10 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 216/6139/23
провадження № 61-12493ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чепурнов Віталій Іванович, на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Першої криворізької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Андрух Ірини Валеріївни про перерозподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
У вересні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , Першої криворізької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Андрух І. В., у якому просили суд:
перерозподілити спадкове майно, на яке видане свідоцтво про право на спадщину
від 02 липня 2007 року серії ВЕЕ № 417192 Першою криворізькою державною нотаріальною конторою за № 1-354 ОСОБА_4 , а саме право на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , між спадкоємцями, визнавши за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у порядку перерозподілу спадщини право власності по 1/3 частині на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 02 липня 2007 року серії ВЕЕ № 417192, видане Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 1-354;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 282, видане 22 квітня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Андрух І. В.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року залишено без змін.
04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чепурнов В. І., засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постановиДніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року складено 29 серпня 2025 року. Таким чином, останнім днем на подання касаційної скарги є 29 вересня 2025 року (з урахуванням вихідних днів).
У касаційній скарзі заявниця порушує клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги, однак не наводить жодних поважних причин пропуску такого строку.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених процесуальним законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести відповідні підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже заявниці необхідно навести поважні причини пропуску строку на звернення до суду з касаційною скаргою, зокрема вказати дату отримання нею та її представником копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, та надати достовірні докази на підтвердження цього.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Заявницею до касаційної скарги додано копію квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів № 14 від 01 вересня 2023 року на суму 1 073,60 грн. Вказана квитанція не може бути прийнята судом як доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки кошти сплачені не за реквізитами, за якими він підлягає сплаті (дійсні реквізити вказані нижче).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Суд звертає увагу заявниці на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом у 2023 році та заявляли одну позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на частку домоволодіння) та дві позовні вимоги немайнового характеру (визнання недійсними двох свідоцтв).
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 13 420,00 грн).
З поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості нерухомого майна у 2023 році), у зв'язку з чим заявниці при сплаті судового збору необхідно підтвердити відповідність розміру судового збору належними доказами (майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).
Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги:
за 2 позовні вимоги немайнового характеру у розмірі ((1 073,60 грн*2)*200%=) 4 294,40 грн; за позовну вимогу майнового характеру у розмірі (1% ціни спірного майна помноженого на 200 %), але не менше 2 147,20 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 43, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чепурнов Віталій Іванович, на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 27 жовтня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников