Справа № 221/8987/19
Провадження № 1-в/204/1183/25
10 вересня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу за поданням сектору №36 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане подання.
В обґрунтування подання зазначено, що 27.04.2021 року Волноваським районним відділом пробації № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області (нині - сектор 36 філії ДУ «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях) прийнято до виконання вирок Волноваського районного суду Донецької області від 29.12.2020 року, який набрав законної сили 08.04.2021. 12.12.2022 до Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області було направлено подання про передачу матеріалів для проведення розшукових заходів. Згідно листа РВП ГУНП в Донецькій області заведено ОРС за №55-771 від 05.12.2023. У зв'язку з порушенням засудженим умов відбування покарання у виді громадських робіт, 26.03.2025 та повторно 16.05.2025 було направлено подання до Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт на підставі ч. 2 ст. 389 КК України. Згідно повідомлення Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 03.06.2025 (вих. № 6952/501/03-2025 від 30.05.2025) звернення сектору пробації було зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області № 7346 від 29.05.2025, та в ході перевірки за вказаним зверненням було встановлено, що у наведених фактах відсутні ознаки будь-якого кримінального правопорушення. Із призначених вироком суду 240 годин громадських робіт ОСОБА_4 відпрацював 0 годин, до відбуття покарання залишилось 240 годин. Відповідно до інформації наданої підрозділами інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів Національної поліції України відомо, що засуджений скоїв повторні кримінальні правопорушення (31.03.2021 направлено до Волноваського районного суду Донецької області з обвинувальним актом КС: № 12021-0-5-2630/000043 від 05.02.2021; 21.05.2021 направлено до Волноваського районного суду Донецької області з обвинувальним актом КС: № 12021-0-5-000280 від 07.05.2021), однак на теперішній час відсутня інформація про наявність обвинувальних вироків відносно ОСОБА_4 . Засуджений до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання не притягувався. Перебіг давності строку виконання вироку через ухилення засудженого від відбування покарання не зупинявся. Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України строки давності виконання обвинувального вироку Волноваського районного суду Донецької області від 29.12.2020 року закінчились 08.04.2023 року.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення подання.
Представник органу пробації та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про усякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ст. 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; скасування вироку суду і закриття кримінального провадження; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом.
Згідно з ч.1, 3 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
На підставі ч.4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, про те, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Існування в Кримінальному кодексі України цього виду звільнення від відбування покарання обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу, а також тим, що не вчинення засудженим у цей період нового злочину, як правило, свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.
Загальними умовами, за яких особа, крім тих, що засуджені за злочини, передбачені ст. ст. 437-439 і ч. 1 ст. 442 КК України, або за інші злочини до довічного позбавлення волі, звільняється від відбування покарання відповідно до ст. 80 КК України, є: закінчення зазначених у ч. 1 ст. 80 КК України строків; не вчинення протягом цих строків нового злочину; не ухилення засудженого від відбування покарання.
Отже, тривалість строків давності, передбачених, зокрема, п.1-5 ч. 1 ст. 80 КК України, диференціюється залежно від тяжкості вчиненого злочину, а також виду та міри призначеного судом покарання, у тому числі остаточного покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків та початком перебігу строку давності є день набрання чинності обвинувальним вироком, який встановлюється кримінальним процесуальним законодавством.
Правила звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, встановлені правилами ст. 80 КК України, стосуються як основного, так і додаткового покарання.
Судом встановлено, що вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.12.2020 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Факту ухилення ОСОБА_4 від відбування покарання не встановлено.
Щодо розпочатих кримінальних проваджень №12021052630000043 від 05.01.2021 року; №12019050630000960 від 07.06.2019 року; №12020050630000458 від 14.03.2020 року; №12020050630001241 від 17.10.2020 року; №12020050630001163 від 03.09.2020 року; №12020050630000225 від 05.02.2020 року; №12019050630001811 від 07.11.2019 року; №12020050630001028 від 12.07.2020 року; №12021052630000280 від 07.05.2021року; №12019050630000749 від 03.05.2019 року; №12019050630000637 від 16.04.2019 року, в яких ОСОБА_4 було оголошено підозру, то слід зазначити наступне. Так, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вказані кримінальні провадження розглянуті і за наслідками їх розгляду ухвалено вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20 грудня 2021 року, яким ОСОБА_4 : визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і з урахуванням положень ч.4 ст.70, ст.72 КК України призначено покарання у виді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі; визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України і з урахуванням положень ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України, призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Дані про набрання вказаним вироком законної сили відсутні. При цьому, відповідно до даного вироку, останній за часом злочин було вчинено 24 лютого 2021 року.
Таким чином, наведені обставини свідчать про закінчення строків давності виконання покарання призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.12.2020 за ч. 1 ст. 125 КК України, у вигляді 240 годин громадських робіт, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 80 КК України.
Наведений висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування ст. 80 КК України. Так, правовим висновком Верховного Суду України, наведеному у постанові від 24.12.2015 року у справі № 5-324кс15, передбачено, що стаття 80 КК передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подання органу пробації про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку знайшло своє обґрунтування в судовому засіданні, останнє підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.152 КВК України, ст.ст.537, ст.539 КПК України, суд, -
Подання сектору №36 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29 грудня 2020 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя ОСОБА_1