Рішення від 01.10.2025 по справі 205/3540/25

01.10.2025 Єдиний унікальний номер 205/3540/25

Справа № 205/3540/25

Провадження № 2/205/2618/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.,

при секретарі - Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року представник позивача Мєшнік К.І. звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.

Позов обґрунтований тим, що Monobank - це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 24.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 24.11.2019 року через мобільний додаток підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі - кредитний договір), яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язалася виконувати його умови.

Банк свої зобов'язання за Договором виконав, надав відповідачу кредит. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Таким чином, відповідач зобов'язання за Договором не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями умов Договору виникла заборгованість, яка станом на 03.10.2024 року складає 94 932,59 грн., з яких: 94 932,59 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути із відповідача на корись позивача зазначену суму заборгованості та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

23.04.2025 року до суду від представника відповідача - адвоката Соколової Г.Ю. надійшов відзив на позовну заяву у якому вона просила задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 24.11.2019 року за тілом кредиту станом на 03.10.2024 року в розмірі 888,99 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень посилалася на те, що дійсно, відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.11.2019 року. Зазначає, що Банк самостійно в односторонньому порядку, без належних на те правових підстав, нараховував та списував відсотки, а відповідачка здійснювала погашення заборгованості. Відсотки були списані банком за рахунок тіла кредиту, без належного договору та згоди відповідача на їх списання, а тому були нараховані та списані безпідставно. Відповідач у період з 30.11.2022 року (остання дата користування кредитом) по 15.04.2024 року здійснювала погашення заборгованості на суму 19 419,13 грн., зокрема 05.01.2023 - 2000 грн., 22.01.2023 200 грн., 27.01.2023 - 1500 грн., 28.02.2023 - 500 грн., 18.03.2023 - 1500 грн., 28.03.2023 - 1500 грн., 06.04.2023 - 100 грн., 23.04.2023 - 3500 грн., 09.06.2023 7000 грн., 08.11.2023 - 100 грн., 15.04.2024 - 1519, 13 грн. Оскільки після 30.11.2022 року відповідач більше не отримувала кредитні кошти, кредитний ліміт складав 85 254 грн., відповідач здійснила погашення заборгованості на суму 19 419,13 грн., а безпідставно нараховані та списані банком проценти склали 64 945,88 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 888,99 грн. (85254 - 64945,88 - 19419,13=888,99 грн.). Звертає увагу суду, що відповідач не підписувала умови та правила в АТ «Універсал Банк», а в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 24.11.2019 року відомості про розмір відсоткової ставки відсутні та між сторонами не погоджені. У Анкеті-заяві не встановлені строки здійснення періодичних платежів, не зазначена процентна ставка, дана анкета-заява містить тільки анкетні дані відповідача та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання відповідачем певної банківської послуги. На думку представника, Правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви, в якій у відповідача відсутній обов'язок зі сплати відсотків за прострочене виконання зобов'язання. Таким чином, відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, а тому суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

