Справа № 190/1482/25
Провадження №2/190/680/25
07 жовтня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, вказуючи, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79116391, за умовами якого відповідачу наданий кредит шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок. Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21 за яким, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №79116391. Відповідно до реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 38720,00 грн., з яких: 20000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 9720,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою. Станом на день подання позову відповідач своїх зобов'язань не виконав та не сплатив борг за кредитним договором.
Крім того, 23 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено кредитний договір № 8111520, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на платіжну картку відповідача, реквізити якої надані ним первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті creditplus.ua. 28.03.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28032025, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 8111520 від 23.07.2024 року. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 28.03.2025 року до договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 30360,00 грн., з яких: 9200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16560,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4600,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання як перед первісним кредитором, так і перед позивачем.
На підставі викладеного, просять стягнути з відповідача у примусовому порядку на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 69080,00 грн. та судові витрати.
Позивач ТОВ «ФК «Єропейська агенція з повернення боргів» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позовній заяві просили справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ТОВ «ФК «Єропейська агенція з повернення боргів» не визнає, посилаючсь на те, що між ним та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ТОВ «Авентус Україна» не були укладені договори, коштів на свій рахунок від банків не отримував. Зазначені договори електроним підписом не підписував. Крім того, вважає, що позивачем відсотки за користування кредитним коштами нараховані всупереч Закону України «Про правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він служить в Збройних Силах України /а.с.109-110/.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
01 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79116391, за умовами якого відповідачу наданий кредит шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок. Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», договір підписано відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором - «65336». Відповідачу надано кредитні кошти у сумі 20000,00 грн., строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою 1,50 % за день,проценти за понадстрокове користування позивою 2,70% за день/а.с.7-10/.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає/відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників/а.с.13-15/.
За умовами вказаного договору, фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додотку №1 та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору факторингу).
Сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору ( п. 1.2 Договору факторингу).
Відповідно до акта прийому - передачі Реєстру Боржників №40 від 23.12.2024 року за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, підписаного між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор), клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників №40, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей/а.с.19/.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 3327) на суму 38720,00 грн., з яких: 20000,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 9000,00 грн. - заборгованість за відсотками, 9720,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою /а.с.21/.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 23.12.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 79116391 від 01.08.2024 року у розмірі 38720,00 грн./а.с.22-23/.
14 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання споживчого кредиту № 8111520, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику у строкове платне користування кошти у розмірі 9200,00 грн., строк кредиту 360 дні (пп.1.3, 1.4 Договору) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).
Згідно п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
У випадку не виконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити штраф : у розмірі 828,00 гривень на 4 (четвертий) день такого не виконання та /або неналежного виконання та у розмірі 184,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожен день не виконання та/або неналежного виконання (п. 6.1. Договору).
Відповідно до п. 9.6 Договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Договір про надання споживчого кредиту № 8111520 від 23.07.2024 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2976 /а.с. 30-40/.
Паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем містить погоджені умови кредитування, а саме: сума кредиту 9200,00 грн.; строк кредитування - 360 днів; стандартна процентна ставка 549,00 % річних, 1,50 % в день/а.с. 41-42/.
Згідно повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250331-6.1 від 31.03.2025 року на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 року між Товариством та ТОВ «Авентус Україна» 23.07.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта маска картки НОМЕР_1 на суму 9200,00 грн., номер транзакції №48746889.
28.03.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28032025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає/відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників/а.с.44-46/.
Відповідно до акта прийому - передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 року, підписаного між ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор), клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 року від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей/а.с.47/.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 28.03.2025 року до договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 2756) на суму 30360,00 грн., з яких: 9200,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 16560,00 грн. - заборгованість за відсотками, 4600,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами/а.с.49/.
У відповідності до розрахунку заборгованності за кредитним договором № 8111520 від 23.07.2024 року борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» складає у розмірі 30360,00 грн., з яких: 9200,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 16560,00 грн. - заборгованість за відсотками, 4600,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами/а.с.50-55/.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено статтею 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем ОСОБА_1 та первісними кредиторами не були б укладені.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказані кредитні договори підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронним підписом первісного кредитора підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитних договорів, та про те, що позичальник ОСОБА_1 всі умови договорів цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договорів діяли свідомо, були вільні в укладенні даних договорів, вільні у виборі контрагента та умов договорів.
Таким чином, на підставі підписаних сторонами кредитних договорів, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами між первісними кредиторами та відповідачем, як позичальником.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05 липня 2017 року.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі №910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17.
Так, із матеріалів справи убачається, що договір позики № 79116391 укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 01 серпня 2024 року, натомість договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», був укладений 14 червня 2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу від 14 червня 2021 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за договором позики № 79116391 від 01.08.2024 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в розмірі 38720,00 грн.
Що ж стосується кредитного договору №8111520 від 23 липня 2024 року, то суд приходить до висновку, що зміст кредитного договору свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, порядку здійснення розрахунків.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов'язання по поверненню заборгованості за вказаним кредитним договором перед товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9200 грн.
Що ж стосується доводів відповідача про те, що він є військовослужбовцем, а тому на нього розповсюджуються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту Закону) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів-громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України та членів їх сімей.
Згідно до п.15 ст.14 Закону військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
За змістом листа Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/-18 особливий період діє в Україні з 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президентом України не приймалося.
Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 25.02.2022 року призваний у Збройні Сили України.
З копії посвідчення Серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів-війни учасників бойових дій.
В Прикінцевих положеннях Закону №1275-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
У зв'язку із чим суд бере до уваги Закон, який дає право військовослужбовцям отримати споживчий кредит без оплати відсотків та штрафних санкцій, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача відсотків, пені (штрафів) за спірним договором.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 403,26 грн. (3028 х 9200 : 69080 грн.).
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») - 9200 (дев'ять тисяч двісті ) грн. заборгованості за кредитним договором № 8111520 від 23 липня 2024 року, з яких: 9200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та сплачений судовий збір у розмірі 403 (чотириста три) грн. 26 коп.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса