Справа №676/5096/25
Номер провадження 2-а/676/133/25
13 жовтня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі
головуючої судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом матеріали адміністративного позову адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення штрафу за порушення правил дорожнього руху, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення штрафу за порушення правил дорожнього руху інспектора 1 батальйону 1 роти 1 взводу лейтенанта поліції Кравця А.В. серії ЕНА № 04810264 від 24.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою серії ЕНА № 04810264 від 24.05.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме за те, що о 21.48 год. 24.05.2025 року на трасі М-0935 км він керував транспортним засобом Mercedes-Benz Е350 номерний знак НОМЕР_1 , який був закритим стороннім предметом, а саме, прозорою світлоповертаючою плівкою, що перешкоджає його ідентифікацію чим порушив п.2.9.в. ПДР, зокрема, керування ТЗ з номерним знаком закритим предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 м. Вважає, що вказана постанова є неправомірною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вважає себе невинуватим, а також у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права. Так, дійсно о 21.48 год. 24.05.2025 року на трасі М-0935 км він керував транспортним засобом Mercedes-Benz Е350 номерний знак НОМЕР_1 , який зупинив працівник поліції і повідомив, що всупереч вимогам п2.9.в. ПДР, він здійснює керування ТЗ з номерним знаком закритим предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20-ти метрів. На його прохання надати докази порушення вказаного ПДР, працівник поліції доказів не надав і запропонував вийти з автомобіля, щоб особисто переконатись в порушенні, однак враховуючи темну пору доби, з міркувань безпеки, він відмовився. Після дискусії з працівником поліції, він звернувся на лінію 102, де залишив усі свої координати та скаргу на працівника поліції. Поки він по телефону розмовляв з оператором працівник поліції вирушив у напрямку блок-поста, а він продовжив далі рух на транспортному засобі. В подальшому, про постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП яка була складена за його відсутності, дізнався з додатку «ДІЯ». З огляду на викладене, просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 04810264 від 24.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та звільнити його від сплати судового збору як інваліда ІІ гр.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лобач М. направила відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представник позов не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки усі твердження позивача, викладені у позовній заяві, спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Вважає, що аргументи позивача, про те, що відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП може мати місце лише у випадку встановлення факту того, що закриття номерного знаку іншими предметами унеможливлює чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, є безпідставними, оскільки керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП. Зазначає, що працівник поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, тому постанова серії ЕНА № 04810264 від 24.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП є правомірною та законною.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити.
Представники відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лобач М. в судове засідання не з'явилася, у відзиві на позов просила розгляд справи здійснювати у її відсутності та відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Як вбачається з пп. «в» п.2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з зазначеними порушеннями передбачено ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, у тому числі, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказані права виникають з часу, коли посадова особа вирішує питання про доцільність складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. ч.1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Адміністративна відповідальність та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності закріплений в ст.62 Конституції України (презумпція невинуватості), у силу якого ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З позовної заяви та пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, зазначених в описові частині рішення вбачається, що під час винесення оскаржуваної постанови фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП, не відбувся, а було винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, яка була надіслана в застосунок «Дія», з якого і стало позивачу відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, відповідачем не дотримана імперативна вимога чинного законодавства щодо обов'язку щодо порядку проведення розгляду справи, повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про її права під час розгляду справи, про право особи брати участь у розгляді справи та користуватись правовою допомогою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що уповноважений представник УПП - поліцейський 1 роти 1 взводу 1 батальйону Управління патрульної поліції Кравець А.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі позивача та без його належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, а також фактично без проведення самого розгляду у відповідності до вимог КУпАП.
Наведене свідчить, що відповідачем не дотримана процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення визначена ст.279 КУпАП та порушені права позивача, зокрема право на захист, під час винесення постанови були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови, втім суд у даній справі не може підміняти собою уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення орган та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п.3 ч.2 ст.19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст.286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, зокрема його фактичне не проведення, тому належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до уповноваженого органу, а відтак, позов слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову руху інспектора 1 батальйону 1 роти 1 взводу лейтенанта поліції Кравця А.В. серії ЕНА № 04810264 від 24.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП направити на новий розгляд до управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду з дня складання повного судового рішення.
Текст рішення ухвалено та оголошено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Л.М. Гладій