Справа № 344/15800/25
Провадження № 11-сс/4808/345/25
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
07 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 ,-
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2025 року задоволено клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 03 листопада 2025 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 . Інший більш м'який запобіжний захід не буде дієвим для запобігання доведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_9 не погодилася з ухвалою слідчого судді та подала апеляційну скаргу, в якій оскаржує її законність і обґрунтованість. Серед апеляційних доводів вказує на порушення автоматизованого розподілу справ, яке проявилося в порушенні хронології їх реєстрації та розподілу, що призвело до розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу незаконним складом суду. Крім того, така обставина свідчить про можливе зовнішнє втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду та становить грубе порушення фундаментального принципу незалежності та неупередженості судді. Зазначене порушення є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Крім того стверджує, що прокурором у судовому засіданні формально було заявлено про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Жодного допустимого та належного доказу на підтвердження цих обставин суду не подано. Зауважує, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України не підтверджується достатніми доказами. Його ім'я майже не згадується у наданих слідчому судді доказах. Таким чином, слідчий суддя не дав оцінку цим обставинам та безпідставно дійшов висновків про обґрунтованість підозри. Зазначає, що недоведеними є і ризики зазначені в ухвалі, а посилання на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість передбаченого покарання не може бути достатньою правовою підставою для ув'язнення особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду. В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про намір підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, про наміри впливу на потерпілих чи свідків, знищення доказів, бажання підозрюваного вчинити інші кримінальні правопорушення. Більше того, всі речові докази та документи вже вилучені та перебувають під контролем держави, тому ризик їх знищення чи спотворення є виключеним. Залишив поза увагою суд і дані про особу підозрюваного, який має подяки від різних підрозділів ЗСУ, займається волонтерською діяльністю, позитивно характеризується, має низку хронічних захворювань.
За таких обставин, захисник вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Також захисник заявила клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, оскільки її підзахисному не було вручено повний текст оскаржуваної ухвали, а вона вступила у справу після спливу строків на апеляційне оскарження.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник та підозрюваний підтримали апеляційні вимоги.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та промови учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, перевіривши апеляційні доводи, апеляційний суд дійшов висновків, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Так, доводи захисника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки повний текст оскаржуваного судового рішення не був вручений підозрюваному ОСОБА_8 , а тому він не мав можливості ознайомитися з мотивами прийняття оскаржуваного рішення. Захисник ОСОБА_9 вступила у справу після спливу строку на апеляційне оскарження та, користуючись правом підозрюваного на поновлення строку на апеляційне оскарження, подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо суті апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя в достатній мірі дослідив обставини справи та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують дію такого запобіжного заходу.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя виклав обставини, які для стороннього спостерігача є переконливими у обґрунтованості підозри та доведеності наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Матеріалами кримінального провадження висновки слідчого судді підтверджуються. Так, з матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри підтверджується копіями протоколів слідчих дій, негласних слідчих дій та інших матеріалів кримінального провадження, яких на даній стадії кримінального провадження достатньо для застосування запобіжного заходу.
Зокрема з протоколів НСРД (а.с.31-46) вбачається, що ОСОБА_8 дає указівки та поради іншим співучасникам, як треба діяти, щоб забрати гроші у потерпілих. З їх розмов вбачається, що їх спільні дії поєднані єдиним умислом на вчинення злочину.
Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри щодо ОСОБА_8 , спростовуються копіями доказів наданих разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу.
Не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи про недоведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України, на які послався слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі. Реальність ризиків підтверджується тими, що підозрюваний ОСОБА_8 знає потерпілих, їх місце проживання, місце знаходження їх майна та інші особисті дані. Раніше ОСОБА_8 притягувався до кримінальної відповідальності, підтримує зв'язки з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та користується серед них авторитетом.
За таких обставин, існує висока ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_8 з метою уникнення покарання може вдатися до відповідних дій, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, зокрема намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, продовжити вчиняти протиправні дії щодо них.
Доводи захисника, що автоматизований розподіл справи в суді першої інстанції відбувся з порушеннями, також не заслуговує на увагу апеляційного суду.
Як вбачається з п.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Івано-Франківському міському суді від 27.03.2025 року, які затверджені рішенням зборів суддів №1 від 27.03.2025 року (документ розміщений на офіційному сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області), з метою забезпечення рівномірного навантаження слідчих суддів та з врахуванням особливостей та умов роботи Івано-Франківського міського суду розподіл усіх клопотань (подань, скарг), в тому числі тих, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), здійснювати шляхом автоматизованого розподілу між слідчими суддями.
Факт здійснення автоматичного розподілу справ з порушенням наведених засад та інших нормативних актів не підтверджений будь-якими матеріалами.
За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає порушень проведення авторозподілу даної справи, які могли призвести до розгляду клопотання незаконним складом суду.
Щодо даних про особу підозрюваного, вони були належним чином досліджені та враховані слідчим суддею. Додаткові дані про особу ОСОБА_8 досліджені в судовому засіданні апеляційного суду, проте сукупність цих даних не спростовує висновків слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не заслуговують на увагу і доводи, що слідчий суддя не розглянув можливість застосування інших запобіжних заходів.
Слідчий суддя належним чином мотивував свої висновки щодо виду запобіжного заходу. При цьому, слідчим суддею обґрунтовано не було визначено розмір застави, оскільки це передбачено п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_8 кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, вчинене із застосуванням насильства та погрозою його застосування, а тому слідчий суддя правильно дійшов висновку, що в конкретному випадку відсутні підстави для визначення підозрюваному застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Проаналізувавши обставини встановлені слідчим суддею та вимоги наведених норм діючого кримінального процесуального законодавства, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5