24 березня 2025 рокуСправа № 495/9772/24
Номер провадження 2/495/96/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Братків І.І.,
за участі секретаря судового засідання Трофімчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою за новою редакцією ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Центр надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (ЦНАП), Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в особі служби у справах дітей, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини та виїзд за кордон без згоди батька,
24 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Центр надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (ЦНАП), Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в особі служби у справах дітей, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини та виїзд за кордон без згоди батька в якому просить надати дозвіл на реєстрацію дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який свого житла немає та не проживає на території Україні з лютого 2009 року; ?надати дозвіл матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на здійснення наміру в 2025 році, забезпечити повноцінний відпочинок неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану її здоров?я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов?язків, без згоди батька дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не проживає на території Україні з лютого 2009 року та участі в її вихованні не приймає.
В обґрунтування позову зазначила, що між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб 07 лютого 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород - Дністровський, Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 26.
У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08 вересня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород - Дністровському, Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про що, 08 вересня 2009 року складено відповідний актовий запис № 434.
Шлюб між нами був розірваний на підставі рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 13 листопада 2012 року (справа N? 1505/8921/2012) та додаткового рішення того ж суду від 19 вересня 2013 року (справа №495/7440/13-ц), в якому постановив: після розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоїти дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
В шлюбі, та після розірвання шлюбу, моя донька ОСОБА_6 ?я завжди проживає разом зі мною. Моє місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, місце проживання дитини визначено, що є підставою для задоволення заявленого позову.
Її колишній чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в лютому 2009 року переїхав на постійне проживання за кордон у ФРН, як етнічний німець. Там він перебуває на соціальному забезпеченні, власного житла немає. Позивачці відомо, що він зараз проживає у м. Нердлінген, конкретна адреса невідома.
Після припинення шлюбних відносин, вона з чоловіком не спілкується та сімейні стосунки не підтримує. Останній раз в Україні він був у 2019 році.
Донька ОСОБА_6 ?я, як виявилося, ніде не зареєстрована. Відповідач наразі не може надати згоди в добровільному порядку на реєстрацію проживання доньки разом з нею. 03 жовтня 2024 року, вона звернулася до управління з питань надання адміністративних послуг Білгород - Дністровської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за її місцем реєстрації, але у реєстрації доньки їй було відмовлено, у зв?язку з ненаданням письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері. Ця квартира належить її матері, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Факт відмови органу ЦНАП підтверджується копією заяви про реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини, від 03 жовтня 2024 року, яка надана до Центру надання адміністративних послуг Білгород - Дністровської міської ради, Одеської області.
Донька Дар?я навчається у 10 - А класі, ліцею «Лідер», м. Білгород - Дністровський, Одеської області. Протягом 2022/2023 та 2023/2024 навчальних років, батько дитини, ОСОБА_2 , ліцей (зокрема, батьківські збори) не відвідував, навчанням доньки не цікавився, з педагогічним колективом не контактував, участі у вихованні дитини не приймав.
Вона неодноразово зверталась до відповідача з приводу надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітньої доньки за адресою: АДРЕСА_1 , (за місцем моєї реєстрації), а також на виїзд дитини за кордон, однак, відповідач згоду надати відмовляється. Оскільки, батько дитини в добровільному порядку відмовляється надати письмову згоду на реєстрацію місця проживання доньки, а без реєстрації її місця проживання донька не може оформити додаток до паспорту, який вона отримала по досягненню 14 років. Ці обставини будуть перешкоджати доньці при вступі до вищого навчального закладу. Тому, необхідно надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої, ОСОБА_3 , без письмової згоди її батька, ОСОБА_2 , за місцем проживання матері.
Також відповідач відмовляється від надання згоди на виїзд доньки ОСОБА_6 ?ї за кордон. Позивач має намір в 2025 році, забезпечити повноцінний відпочинок доньки, для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану її здоров?я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов?язків.
З огляду на наведене просить суд:
Надати дозвіл матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на здійснення реєстрації неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який свого житла немає та не проживає на території Україні з лютого 2009 року.
???Надати дозвіл матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на здійснення наміру в 2025 році, забезпечити повноцінний відпочинок неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану її здоров?я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов?язків, без згоди батька дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не проживає на території Україні з лютого 2009 року та участі в її вихованні не приймає.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ від 29 жовтня 2024 року залишено позовну заяву без руху.
06.11.2025 від позивача надійшла позовна заява за новою редакцією.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
03.01.2025 на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 в якій остання просила закрити підготовче та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ від 03 січня 2025 року підготовче судове засідання закрите та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у визначений в ухвалі суду строк, відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки, які повернулися на адресу суду з відміткою проставленою працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення від 26.01.2025, 27.02.2025: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Центр надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (ЦНАП), Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в особі служби у справах дітей, як орган опіки та піклування у судове засідання не з'явились про дату та час повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
За змістом пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб 07 лютого 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород - Дністровський, Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис N? 26.
У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08 вересня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород - Дністровському, Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про що, 08 вересня 2009 року складено відповідний актовий запис N? 434.
Шлюб був розірваний на підставі рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 13 листопада 2012 року (справа N? 1505/8921/2012) та додаткового рішення того ж суду від 19 вересня 2013 року (справа N?495/7440/13-ц), в якому постановив: після розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоїти дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 03.10.2024 №40, виданої головою ОСББ "Кристал-Юг" ОСОБА_3 проживає разм з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач виявила намір здійснити реєстрацію місця проживання доньки за своїм місцем проживання, однак у такому було відмовлено, оскільки особа не подала усіх необхідних документів для реєстрації чи зняття з місця реєстрації, а саме відсутня згода батька дитини.
Частина перша статті 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За вимогами п.4 ч.1 ст.2 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон) декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Згідно ч.6 ст. 5 Закону реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Відповідно до ч.3 ст. 5 Закону задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).
Пунктами 32-33 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 №265 (далі Порядок) передбачено, що у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.
Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.
Як встановлено у ході розгляду справи, відповідач не надає письмової згоди на реєстрацію доньки.
Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання дитини за фактичним місцем проживання зі своєю матір'ю суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її права, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей без згоди батька підлягають задоволенню.
Так ЄСПЛ неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Байт і Кеннеді проти Німеччини(п.67) "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II, проти Німеччини" (п.45).Відповідно до частини першої ст. 3 Конвенції про права дитини у всіх діях щодо дітей, незалежно від того , здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями .соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними у повному обсязі та такими, які підлягають до задоволення.
Щодо вимоги про ???надання дозволу матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на здійснення наміру в 2025 році, забезпечити повноцінний відпочинок неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану її здоров?я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов?язків, без згоди батька дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не проживає на території Україні з лютого 2009 року та участі в її вихованні не приймає.
Згідно зі ст.ст. 141, 150, 153, 155 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.7,8 ст.7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Статтею 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини.
У статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, а держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції кожна дитина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну, та повертатися в свою країну разом з батьками.
Положеннями ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року, зокрема згідно із п 4 виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Такти чином законодавством встановлено, що виїзду за кордон громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Судом встановлено, що позивач має намір виїхати разом із донькою з метою її загального розвитку та відпочинку влітку 2025 року, однак нотаріально посвідченої згоди на виїзд за кордон батько дитини ОСОБА_2 не надав.
При цьому стороною відповідача не було надано суду будь-яких доказів щодо наявності медичних протипоказань, які б перешкоджали дитині подорожувати тривалий час транспортом (наземним, повітряним) або ж зумовлювали б необхідність залишатись на території України для проходження лікування тощо.
З урахуванням вище викладеного, суд доходить до висновку, що виїзд ОСОБА_3 з мамою за межі України відповідає її інтересам, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов та надати позивачу дозвіл на виїзд за кордон дитини без письмової згоди батька.
Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 82, 89, 247, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Центр надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (ЦНАП), Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в особі служби у справах дітей, як орган опіки та піклування, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини та виїзд за кордон без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_1 на реєстрацію дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька ОСОБА_2 .
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без згоди батька.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 2422,40 грн. - в порядку відшкодування витрат на оплату судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_3 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Центр надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (ЦНАП), юридична адреса: 67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в особі служби у справах дітей, як орган опіки та піклування, юридична адреса: 67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 52.
Суддя Ірина БРАТКІВ