Справа № 134/1381/25
3/134/379/2025
Іменем України
09 жовтня 2025 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675756 від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 28 серпня 2025 року о 12 годині 25 хвилин в селищі Крижопіль, по вул. Савченка, перебуваючи в громадському місці виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що його сусідка ОСОБА_2 навпроти його паркану зрізала дерева, він зробив їй зауваження, нецензурної лайки до неї не застосовував.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце, яке визначається як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони, тощо.
Окрім того, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. А таких наслідків матеріали провадження не містять.
Якщо ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян, то у протоколі про адміністративне правопорушення працівнику поліції слід було б зазначити свідків таких дій. Разом з тим, відомості про свідків у протоколі відсутні.
Відповідно до положень ст. ст. 254-256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, час та місце вчинення адміністративного правопорушення.
У межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу зазначено, що ОСОБА_1 виражався в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає виправданим посилання за аналогією закону на дану норму Конституції, оскільки за своєю суттю і змістом адміністративні правопорушення є спорідненими із кримінальними правопорушеннями.
Відтак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що перед судом не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя