Справа № 686/28627/25
Провадження № 1-кс/686/9527/25
06 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшої слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій капітан поліції ОСОБА_4 ,, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іванівка, Білозерського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, утриманців не маючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого, -
у кримінальному провадженні №12025243000002703,
встановив:
06.10.2025 року сарший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілу та/або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний і його захисник заперечили проти задоволення клопотання. Вважають, що запобіжний захід непов'язаний із триманням під вартою буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення майнових злочинів, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нове умисне, тяжке кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 27 серпня 2025 року близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу водойми, що по вул. Максима Залізняка в місті Хмельницький, Хмельницької області, помітивши велосипед, що належить потерпілій ОСОБА_7 , та прийняв рішення про викрадення чужого майна з метою власного збагачення.
Тоді ж, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідків та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, розуміючи, що в країні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та неодноразово продовжений іншими Указами Президента України, востаннє - Указом Президента України № 478/2025 від 14 липня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 4524-IX від 15 липня 2025 року, продовженого з 05 год. 30 хв. 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, перебуваючи неподалік водойми, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно викрав велосипед марки «Like2Bike», рама 15, колеса 26, вартістю 5 851 грн. 30 коп., після чого ОСОБА_6 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 5 851 грн. 30 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.10.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іванівка, Білозерського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, утриманців не маючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 17 липня 2024 року, органом № 0510, РНОКПП № НОМЕР_2 , моб. тел. НОМЕР_3 , раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 28.08.2025; Протоколом допиту потерпілого від 28.08.2025; Протоколом огляду місця події від 28.08.2025; Протоколом допиту свідка; Протоколом огляду документа; Протоколом огляду документа; іншими зібраними матеріалами провадження.
Зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження (докази), дають підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а тому враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, які відповідно до ч. 2 ст. 178 КПК України враховується при обрані запобіжного заходу, є усі підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 може впливати на свідків та потерпілих, оскільки знає місце перебування потерпілого та свідків, які являються неповнолітніми, тому перебуваючи під іншим більш м'яким запобіжним заходом зможе шляхом залякування, примусу та ін., вплинути на них оскільки вони є найменш захищеними особами, з метою зміни їх показів (які є доказами тільки після їх безпосереднього дослідження в суді) для подальшого уникнення кримінальної відповідальності.
Так, згідно вимог ч.1 та ч.2 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилаючись на них, тому протоколи допиту свідків, які були допитані під час досудового розслідування судом не будуть досліджуватися.
Також, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи не під вартою буде мати можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З огляду на те, що ОСОБА_6 , раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень, судимість на даний час не знята та не погашена є підстави вважати, що під час перебування на волі останній з метою отримання коштів на життя може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слід враховувати обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України.
Оскільки ОСОБА_6 не працює, не має стійких соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, а тому у разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, може вчинити ряд інших нових, умисних кримінальних правопорушень, в тому числі пов'язаних із викраденням чужого майна. А тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає достатньо високим.
Отже, зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, існують ризики переховування від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому з метою їх нівелювання, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя бере до уваги і сталу практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За приписами п.5 ч.2 ст.183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
З огляду на викладене,слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 242 240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує те, що підозрюваний не працює, проте підозрюється у здійсненні кримінально караної діяльності, пов'язаної викраденням чужого майна.
А тому саме такий розмір застави не буде непомірним і достатньою мірою гарантуватиме дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 03 грудня 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно в залі суду.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор (№29)».
Ухвала діє по 03 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя