Справа № 444/3406/25
Провадження № 2/444/1784/2025
07 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна про визнання права власності на частки житлового будинку як майна колишнього колгоспного типу двору в порядку спадкування та визнання права власності на частки в будинку членів колишнього колгоспного типу двору,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна, в якому просять визнати за ОСОБА_1 , право власності на 4/6 (чотири шостих) частин, тобто 2/3 (дві третіх) частин житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 83,1 м2, житловою площею 53,4 м2, допоміжна площа 29,7 м2, з відповідною частиною господарських будівель та споруд, з яких: право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/6 частину даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору, а також визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як членами колишнього колгоспного типу двору, право власності за кожним на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 83,1 м2, житловою площею 53,4 м2, допоміжна площа 29,7 м2, з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Свої позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємцем першої черги за законом смерті її сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також спадкоємцем за заповітом після смерті її матері, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, тобто на час їх смерті.
Так як ОСОБА_5 як голові колишнього колгоспного типу двору належала на праві власності 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, оскільки крім неї були ще 5 (п'ять) членів колгоспного типу двору, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, а частки всіх членів двору є рівними, відповідно і ОСОБА_8 та ОСОБА_6 належала на праві власності кожному 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а тому вважають, що право ОСОБА_1 на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та наведених обставин за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожним підлягає визнанню право власності по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членами колишнього колгоспного типу двору.
Тобто, сумарно за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 4/6 частин, що дорівнює 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Враховуючи наведені вище обставини, позивачі вважають, що їх право власності підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі.
Витребувано у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любові Вікторівни належним чином засвідчену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкових справ №51/2024, яка зареєстрована 20 травня 2024 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , №133/2024, яка зареєстрована 26 вересня 2024 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 72/2025, яка зареєстрована 18 червня 2025 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду письмові заяви, у яких просять справу розглядати у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Зазначила, що при вирішенні справи покладається на думку суду.
Крім того, приватним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду належним чином засвідчену копію спадкових справ №51/2024, яка зареєстрована 20 травня 2024 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , №133/2024, яка зареєстрована 26 вересня 2024 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 72/2025, яка зареєстрована 18 червня 2025 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Нова Скварява, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 10 листопада 1997 року.
Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Нова Скварява, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25 липня 1995 року.
Позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Нова Скварява, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 26 листопада 2007 року.
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , яке видане Новоскварявською сільською радою Львівської області 03 вересня 1977 року, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 уклали шлюб 03 вересня 1977 року у Новоскварявській сільській раді Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 03 вересня 1977 року було зроблено запис за № 11.
Після укладення шлюбу присвоєно прізвища чоловікові - ОСОБА_10 , дружині - ОСОБА_10 .
Тобто, дошлюбним прізвищем позивача ОСОБА_1 було Модна.
Викладеним у свідоцтві про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_5 , яке видане 04 жовтня 1957 року, стверджується, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 11 вересня 1957 року було зроблено відповідний запис за № 27. Її батьком є ОСОБА_11 , матір'ю- ОСОБА_12 .
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , яке видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 22 вересня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб 22 вересня 2007 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів 22 вересня 2007 року було зроблено відповідний актовий запис за № 3132. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_15 .
Тобто, дошлюбним прізвищем позивача ОСОБА_3 було ОСОБА_10 .
З свідоцтва про право особистої власності на будівлі, яке видане виконкомом Новоскварявської сільської ради 20 березня 1990 року згідно рішення Несторовського райвиконкому № 52 від 15 березня 1990 року та записаного 20 березня 1990 року в реєстрову книгу за № 60, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 на праві особистої власності.
Викладеним у довідці № 313, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 05 травня 2025 року, стверджується, що колишню АДРЕСА_1 на підставі рішення сесії Новоскварявської сільської ради № 16 від 20 січня 2012 року.
З виписки № 342 з погосподарської книги № 2 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на 30 червня 1990 року, виданої Новоскварявським старостинським округом № 11 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 04 липня 2024 року, вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта погосподарського обліку 152, станом на 30 червня 1990 року належав до колгоспного двору, головою двору була ОСОБА_5 , 1924 року народження, членами двору: ОСОБА_1 , 1957 року народження, ОСОБА_4 , 1959 року народження, ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_6 , 1980 року народження, ОСОБА_14 , 1987 року народження.
З виписки № 184 з погосподарської книги № 2 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на 15 квітня 1994 року, виданої Новоскварявським старостинським округом № 11 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 04 липня 2024 року, вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта погосподарського обліку 152, станом на 15 квітня 1991 року належав до колгоспного двору, головою двору була ОСОБА_5 , 1924 року народження, членами двору: ОСОБА_1 , 1957 року народження, ОСОБА_4 , 1959 року народження, ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_6 , 1980 року народження, ОСОБА_14 , 1987 року народження.
Згідно ст. 120 ЦК Української РСР від 18 лппня 1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Виходячи з даних, так як будинок за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30 червня 1990 року та 15 квітня 1991 року належав до колгоспного типу двору, головою колгоспного типу двору була ОСОБА_5 , а членами двору ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, то відповідно їм належало по 1/6 даного будинку, колишнього колгоспного типу двору.
З свідоцтва про народження позивача 2 ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 , яке видане Новоскварявською сільською радою Львівської області 30 жовтня 1978 року, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі реєстрації актів про народження 30 жовтня 1978 року було зроблено запис за № 28. Його батьком є ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 .
З свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_8 , яке видане Новоскварявською сільською радою Львівської області 11 червня 1980 року, вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що в книзі реєстрації актів про народження 11 червня 1980 року було зроблено запис за № 14. Його батьком є ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 .
З свідоцтва про народження ОСОБА_14 серії НОМЕР_9 , яке видане Новоскварявською сільською радою Львівської області 16 лютого 1987 року, вбачається, що ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що в книзі реєстрації актів про народження 16 лютого 1987 року було зроблено запис за № 4. Її батьком є ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Тобто, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є рідними братами та сестрою та відповідно є дітьми позивача ОСОБА_1 .
Викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_10 , яке видане Новоскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області 30 серпня 2005 року, стверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації смертей 30 серпня 2005 року було зроблено відповідний актовий запис № 17.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , яке видане Новоскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області 02 серпня 2013 року, вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 02 серпня 2013 року було складено відповідний актовий запис № 10.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 09 липня 2024 року було складено відповідний актовий запис № 4030, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_12 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09 липня 2024 року.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
А тому, після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їм майно, зокрема на 1/6 частку в будинку АДРЕСА_1 , яка кожному з них належала як членові колишнього колгоспного типу двору.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Нормою ст. 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Викладеним у довідці № 304, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 30 квітня 2025 року, стверджується, що заповіт від імені ОСОБА_4 , 1959 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Жовківській міській раді Львівського району Львівської області не посвідчувався.
Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_4 й нотаріусом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78512388, яка видана 26 вересня 2024 року приватним нотаріусом Кобзар Л. В.
З довідки № 315, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 05 травня 2025 року, вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_6 , 1980 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Жовківській міській раді Львівського району Львівської області не посвідчувався.
Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_6 й нотаріусом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81574883, яка видана 18 червня 2025 року приватним нотаріусом Кобзар Л. В.
Так як заповіт від імені ОСОБА_4 та від імені ОСОБА_6 не посвідчувався, а тому спадкування після їх смерті відбувається за законом.
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_1 як дружина ОСОБА_4 та мати ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги за законом після їх смерті.
Із заповіту, який посвідчений 10 серпня 2001 року Лазарович Любою Іванівною, секретарем Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 74, вбачається, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 .
Заповіт заповідачем не змінено та не скасовано, що підтверджується записом старости Новоскварявського старостинського округу № 11.
Чинність даного заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77014757, яка видана 20 травня 2024 року приватним нотаріусом Кобзар Любов Вікторівною.
Як наслідок, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Викладеним у довідці № 305, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 30 квітня 2025 року, стверджується, що ОСОБА_4 , 1959 року народження, на день своєї смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою Львівського) району Львівської області.
З довідки № 187, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 13 березня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_5 , 1924 року народження, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою Львівського) району Львівської області.
Викладеним у довідці № 312, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 30 квітня 2025 року, стверджується, що ОСОБА_6 на день своєї смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав в АДРЕСА_1 .
Факт зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ще з 03 листопада 1976 року підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/005296214 від 24 квітня 2025 року.
Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
З довідки № 303, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 30 квітня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 1957 року народження, дружина ОСОБА_4 , 1959 року народження, була зареєстрована і постійно проживала разом із своїм чоловіком, ОСОБА_4 , до дня його смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство.
Викладеним у довідці № 343, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 04 липня 2024 року, стверджується, що ОСОБА_1 , 1957 року народження, дочка ОСОБА_5 , 1924 року народження, була зареєстрована і постійно проживала разом із своєю матір'ю, ОСОБА_5 , 1924 року народження, до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.
З довідки № 341, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 04 липня 2024 року, вбачається, що станом на день смерті ОСОБА_5 , 1924 року народження, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1957 року народження, дочка, ОСОБА_3 , 1987 року народження, онука.
З довідки № 314, яка видана виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 05 травня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 1957 року народження, мати ОСОБА_6 , 1980 року народження, була зареєстрована і постійно проживала разом із своїм сином, ОСОБА_6 , до дня його смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.
Тобто, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, тобто на час їх смерті.
Внаслідок звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом 26 вересня 2024 року було зареєстровано спадкову справу № 133/2024, номер у Спадковому реєстрі 73040742, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78512571 від 26 вересня 2024 року.
Внаслідок звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріусом 20 травня 2024 року було зареєстровано спадкову справу № 51/2024, номер у Спадковому реєстрі 72457078, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77015478 від 20 травня 2024 року.
Внаслідок звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , нотаріусом 18 червня 2025 року було зареєстровано спадкову справу № 72/2025, номер у Спадковому реєстрі 74226362, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81574954 від 18 червня 2025 року.
Однак, постановою № 55/01-16 від 20 травня 2024 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстав недотримання статті 49 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв'язку із тим, що нею як заявником надано свідоцтво про право особистої власності на будівлі, з якого вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 , головою якого була ОСОБА_5 , відноситься до колгоспного типу двору. Крім неї членами двору були: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 .
Нотаріусом зазначено, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року (із змінами та доповненнями згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року), право власності на майно, яке належало колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі були членами колгоспного типу двору станом на 15 квітня 1991 року. Отже всі члени двору мають право на частку, оскільки частка померлого не визначена в майні двору, вказано ОСОБА_1 про необхідність звернення до суду.
Постановою № 93/01-16 від 18 червня 2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , з підстав недотримання статті 49 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв'язку із тим, що нею як заявником надано свідоцтво про право особистої власності на будівлі, з якого вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 , головою якого була ОСОБА_5 , відноситься до колгоспного типу двору. Крім неї членами двору були: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 .
Нотаріусом зазначено, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року (із змінами та доповненнями згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року), право власності на майно, яке належало колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі були членами колгоспного типу двору станом на 15 квітня 1991 року. Отже всі члени двору мають право на частку, оскільки частка померлого не визначена в майні двору, вказано ОСОБА_1 про необхідність звернення до суду.
Крім того постановою № 94/01-16 від 18 червня 2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав недотримання статті 49 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв'язку із тим, що нею як заявником надано свідоцтво про право особистої власності на будівлі, з якого вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 , головою якого була ОСОБА_5 , відноситься до колгоспного типу двору. Крім неї членами двору були: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 .
Нотаріусом зазначено, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року (із змінами та доповненнями згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року), право власності на майно, яке належало колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі були членами колгоспного типу двору станом на 15 квітня 1991 року. Отже всі члени двору мають право на частку, оскільки частка померлого не визначена в майні двору, вказано ОСОБА_1 про необхідність звернення до суду.
Викладеним у довідці № 2131, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 15 квітня 2024 року, стверджується, що станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Новоскварявської сільської ради 20 березня 1990 року, згідно рішення Нестеровського райвиконкому № 52 від 15 березня 1990 року та записано 20 березня 1990 року в реєстрову книгу за № 60.
Дублікат свідоцтва про право власності на вищевказаний житловий будинок не видавався.
Згідно нового адміністративно-територіального устрою України село Нова Скварява належить до Жовківської територіальної громади Львівського району Львівської області.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області.
Водночас свідоцтво про право власності було видане лише на голову колгоспного типу двору, свідоцтв на право власності на частки членів двору в житловому будинку не видавалося.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, ідентифікатора об'єкта будівництва, виготовлених Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», а також з довідки-характеристики № 2130, яка 15 квітня 2024 року видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що рік побудови житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа житлового будинку 83,1 м2, житлова площа 53,4 м2, допоміжні приміщення: коридор, площею 7,6 м2, кухня, площею 7,9 м2, кладова, площею 4,3 м2, веранда площею 9,9 м2, загальна допоміжна площа 29,7 м2. При будинку є господарська будівля з літньою кухнею та споруди: огорожа, колодязь.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об'єктом права приватної власності.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом смерті її чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємцем першої черги за законом смерті її сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також спадкоємцем за заповітом після смерті її матері, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, тобто на час їх смерті.
Так як ОСОБА_5 як голові колишнього колгоспного типу двору належала на праві власності 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, оскільки крім неї були ще 5 (п'ять) членів колгоспного типу двору, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, а частки всіх членів двору є рівними, відповідно і ОСОБА_4 та ОСОБА_6 належала на праві власності кожному 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд, а тому суд приходить до висновку, що право ОСОБА_1 на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та встановлених судом обставин справи за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожним підлягає визнанню право власності по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членами колишнього колгоспного типу двору.
Тобто сумарно за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 4/6 частин, що дорівнює 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Досліджені по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 , право власності на 4/6 (чотири шостих) частин, тобто 2/3 (дві третіх) частин житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 83,1 м2, житловою площею 53,4 м2, допоміжна площа 29,7 м2, з відповідною частиною господарських будівель та споруд, з яких:
-право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
-право власності на 1/6 частину даного майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
-право власності на 1/6 частину даного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 , як членом колишнього колгоспного типу двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 83,1 м2, житловою площею 53,4 м2, допоміжна площа 29,7 м2, з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15 , як членом колишнього колгоспного типу двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею площею 83,1 м2, житловою площею 53,4 м2, допоміжна площа 29,7 м2, з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.