25.04.2025 року до суду від представника позивача - Мєшніка К.І. надійшла відповідь на відзив у якій він, посилаючись на наявність правових підстав для стягнення заявленої заборгованості, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Заперечення на відзив обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 24.11.2019 року підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники саме у редакції від 24.11.2019 року у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язалася виконувати його умови. Вказані умови були зрозумілі відповідачу і не потребували додаткового тлумачення. Окрім того, відповідно п. 6 частини розділу І Умов і правил, що погодили сторони, банк та Клієнт узгодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням удосконаленого електронного о підпису (ЕП) у мобільному додатку. Удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після ідентифікації клієнта з використанням смартфону клієнта. Згенерований особистий ключ клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в анкеті-заяві, яка підписується клієнтом. Отже, підписанням відповідач ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Підписавши анкету-заяву відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях та підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису. З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер OTP-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» OTP-паролю, який попередньо був надісланий Банком на зазначений номер. Відповідач повідомила про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг «Monobank», у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений нею мобільний номер. Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач 24.11.2019 успішно пройшла процедуру верифікації та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank | Universal Bank. З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без погодження у мобільному застосунку «Монобанк» з Умовами та правилами надання банківських послуг вхід у головне меню застосунку не є можливим, жодна особа не може перейти далі у головне меню застосунку. Без погодження у мобільному застосунку з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank». А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримати кредит у вигляді кредитного ліміту. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає деталізований виписці про рух коштів по картковому рахунку. До того ж, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта та в свою чергу є допустимим, належним та достатнім доказом, що підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, факт та дату надання кредитних коштів, а також існування заборгованості та її розмір. На підтвердження факту відкриття рахунку, отримання відповідачем банківської картки та встановлення кредитного ліміту представником позивача надано довідку про наявність рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту. Звертає увагу суду, що відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою, відповідачем було проведено поповнень карткового рахунку на суму 123 194 63 грн. та зроблено витрат по картці на суму 218 127 22 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 94 932.59 грн. (218 127.22 грн. - 123 194 63 грн. = 94 932.59 грн.). Також, із виписки про рух коштів на рахунку вбачається, що кредитний ліміт відповідача складає 85 254 грн., баланс складає - (мінус) 9 678.59 грн., себто заборгованість складає 94 932.59 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 85 254 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 9 678.59 грн. Овердрафт виникає, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому, банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає. Окрім того, поповнення кредитного рахунку свідчать про те, що відповідач усвідомлювала, що винна банку кошти, які використовувала з кредитного ліміту, а отже повною мірою розуміла наслідки та була ознайомлена з умовами використання наданих їй коштів. Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Процентна ставка (поточна) - Базова процентна ставка: 3,1 % в місяць (37,2% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,2 % у місяць ( 74,4% річних). Тобто, у випадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 3,1 % в місяць (37,2% річних). У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,2 % у місяць ( 74,4% річних). Також зазначив, що відповідно до пункту п. 5.13 (4.13) п. 5 (4) «Надання та обслуговування кредиту», розділу ІІ Умов, погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором. У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок. Зауважив, що відповідачем було оформлено одну заяву на послуги «Покупка частинами» на загальну суму 1 584 00 грн. Щодо застосування до даних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі № 342/180/17, то такі висновки не можуть бути застосовані судом в межах цієї справи, з огляду на відсутність подібності між ними. Вищевказана судова практика ВП ВС ухвалена судом щодо інших кредитних угод, з іншими умовами, правилами та сторонами, зокрема у кредитних відносинах на підставі договору, укладеного у письмовій формі відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.05.2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача Мєшнік К.І. не з'явився, письмово просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача - адвокат Соколова Г.Ю. не з'явилася, письмово просила розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача з урахуванням позиції, яка викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всі додані до неї документи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується цивільний позов, об'єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази, які мають юридичне значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг Monobank (далі - анкета-заява). Положеннями анкети-заяви визначено, що остання разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши анкету-заяву, підтвердила, що вона ознайомлена та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язалася виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у валюті гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з можливістю коригування його розміру. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила і зобов'язалася виконувати умови договору (а.с. 73).

Підписання відповідачем ОСОБА_1 анкети-заяви від 24.11.2019 року не заперечувалось представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

У п. 6 анкети-заяви відповідач надала згоду вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналогів (у тому числі його електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним у банку. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором (а.с. 73).

З анкети-заяви також вбачається, що її підписанням ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Відповідно до п. 10 анкети-заяви відповідач надала право та доручила АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком.

Усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п. 11 анкети-заяви).

Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту були надані банком відповідачеві через мобільний додаток.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи Master Card та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», комісія за зняття готівки на суму, що перевищує залишок власних коштів, у банкоматах і пунктах видачі готівки будь-яких українських і закордонних банків, а також за операції з quasi-валютою за карткою становить 4% від суми зняття. Переказ з картки на картку або поточний рахунок фіз. особи в іншому українському банку (платіж по Україні) становить також 4% за рахунок кредитних коштів. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) 6,2% на місяць. Якщо заборгованість вже від 121 (211) дня (до повного погашення)*, то нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,2 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних. Строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов'язання та не більше 210 днів. Так, в разі коли у клієнта закінчується пільговий період і клієнт не вносить мінімальний платіж, для того щоб не виходити в прострочення, то з першого дня пільгового періоду, коли клієнт розпочав використовувати кредитні кошті нараховується пеня, яка підлягає повному відшкодуванню також

Пунктами 5.3, 5.8.1. п. 5 Розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» передбачено, що клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

У вказаному Договорі відповідач також просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я та погодилася на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов Договору.

Відповідно до пп. 5.16 (4.16) п. 5 (4), розділу ІІ Умов “Надання та обслуговування кредит» у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань).

Згідно із пп. 5.23 (4.23) п. 5 (4), розділу ІІ Умов в редакції, що діяла на момент укладення Договору, сторони погодили, що Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору

Матеріали справи містять довідку про наявність рахунку від 03.10.2024 року, клієнт ОСОБА_1 , у якій зазначено номер рахунку, номер картки, її тип, валюта та статус картки (а.с. 71).

Представником позивача також надано довідку про зміну встановленого кредитного ліміту відповідно до якої кредитний ліміт, встановлений відповідачу ОСОБА_1 , змінювався у період з 24.11.2019 року по 27.02.2022 року (а.с. 72).

Банк свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на її картковому рахунку, які відповідачем використовувались на власні потреби, що підтверджується випискою про рух коштів по картці станом на від 24.04.2025 року (а.с. 165-195).

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати щомісячних мінімальних платежів порушила, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, на підтвердження якої позивачем наданий розрахунок станом на 03.10.2024 року (а.с. 33-70), згідно з яким, заборгованість відповідача за Договором від 24.11.2019 року становить 94 932,59 грн. та складається з:

- 94 932,59 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склались між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Частинами 4, 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Окрім того, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank» полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.

Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У підписаній анкеті-заяві відповідач просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою здійснення його дій згідно з договором. А також визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або Банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису).

Окрім того, відповідно п. 6 Розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», що погодили сторони, банк та клієнт узгодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися сторонами або кожною стороною окремо з використанням удосконаленого електронного підпису (ЕП) у Мобільному додатку. Удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону клієнта, на якому встановлений мобільний додаток лише після ідентифікації клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в анкеті-заяві, яка підписується Клієнтом.

Встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, були підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису відповідача.

Підписанням відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором, що зазначено у анкеті-заяві від 24.11.2019 року.

Положеннями п.п. 6.13 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» встановлено, що з урахуванням ч. 3 ст. 631 ЦПК України сторони встановлюють, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до укладення договору та стосуються надання клієнтом Банку підтверджень, погоджень, повідомлень, підписів з використанням клієнтом ОТР-паролю.

Сторони визнають, що усі надані клієнтом за допомогою OTP-паролю підтвердження, погодження, повідомлення, підписи до укладення цього Договору є дійсними та такими, що прирівнюються до документів (повідомлень, листів, заяв) підписаних клієнтом власноручним підписом та є невід'ємними частинами Договору.

З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер OTP-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» OTP-паролю, який попередньо був надісланий Банком на зазначений номер. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг «Monobank», у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер.

Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач ОСОБА_1 24.11.2019 року успішно пройшла процедуру верифікації та підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг Монобанк.

З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження є неможливим.

Суд бере до уваги до уваги той факт, що форма та порядок укладання договору між сторонами відбулась саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети до договору про надання банківських послуг monobank шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).

Без погодження у мобільному застосунку «Monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank». А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Таким чином, підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення Договору, а перелічені документи формують Договір про надання банківських послуг в AT «Універсал Банк», з чим погодилася відповідач коли 24.11.2019 року підписала анкету-заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 24.11.2019 року, а також засвідчила, що вона повідомлена банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до умов чинного законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 року, справа № 623/2936/19.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Таким чином, суд встановив, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Даний договір раніше не оспорювався відповідачем та не визнавався судом недійсним, відповідних доказів матеріали справи не містять.

Умови Договору не суперечать законодавству України, не створюють для клієнта банка правової невизначеності, а можливість клієнта в односторонньому порядку розірвати Договір у будь-який час підтверджує справедливість погоджених умов та те, що укладений договір в повній мірі захищає споживача як слабшу сторону договору.

Враховуючи викладене, посилання представника відповідача на те, що відповідачем не було підписано Умови та правила надання банківських послуг суд до уваги не приймає, оскільки вказане спростовується матеріалами справи.

Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно умов договору та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 03.10.2024 року відповідачу ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні та видано «Чорну картку», терміном дії до 09/24 (а.с. 71).

