Справа № 308/16573/24
Іменем України
07 жовтня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Собослоя Г.Г.,
суддів Мацунича М.В., Кожух О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дудурича Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення в справі № 308/16573/24
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп» в якому просив суд визнати позивача звільненим 30 серпня 2024 року з посади головного інженера Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп» на підставі ст. 38 КЗпП України та зобов'язати відповідача: видати позивачу копію наказу про його звільнення 30 серпня 2024 року з посади головного інженера Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп»; видати належним чином оформлений оригінал трудової книжки із записом про його звільнення 30 серпня 2024 року з посади головного інженера Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп»; видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив таке в апеляційному порядку.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 02 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_1 звільненим 30 серпня 2024 року з посади головного інженера Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп» на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України із внесенням відповідного запису до трудової книжки.
У решті позову відмовлено.
18 вересня 2025 року до Закарпатського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Дудурича Ігоря Володимировича, сформована в системі «Електронний суд», про ухвалення додаткового рішення.
На обґрунтування клопотання зазначає, що постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 02.12.2024 скасовано. Однак, судом не змінено розподіл судових витрат, які позивач поніс при розгляді справи, що складаються з судового збору за подання позову в розмірі 1 211,20 грн та судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн.
Посилаючись на вказані обставини представник апелянта просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп» на користь ОСОБА_1 витрати у вигляді судового збору в сумі 2 664,64 грн.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та обґрунтування клопотання, вважає, що воно підлягає частковому задоволенню, із наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Як вбачається із матеріалів справи за подачу позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,2 грн (а.с.13), а за апеляційну скаргу - у розмірі 1 453,44 грн (а.с.77)
За приписами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. п. в) п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Закон України «Про судовий збір» у частині третій статті 6 встановлює, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Проте при з'ясуванні кількості вимог у позові слід врахувати особливість обрахунку таких вимог.
Так, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 2 від 05 лютого 2016 року (далі - Постанова) роз'яснено, що «перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою».
З огляду на зазначене позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру про визнання припиненим трудових відносин та зобов'язання вчинити дії (видати відповідні документи) та сплачено судовий збір як за одну вимогу.
Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково, тобто позовну вимогу задоволено не в повному обсязі, а її половину.
З урахуванням вищенаведеного, позивачу слід компенсувати судових витрат у розмірі 1 332,32 грн (2 664,64 грн./2)
Керуючись ст. 270, 382 ЦПК України, колегія суддів
Клопотання ОСОБА_1 - адвоката Дудурича Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Чопської міської ради «Чистий Чоп»; (місце знаходження: вул. Головна, 43, м. Чоп, Ужгородський район, код ЄДРПОУ 40361719) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати у вигляді судового збору в сумі 1 332,32 гривень (одна тисяча тристо тридцять дві гривні 32 коп.).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 07 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді: