Справа № 184/1934/23
Провадження № 1-кп/0182/59/2025
Іменем України
28.08.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2020 року за № 12020040360000280 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152 КК України ( в редакції Закону №2227-VIII від 06.12.2017) та ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції Закону №600-VI від 25.09.2008, №2334-VIII від 14.03.2018), -
за участю :
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходяться матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2020 року за № 12020040360000280 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152 КК України ( в редакції Закону №2227-VIII від 06.12.2017) та ч. 2 ст. 156 КК України ( в редакції Закону №600-VI від 25.09.2008, №2334-VIII від 14.03.2018).
Прокурором ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків. За думкою прокурора, ризики які були враховані при обранні запобіжного заходу на теперішній час не минули.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного.
Вислухавши сторони, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини, неодноразово, наприклад у рішенні від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України", зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.
ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів передбачених ч.4 ст. 152, ч.2 ст. 156 КК України, стосовно неповнолітніх дітей, за вчинення яких Кримінальним Кодексом України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, що може спонукати його переховуватись від суду.
Зазначене свідчить про те, що ризик переховування від суду не є абстрактним, обвинуваченому відомі обмеження, яким він може бути підданим у разі визнання його винним в скоєнні інкримінуємого злочину і призначення покарання у вигляді позбавлення волі у відповідності до санкції ч.4 ст. 152 та ч.2 ст. 156 КК України.
Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Також суд, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує що ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні злочину у відношенні своїх дітей і йому відоме місце їх перебування, а тому існує ризик тиску на них з метою вимусити їх змінити покази.
Таким чином, враховуючи встановлені судом ризики суд вважає, що запобігти наявним ризикам, які на теперішній час не зменшилися з часу обрання запобіжного заходу слідчим суддею, можливо лише при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе не застосовувати заставу.
Керуючись ст.331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити, в задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника - відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більше ніж на два місяці, тобто з 28.08.2025 року до 25.10.2025 року включно.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, застава не застосовується.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дні її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1