Із довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 03.10.2024 року, яка була надана представником позивача, вбачається, що відповідачу 24.11.2019 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн., який 28.01.2020 року було збільшено до 20 000 грн., 01.06.2020 року - до 45 000 грн., 27.02.2021 року - до 70 000 грн., 10.01.2022 року - до 100 000 грн., а. 27.02.2022 року було зменшено до 85 254 грн. (а.с. 72).

До того ж, як вбачається із виписки про рух коштів по картці від 24.04.2025 року (а.с. 165-195), ОСОБА_1 активно користувалася кредитною карткою, а саме здійснювала оплату послуг та товарів, знімала готівку в банкоматах, отримувала зарахування коштів від третіх осіб та здійснювала поповнення рахунку.

Із вказаної виписки також вбачається, що кредитний ліміт відповідача ОСОБА_1 станом на 03.10.2024 року складає 85 254 грн., баланс складає - (мінус) 9 678,59 грн., тобто заборгованість складає 94 932,59 грн.

Така заборгованість складається з повністю використаного відповідачем кредитного ліміту у сумі 85 254 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 9 678,59 грн.

Овердрафт виникає, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки.

Відповідно до п. 5.13 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку: - у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором. У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідно до підпункту 5.22. пункту 2 розділу 2 Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом.

Згідно із пп. 5.23 п. 5 розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» сторони погодили, що Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.

У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла вказана заборгованість. Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає.

Таким чином, посилання сторони відповідача на те, що відсотки за кредитом були списані банком за рахунок тіла кредиту, без належного договору та згоди відповідача на їх списання суд до уваги не приймає, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові КЦС ВС від 15.01.2025 року № 753/16762/15-ц (61-7242 св 24) викладено правовий висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, виписка, яка міститься в матеріалах справи, є належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).

Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою, відповідачем було проведено поповнень карткового рахунку на суму 123 194 63 грн. та зроблено витрат по картці на суму 218 127 22 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 94 932.59 грн. (218 127.22 грн. - 123 194 63 грн. = 94 932.59 грн.).

Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 07.06.2023 року по справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22), наголошено, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, Верховним Судом у вказаній постанові наголошено, що незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Вказана позиція суду узгоджується також з висновками Верховного Суду у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц (провадження № 61-283св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18), від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19.

Наданий представником позивача розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розрахунок нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів відповідачем, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Окрім того, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також, в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Представником позивача надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують укладення між сторонами кредитного договору та погодження всіх його істотних умов.

У п. 7.1.1. Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» врегульований порядок внесення змін до Договору. Зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою Мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) Договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач зверталася до Банку з непогодженням про зміни Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг. Відповідач продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодилася. Відповідачем не підтверджено наявність в неї незгоди з будь-якою із змін, що була внесена до Договору за період його існування, з письмовим повідомленням про надання відповідачу банком неповної чи недостовірної інформації щодо умов кредитування не зверталася.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.

За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Посилання сторони відповідача у відзиві на те, що зміст анкети-заяви не містить інформації про розмір узгодженого сторонами кредиту та розмір кредитного ліміту суд до уваги не приймає, оскільки відповідач власноручним підписом надала свою згоду на те, що зазначені відомості будуть відображені у додатку, як і беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що банк повідомляє відповідачку, шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 зазначив, що при вирішенні цивільних справ судами ураховується стандарт доказування «більшої вірогідності».

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На думку суду, у вказаній справі стороною позивача доведено на підставі належних доказів, з урахуванням особливостей проекту monobank, волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також наявності підстав для стягнення заборгованості у заявленому розмірі.

Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, у повному обсязі доведеними з його боку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.11.2019 року, яка станом на 03.10.2024 року складає 94 932,59 грн., з яких: 94 932,59 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2 422,40 грн. (позов подано через систему «Електронний суд» та застосовано понижуючий коефіцієнт 0,8 (а.с. 129).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 526, 599, 610, 612, 614, 615, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.11.2019 року станом на 03.10.2024 року в розмірі 94 932,59 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) гривні 59 копійок, з яких: 94 932,59 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач - Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2025 року.

Суддя: Федотова В.М.

Попередній документ
130915058
Наступний документ
130915060
Інформація про рішення:
№ рішення: 130915059
№ справи: 205/3540/25
Дата рішення: 01.10.2025
Дата публікації: 14.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 06.03.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
12.05.2025 12:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
04.06.2025 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
07.08.2025 12:20 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
01.09.2025 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
01.10.2025 12:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська