Справа №579/2240/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Моргун О. В.
Номер провадження 33/816/367/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
19 вересня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 579/2240/24 за апеляційною скаргою захисника ГРИЦИКА Д. С. на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 29.10.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Козадаєва В. С.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник ГРИЦИК Д. С. просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, справа розглянута за відсутності ОСОБА_2 , який мав поважні причини неявки в судове засідання, ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп'яніння під час керування т/з, є особою з інвалідністю і за станом здоров'я йому заборонено вживати алкоголь. Поліцейським при складанні протоколу ОСОБА_2 не були роз'яснені права, не була вручена копія протоколу, не було повідомлено про відеофіксацію правопорушення, огляд на стан сп'яніння не проводився, не складався акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, які підтверджені сертифікатом відповідності, свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, акт огляду не передавався для огляду та підпису ОСОБА_2 , а також йому не надавалось направлення на проходження огляду, свідки для фіксування відмови ОСОБА_2 не залучались.
Постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 29.10.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладений штраф у розмірі 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 14.09.2024 о 17:55 по вул. Троїцька у с. Камінь Конотопського району керував мопедом Лофт, без н. з. із ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Учасники провадження у справі не були присутні в судовому засіданні, копію ухвали ОСОБА_2 отримав лише 15.11.2024, а з апеляційною скаргою його захисник звернувся 21.11.2024, тому строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Вислухавши доводи захисника Козадаєва В. С., який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вазана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 780491 від 14.09.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан в установленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується відеозаписом події правопорушення з технічних засобів поліцейських, згідно яких ОСОБА_2 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, повідомляв поліцейським, що вживав спиртні напої, однак відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з і в закладі охорони здоров'я.
Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан алкогольного сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами); перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій; проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
При цьому Інструкцією не передбачено, що направлення на проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я виписується та вручається особі, яка відмовляється від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з, тому доводи апеляційної скарги про ненадання поліцейськими ОСОБА_2 письмового направлення на огляд на увагу не заслуговують і задоволенню не підлягають, оскільки таке направлення надається поліцейським: 1) працівнику закладу охорони здоров'я, який безпосередньо проводить медичний огляд водія чи особи, яка керує т/з; 2) коли водій чи особа, яка керує т/з, бажає пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я. Тобто, коли водій чи особа, яка керує т/з, відмовляється від проходження огляду на стан сп'янінням, то відповідне направлення не видається.
З аналогічних підстав апеляційний суд не може погодитись і з доводами апеляційної скарги про необхідність складання поліцейським акту огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння на місці зупинки т/з, так як останній огляд на стан сп'яніння не проходив, тому і відповідний акт огляду не складався.
Про наявність у поліцейського обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що водій ОСОБА_2 підлягав огляду на стан алкогольного сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають.
Відеозапис події правопорушення є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм надання можливості водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому цей відеозапис здійснювався поліцейськими, які формували справу про адміністративне правопорушення, за безпосередньою участю ОСОБА_2 , а зафіксовані на цьому відеозаписі фактичні обставини правопорушення мали місце у реальності, що цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.5 ПДР), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 , як учасника дорожнього руху.
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає імперативним вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містять всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до їх змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, тощо.
Так, згідно відеозапису поліцейські повідомили водію ОСОБА_2 про те, що у них є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки має відповідні ознаки. ОСОБА_2 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння або на місці зупинки т/з, або в закладі охорони здоров'я, із роз'ясненням йому наслідків відмови від проходження огляду, на що ОСОБА_2 відповів відмовою.
Той факт, що водій ОСОБА_2 нібито не вживав спиртні напої, а червоний колір обличчя мав через наявну хронічну хворобу ніяким чином не впливає на необхідність дотримання ним імперативних вимог п. 2.5 ПДР, так як не виконання цього пункту ПДР та відповідно вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, після чого здійснюється збір доказів, складання матеріалів, протоколу тощо, тобто розпочинається провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі конкретного факту правопорушення, встановленого згідно визначеної процедури, яке не може бути зупинене (скасоване) тільки через саму неналежну поведінку водія щодо виконання своїх обов'язків чи уявне бажання останньої пройти огляд на стан сп'яніння.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів), суддя повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначеного вище доказу дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння в установленому законом порядку, так як будь-який обґрунтований сумнів у справі був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належного, достовірного, допустимого і достатнього доказу.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити захиснику ГРИЦИКУ Д. С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Кролевецького районного суду Сумської області від 29.10.2024.
Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 29.10.2024 відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ГРИЦИКА Д. С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов