Справа № 204/9968/25
Провадження № 1-в/204/1287/25
03 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника установи (ВКЗ) - ОСОБА_4 ,
лікуючого лікаря - ОСОБА_5 ,
в.о. начальника ДБЛ №4 - ОСОБА_6 ,
засудженого (ВКЗ) - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про звільнення від покарання за хворобою на підставі ст. 84 КК України засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане подання.
В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року за ч.3 ст.135, ч.2 ст.286, ч.1 ст.70 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Вирок набрав законної сили 21 липня 2025 року. Початок строку відбування покарання 08 вересня 2025 року, кінець строку відбування покарання 08 вересня 2028 року. Перебуває на лікуванні у Дніпровській багатопрофільній лікарні №4 (при Дніпровській установі виконання покарань (№4) з 12 вересня 2025 року, відповідно до наряду про направлення засудженого на госпіталізацію до лікарняного закладу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №10183/5-2025 від 11.09.2025. Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання Дніпровської багатопрофільної лікарні №4 філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях від 16.09.2025 року, згідно з розділом 4 пункту 1 Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затверджених наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2020 №2256/5/1491, просив вирішити питання щодо можливого застосування до засудженого ОСОБА_7 ст. 84 КК України.
В судовому засіданні представник установи ОСОБА_4 зазначив, що покладається на розсуд суду при вирішенні даного подання.
Лікуючий лікар ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що покладається на розсуд суду при вирішенні подання. Зазначив, що засуджений ОСОБА_7 перебуває в ДБЛ №4 з 12 вересня 2025 року. Після надходження засудженого до лікарні його було оглянуто, проведено додаткові дослідження та встановлено наступний діагноз: основний - ІХС: дифузний кардіосклероз, тривалоперсистуюча/постійна фібриляція передсердь, дилатація правих відділів серця, стовбура та гілок легеневої артерії, помірне розширення висхідного відділу аорти (до 4,3 см), ознаки високої легеневої гіпертензії: СТЛА 65,0 мм.рт.ст., гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, артеріальна гіпертензія 2 стадії, ризик дуже високий, СН ІІ-Б зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 56.88 %). Супутні діагнози: хронічна недостатність мозкового кровообігу на тлі основного захворювання, цефалгії, вестибулопатія, набута вправима пахова кила зліва. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Венозна недостатність обох нижніх кінцівок ІІ ст., анемія легкого ступеню важкості, хронічний пієлонефрит в стадії загострення. В лікарні засудженому надається допомога та його стан є стабільним.
В.о. начальника ДБЛ №4 ОСОБА_6 покладався на розсуд суду при вирішенні подання. В судовому засіданні пояснив, що пацієнт з трудом себе обслуговує, в силу вікових змін погано чує та бачить. Наявний у засудженого діагноз - СН ІІ-Б зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 56.88 %), згідно з розділом 4 пункту 1 Переліку захворювань, є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затверджених наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2020 №2256/5/1491. Наявні зміни в організму пацієнта є незворотними та його стан буде погіршуватись. На даний час його стан не є гострим і засуджений постійно отримує медикаментозну терапію, що дозволяє подовжити тривалість його життя. У ДБЛ №4 є можливість надавати йому лікування та медикаментозну терапію.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважала, що подання є передчасним, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, із пояснень представника лікарні, засуджений ОСОБА_7 на даний час отримує відповідне лікування. Вирок щодо засудженого набув законної сили, він відбуває покарання з 08 вересня 2025 року, тобто ОСОБА_7 знаходиться в установі менше місяця. Крім того, прокурор просила врахувати ,що судом, який ухвалив вирок було відмовлено у відстрочні його виконання, а стан здоров'я засудженого було враховано при ухваленні щодо нього вироку. З огляду на вказане, прокурор просила відмовити в задоволенні подання.
Засуджений ОСОБА_7 повідомив, що погано чує та бачить, заперечень з приводу подання не висловив.
Суд, вислухавши думку представників установи, засудженого, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п. 1 розділу VIII Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01 липня 2020 року № 2256/5/1491, є усі хвороби серця з хронічною серцевою недостатністю (СН) ІІБ - ІІІ стадій.
Таким чином, підставою для звільнення засудженого ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання на думку лікарсько-консультативної комісії є захворювання: СН ІІ-Б зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 56.88 %).
Вироком Новомосковського міькрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року, який було залишено без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2025 року, ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.2 ст.286 КК України та з урахуванням положень ч.1 ст.70 КК України, призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Вирок набрав законної сили 21 липня 2025 року.
Початок строку відбування покарання засудженого 08 вересня 2025 року, кінець строку - 08 вересня 2028 року.
Згідно наряду начальника управління Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №10183/5-2025 від 11 вересня 2025 року дозволено Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» направлено засудженого ОСОБА_7 до Дніпровської багатопрофільної лікарні № 4 для проходження лікування.
Як вбачається із висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання № 7 від 16 вересня 2025 року, пацієнт надійшов зі скаргами на головний біль, запаморочення, слабкість в н/кінцівках, порушення ходи, набряки н/кінцівок, періодичний кашель, задишку при фізичному навантаженні. Згідно виписки №4487 із медичної картки стаціонарного хворого КП «Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарівського району» хворий багато років хворіє ІХС, ГХ. Постійні гіпотензивні препарати не приймає. Направлений до терапевтичного відділення ДБЛ №4 для обстеження та лікування. Стан хворого на момент огляду середнього ступеню важкості, обумовлений кардіальною патологією. Після огляду встановлено основний діагноз: ІХС: дифузний кардіосклероз, тривалоперсистуюча/постійна фібриляція передсердь, дилатація правих відділів серця, стовбура та гілок легеневої артерії, помірне розширення висхідного відділу аорти (до 4,3 см), ознаки високої легеневої гіпертензії: СТЛА 65,0 мм.рт.ст., гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, артеріальна гіпертензія 2 стадії, ризик дуже високий, СН ІІ-Б зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 56.88 %). Супутні діагнози: хронічна недостатність мозкового кровообігу на тлі основного захворювання, цефалгії, вестибулопатія, набута вправима пахова кила зліва. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Венозна недостатність обох нижніх кінцівок ІІ ст., анемія легкого ступеню важкості, хронічний пієлонефрит в стадії загострення.
Пунктом 1 розділу VI Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі визначено, що медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні висновку лікарсько-консультативної комісії № 7 від 16 вересня 2025 року, на момент надходження засудженого ОСОБА_7 до установи, а саме у вересні 2025 року, було встановлено, що він багато років хворіє ІХС, ГХ. Постійні гіпотензивні препарати не приймає. Після проведених досліджень був встановлений основний діагноз: ІХС: дифузний кардіосклероз, тривалоперсистуюча/постійна фібриляція передсердь, дилатація правих відділів серця, стовбура та гілок легеневої артерії, помірне розширення висхідного відділу аорти (до 4,3 см), ознаки високої легеневої гіпертензії: СТЛА 65,0 мм.рт.ст., гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, артеріальна гіпертензія 2 стадії, ризик дуже високий, СН ІІ-Б зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 56.88 %).
Статтею 152 КВК України визначено, що підставами звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого.
В силу ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Під час судового розгляду, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_7 вже багато років хворіє ІХС, ГХ. Під час проведення огляду у засудженому встановлено діагноз СН ІІ-Б зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 56.88 %), він приймає підтримуючу терапію та його стан є стабільним, середньої важкості. Крім того, з пояснень в.о. начальника ДБЛ №4 ОСОБА_6 вбачається, що наявні в лікарні ресурси дозволяють надавати необхідну медичну допомогу засудженому. З огляду на вказане, можливо дійти до висновку, що стан ОСОБА_7 на час розгляду вказаного подання не є тієї тяжкості, яка б перешкоджала останньому відбувати покарання.
Крім цього, слід звернути й увагу на терміни, в які засуджений ОСОБА_7 захворів на вказане захворювання. Адже, фактично засуджений ОСОБА_7 захворів на відповідну хворобу задовго до початку відбування покарання за вироком суду, і на даний час його стан не становить загрози для його життя та є таким, який не перешкоджає подальшому відбуванню покарання.
Ураховуючи викладене, а також тяжкість вчинених засудженим кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, незначний термін відбутого ним покарання, з метою досягнення мети кримінального покарання, виправлення засудженого, а також те, що в умовах Дніпропетровської багатопрофільної лікарні № 4 філії Державної установи «Центр здоров'я Державної кримінально виконавчої служби України у Дніпропетровський та Донецькій областях засуджений отримує необхідну медичну допомогу, стан здоров'я засудженого є відносно задовільним, суд доходить висновку про відмову в задоволенні подання про звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 84 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про звільнення від покарання за хворобою на підставі ст. 84 КК України засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя ОСОБА_1