Справа № 297/390/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 року, повний текст якої складено 26 травня 2025 року, про призначення експертизи в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
встановив:
У січні 2025 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивує тим, що на даний час у позивача існує невирішений спір із сусідами - сім?єю ОСОБА_5 . Їх будинки межують між собою та земельні ділянки, належним чином сформовані, зареєстровані в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.
Поряд з цим власниця сусіднього будинку - ОСОБА_1 , у минулому році розпочала будівництво навісу, який має фундамент із бетону, бетонні опори та відповідне перекриття. Даний об?єкт будівництва було побудовано частково на земельній ділянці позивача за кадастровим номером 2120486800:10:000:0053, а частково на земельній ділянці відповідача за кадастром номером 2120486801:00:001:0101.
Огородження між земельними ділянками сторін проходить не по межі згідно Державного земельного кадастру, що можливо ввело відповідача в оману відносно меж її земельної ділянки, однак при будівництві позивач її попереджала, що спірним будівництвом вона заходить на її земельну ділянку. Письмову вимогу позивача було проігноровано.
Під час намагань врегулювати спір позивач неодноразово викликала відповідних спеціалістів-землевпорядників, які за допомогою високоточних приладів та на підставі наявних в Державному земельному кадастрі даних чітко встановили, що будівництво спірного навісу проведено частково на її земельній ділянці.
Оскільки відповідач незаконно забудувала земельну ділянку позивача при вирішенні питання про його знесення слід врахувати мінімальну відстань від межі земельної ділянки останньої, яку слід дотримуватись у разі будівництва. Межа спірного навісу не може знаходитись на межі їх ділянок, має бути дистанція не менше 1 метра.
З огляду на вищезазначене змушена звернутись до суду за захистом порушених прав та просить усунути перешкоди у користуванні її земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого навісу.
13.03.2025 ОСОБА_2 подала клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яку просила доручити судовому експерту Павличу О. В. та на вирішення експертизи просила поставити наступні питання: 1) чи відповідають виконані будівельні роботи по будівництву спірного навісу в АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; 2) чи відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) металева газова труба, яка проходить від житлового будинку до спірного навісу за адресою будинок АДРЕСА_1 ? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?; 3) чи відповідає фактичне розташування спірного навісу в АДРЕСА_1 , відносно межі земельної ділянки за кадастровим номером 2120486800:10:000:0053 нормативно-правовим актам у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) та земельному законодавству?; 4) чи відповідає фактичне розташування металевої газової труби, яка проходить від житлового будинку до спірного навісу за адресою будинок АДРЕСА_1 , відносно межі земельної ділянки за кадастровим номером 2120486800:10:000:0053 нормативно-правовим актам у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) та земельному законодавству?; 5) чи відповідає фактичне розташування огорожі зі сторони житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровій межі між земельними ділянками за кадастровими номерами 2120486800:10:000:0053 та 2120486801:00:001:0101?
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 року, повний текст якої складено 26 травня 2025 року, призначено комплексну судово-будівельну та земельно-технічну експертизу.
Суд мотивував свою ухвалу тим, що для підтвердження або спростування позицій сторін слід призначити експертизу та визначити де конкретно знаходяться огорожа, частина навісу та газова труба, чи виходять вони за межі земельної ділянки позивача та чи порушені будівельні норми.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Я.Ю., подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Вважає ухвалу суду першої інстанції передчасною, винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Вказує, що позивачка отримала право власності на її будинок пізніше, ніж відповідачка, а тому саме ОСОБА_2 повинна дотримуватися нормативно-правових актів у галузі будівництва з врахуванням вже наявного житлового будинку та споруд, які належать ОСОБА_1 .
Крім цього, позивачка оформила право на спадщину за законом на даний будинок тільки 20.08.2024, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину і таке право їй надано тільки на 1/3 частку, що судом першої інстанції не було враховано.
Щодо паркану, то такий було встановлено чоловіком позивачки по периметру, що межує із земельною ділянкою відповідачки, тобто нею паркан не встановлювався.
Металева труба встановлена без порушень, оскільки така забезпечує базові потреби у газопостачанні.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, а ухвала суду є законною.
Вказує, що спірний об'єкт - навіс, фактично було надбудовано до старого об'єкта - свинарника. Саме навіс знаходиться частково на території земельної ділянки позивачки та порушує її законні права та інтереси.
Відповідачка повинна дотримуватись норм земельного та будівельного законодавства незалежно від того, хто є її сусідом. Так, земельну ділянку відповідачки було сформовано раніше, ніж ділянку позивачки, однак це не звільняє відповідачку від обов'язку дотримуватись норм законодавства під час здійснення нею будівельних робіт.
Вважає, що належний розгляд справи можна здійснити тільки, якщо буде проведено комплексну експертизу.
У заявах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції законною. Доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримують.
У дане судове засідання з'явився адвокат Мельник Я.Ю., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 та просив задовольнити апеляційну скаргу та у задоволенні клопотання позивача про призначення комплексної експертизи відмовити. Щодо розгляду справи за відсутності довірительки не заперечив.
Від адвоката Поповича Ш.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції про призначення комплексної експертизи залишити без змін.
Позивач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлені шляхом надіслання судової повістки поштовими засобами зв'язку, про що свідчать рекомендовані повідомлення з відмітками про вручення від 13.08.2025.
Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачки, які полягають в тому, що відповідачкою було побудовано навіс, який частково розташований на земельній ділянці позивачки. Також, позивачка стверджує, що через її земельну ділянку проходить газова труба та огорожа, які встановлені без дотримання законодавчих норм.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Як закріплено уст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» зазначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За змістом ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ст. 103 ЦПК України).
За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до п.5.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5(зі змінами) Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:
визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів;
визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів;
визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Щодо основних завдань земельно-технічної експертизи, то п. 6.1. вищезгаданих науково-методичних рекомендацій зазначено, що такими є:
визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);
визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;
визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;
визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);
визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що позивачка отримала право власності на її будинок пізніше, ніж відповідачка, а тому саме ОСОБА_2 повинна дотримуватися нормативно-правових актів у галузі будівництва з врахуванням вже наявного житлового будинку та споруд, які належать ОСОБА_1 .
Крім цього, зазначає, що паркан встановлювався чоловіком позивачки, а металева труба встановлена без порушень.
В контексті даних доводів, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Відповідно до частини першої стаття 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Як слідує з матеріалів справи та з доводів сторін спору, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний спір про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачки.
У даній категорії справ про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою призначення експертизи є обов'язковим, оскільки тільки після проведення судової експертизи можна встановити факт порушення прав позивача, зокрема, як правильно зазначає суд першої інстанції, така експертиза визначить де конкретно знаходяться огорожа, частина навісу та газова труба, чи виходять вони за межі земельної ділянки позивача та чи порушені будівельні норми.
Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Тобто, без спеціальних знань та висновку експерта визначити чи дійсно побудовано навіс та встановлено трубу, огорожу з порушенням встановити обставини справи на які посилаються сторони неможливо.
Доводи апелянта з приводу того, що позивачка оформила право власності на її будинок пізніше ніж відповідачка, а також, щодо встановлення паркану чоловіком відповідачки не стосуються питання призначення експертизи.
Слід погодитись з позицією позивачки, що факт оформлення права власності нею пізніше, ніж відповідачкою, не звільняє останню від обов'язку дотримуватись норм законодавства під час здійсненню нею будівельних робіт.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано у відповідності до вимог ЦПК України призначив комплексну судово-будівельну та земельно-технічну експертизу, оскільки для з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
На підставі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 103, 104, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, залишити без задоволення.
Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 року про призначення комплексної експертизи, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: