинувальним актом задля визначення територіальної підсудності та направлення вказаного вище обвинувального акту до суду, якому підсудне дане кримінальне провадження.
Стосовно клопотання захисника ОСОБА_6 про зменшення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що гроші на заставу вона позичала і їй необхідно їх повертати.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов'язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Аналіз положень ст.ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
При цьому суд вважає за необхідне констатувати, що у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до положень ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самими лише фактом внесенням визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов'язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу, а також несе ризик втрати цих коштів у випадку невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов?язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 314 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про встановлення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - задовольнити.
Встановити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися із селища Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування зі, свідками та експертами, у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 2 місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися із місця дислокації Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи
(служби);
- утримуватися від спілкування зі, свідками та експертами, у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт
(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну.
Клопотання захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
Направити до Дніпровського апеляційного суду клопотання захисника ОСОБА_7 з обвинувальним актом для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції кримінального провадження № 62023170030001538 від 03.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України для визначення суду, який буде розглядати справу.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зменшення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_3 - відмовити.
Строк дії ухвали в частині застосування обов'язків до 07 грудня 2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1