08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 990/425/25
провадження № 11-340заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Стрелець Тетяни Геннадіївни від участі у розгляді справи № 990/425/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просив:
- визнати бездіяльність ВРП щодо нерозгляду його скарг протиправною;
- визнати завдану позивачу моральну шкоду бездіяльністю ВРП впродовж тривалого часу;
- зобов'язати ВРП розглянути подані позивачем скарги по суті у встановлений законом строк та у повній відповідності з вимогами чинного законодавства;
- стягнути з ВРП завдану позивачу моральну шкоду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Позивач не погодився з указаною ухвалою та звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить її скасувати. Відкрити провадження у справі та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в повному обсязі заявлених позовних вимог.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків, а саме необхідно вказати інформацію згідно з пунктом 3 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надати докази сплати судового збору або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору чи надати документ, який підтверджує звільнення від його сплати.
Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа позивач отримав копію ухвали від 22 вересня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху 24 вересня 2025 року.
01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Великої Палати Верховного Суду скаргу на увалу від 22 вересня 2025 року у справі № 990/425/25, в якій заявив відвід судді Великої Палати Верховного Суду Стрелець Т. Г. від участі у розгляді цієї справи.
На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, якщо навіть у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
ОСОБА_1вважає, що суддя Стрелець Т. Г. не може брати участь у розгляді цієї справи та підлягає відводу, оскільки вона раніше була кандидатом для обрання ХІV позачерговим з'їздом суддів України на посаду члена ВРП, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.
Крім того, була у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду, яка скасувала подання про звільнення суддів Майдану.
На думку позивача, зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Стрелець Т. Г., що є підставою для її відводу.
Порядок вирішення заявленого судді відводу визначений статтею 40 КАС України, за правилом частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати Верховного Суду розглядається Великою Палатою.
Перевіривши наведені доводи на обґрунтування заяви про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Стрелець Т. Г., Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Мета відводу (самовідводу) судді - гарантувати безсторонність суду, запобігати упередженості судді під час розгляду справи.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно із частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Застосовуючи норму пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, слід мати на увазі, що встановлена нею підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а обґрунтований сумнів.
Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Велика Палата Верхового Суду підкреслює, що відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Позивач у заяві про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Стрелець Т. Г. не вказує про обставини, з якими закон пов'язує можливість відведення судді від розгляду справи або які можуть свідчити (прямо чи опосередковано) про упередженість судді Великої Палати Верховного Суду при апеляційному розгляді справи № 990/425/25.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нема жодних підстав вважати, що висування Стрелець Т. Г. кандидатом для обрання позачерговим з'їздом суддів України на посаду члена ВРП є автоматичним свідченням конфлікту інтересів під час розгляду справи № 990/425/25.
Стосовно інших доводів скаржника Велика Палата Верховного Суду зазначає, що рішення, ухвалені суддею у складі колегії, не є свідченням її недоброчесності і не можуть бути підставою для відводу, оскільки вони відображають колективне рішення суду, а не одноосібну думку судді. Відвід можливий лише за наявності обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді, зокрема якщо він особисто зацікавлений у результаті справи або має з кимось із учасників справи конфлікт інтересів, а не через ухвалене рішення у справі.
Наведені позивачем підстави для відводу судді Стрелець Т. Г. фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді та рішеннями, ухваленими суддею у складі колегії суддів в інших справах. Проте в розумінні положень статті 36 КАС України такого змісту обставини не можуть бути підставами для відводу судді.
Крім того, з предмета та меж перегляду цієї справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Оскільки ОСОБА_1 не навів обставин, які могли б свідчити про існування підстав для відводу вказаної вище судді Великої Палати Верховного Суду, а Велика Палата Верховного Суду не встановила таких обставин, у задоволенні заяви слід відмовити.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 36, 39, 40, 167, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Стрелець Тетяни Геннадіївни від участі у розгляді справи № 990/425/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько І. А. Воробйова О. А. Губська І. В. Дашутін Л. Ю. Кишакевич В. В. Король О. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. С. Стефанів О. В. Ступак І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич Н. В. Шевцова