Справа № 182/6900/24
Провадження № 2/0182/896/2025
Іменем України
30.09.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровськгої області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про виключення запису про народження дитини,-
Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про виключення запису про нього як про батька в свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наступні обставини.
В 2019 році він уклав шлюб з відповідачкою. Після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну, в квітні 2022 року його, на той час, дружина прийняла рішення про виїзд до Польщі, де отримала закордонний паспорт. Під час перебування в Польщі відповідачка повідомила його телефоном про те, що вона вагітна. На той час вони не проживали разом і не бачились близько року. 22 квітня 2023 року відповідачка повернулась в Україну і 15.07.2023 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується відповідним актовим записом про розірвання шлюбу № 37. В подальшому він дізнався, що відповідачка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_4 , що підтверджується її свідоцтвом про народження та актовим записом № 309. В свідоцтві він зазначений батьком, хоча жодного стосунку до дитини не має, бо під час завагітнення відповідачки перебував в Україні. А вона - в Польщі. Відповідачка теж визнає цей факт. Однак, інакше, ніж зверненням до суду, відновити справедливість він не може. За таких обставин звернувся до суду.
У судове засідання сторони не прибули. Надали заяви про розгляд справи у свою відсутність.
Позивач позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов в повному обсязі (а.с.36).
Відповідачка проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.37).
Представник третьої особи повідомила суд, що представник відділу ДРАЦС не прибуде (а.с.35).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/2. з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства, зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсн6им, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Судом було встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 08.02.2019 року (а.с.4). Після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну, 30.03.2022 року відповідачка перетнула кордон України в напрямку Польщі в пункті пропуску Шегині (а.с.17, 20). 23.12.2022 року відповідачка отримала в Польщі закордонний паспорт (а.с.7). Під час перебування в Польщі відповідачка повідомила відповідача телефоном про те, що вона вагітна. На той час сторони не проживали разом і не бачились близько року. 22 квітня 2023 року відповідачка повернулась в Україну, перетнувши кордон в пункті пропуску Рава-Руська (а.с.17, 20). 15.07.2023 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.5). ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила доньку ОСОБА_4 (а.с.6). В свідоцтві про народження дитини відповідач зазначений батьком.
Відповідно до Висновку експерта № 173-МГ від 02.06.2025 - 13.06.2025 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, батьківство ОСОБА_1 у відношенні дитини ОСОБА_3 виключається (а.с.29-30).
Відповідно до статті 136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини, відповідно до ст.ст.122, 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в книзі реєстрації народжень, шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.3-4, 6, 10, 57-60, 208-209, 213-215 ЦПК України, суд -
Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису № 309 від 20 грудня 2023 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійсненого Нікопольським відділом реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал