Справа №516/324/25
Провадження №3/516/72/25
08 жовтня 2025 рокум.Теплодар
Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Ширінська О.Х., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Одеського районного управління № 2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
30.07.2025, 00:00:00 (протокол складено 22:23:30), в місті Теплодарі, Одеської області, по вул. Паркова, 1, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився під відеозапис нагрудної боді-камери НС221424, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у зв'язку із перебуванням у відрядженні. Просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, врахувавши його письмові пояснення, які він надав суду.
Неявка особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка була належним чином повідомлена про судове засідання, не перешкоджає розгляду адміністративного матеріалу у її відсутність відповідно до положень ст. 268 КУпАП.
З урахуванням наведеного, а також наданих письмових заперечень особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Зокрема у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він не погоджується з протоколом, який було складено відносно нього, вину не визнає повністю. Вважає, що провадження необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав:
-працівниками поліції при складання протоколу не дотримано принципу «законної зупинки транспортного засобу», оскільки вимоги інспектора до водія про пред'явлення документа на право керування є неправомірними, а співробітник поліції може зупинити автомобіль лише, коли є факт правопорушення.
З відеозапису вбачається, що 30.07.2025 о 00:00:00 транспортний засіб, який йому належить, в м. Теплодарі по вул. Парковій 1 взагалі не рухався, тому він не порушив Правила дорожнього руху щодо керування транспортним засобом. Працівники поліції підійшли до автомобіля та у грубій формі вимагали від осіб, які знаходились в автомобілі, негайно вийти з нього та покласти руки на капот. Він виконав вимоги поліцейських, після чого йому було заявлено, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння і буде притягнутий до адміністративної відповідальності. Оскільки зупинка транспортного засобу працівника поліції була здійснена безпідставно, порушено вимоги ч. 1, ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»;
-працівниками поліції йому не були роз'яснені права та не повідомлено про негативні наслідки відмови від проходження огляду на наявність алкогольного сп'яніння;
-допущені порушення п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки є не відповідність відеозаписів вказаній Інструкції, відеозаписи здійснено не в автоматичному режимі. На одному з відеозаписів відсутня дата та час відео зйомки, так як запис здійснено на особистий телефон поліцейського. Відеозапис переривається, що також є порушенням Інструкції. Це є грубим порушенням закону, тому відео запис є недопустимим доказом;
-у протокол інспектором була внесена неправдива інформація, де в описі установлених даних він зазначив, що подія відбулась 30.07.2025 00:00:00, а протокол був складений 30.07.2025 о 22:23:00, тобто за дві години до скоєного правопорушення, що свідчить про фальсифікацію матеріалів адміністративного правопорушення. В протоколі допущені скорочення, які заборонені законом, сам відеозапис не був доданий до протоколу та про нього не зазначено у ньому. Тому протокол про адміністративне правопорушення є незаконним.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться дослідженими судом доказами у їх сукупності та взаємозв'язку.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407595 від 30.07.2025, який було складено о 22:23:30, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Volkswagen passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився під відеозапис нагрудної бодікамери НС221424, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Факт керування транспортним засобом підтверджуються показами самого водія ОСОБА_1 , який після зупинки транспортного засобу, згідно відеозапису на бодікамеру, на питання інспектора поліції пояснив наступне:
Інспектор: «Звідки ви їдете?»
ОСОБА_1 : «З дачі. Я там і живу, у Теплодарі я не живу.»
Інспектор: «А куди ви їхали?»
Кравченко: « на 24… Мамину подругу відвести. Побачили вас і зразу звернули…»
Інспектор: «Злякався?»;
Кравченко: « Не те, щоб…Як би я був тверезим, я б мимо проїхав…а так ви по газам дали, сирени вимкнули…Я зупинився. Що мені залишалось робити..?».
Таким чином, з наведеного діалогу можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем і був у стані алкогольного сп'яніння, що спростовує доводи самого ОСОБА_1 , які він надав у свої письмових поясненнях.
Крім того, виходячи з аналізу вказаного відео та іншого попереднього відеозапису, на якому зафіксована саме зупинка автомобіля, а також інші дії інспектора поліції, що вказує на нестандартну поведінку водія ОСОБА_1 на дорозі після того, як він побачив машину патрульної поліції та намагався втекти, але передумав, що свідчить про те, що зупинка транспортного засобу була обумовлена діями водія автомобіля, яка викликала підозри у працівників поліції, тому транспортний засіб був зупинений обґрунтовано.
Не відповідають дійсності і твердження водія ОСОБА_1 щодо не роз'яснення йому прав, оскільки як слідує з відеозапису, інспектором було роз'яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268, ст. 263 КУпАП, а саме: право на захист - його запитали чи потребує він адвоката, право надавати пояснення, або відмовитися від їх надання, право на ознайомлення з протоколом та проставлення на ньому підпису, двічі було роз'яснено право продути в газоаналізатор «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також право на проходження огляду в медичному закладі.
Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено, що на нього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 відмовився від участі захисника та від проходження огляду на стан сп'яніння, шляхом продуття в газоаналізатор «Драгер» та від проходження огляду у медичному закладі.
Крім того, після складання протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом та в протоколі написав, що він з ним згоден і поставив свій підпис.
Суд розцінює зазначений у протоколі час вчинення правопорушення «00:00:00» як відсутністю зафіксованого часу його вчинення.
Таким чином, час вчинення правопорушення не зазначений, але зазначений час складання протоколу - «22:23:30». Вказана обставина не є фальсифікацією даних, як зазначив ОСОБА_1 , і це не є беззаперечною підставою для визнання протоколу незаконним.
Всі інші неточності та невідповідності, допущені при складанні протоколу, на які вказує особа, відносно якої складений протокол, не спростовують доведеного факту вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи, а доводи порушника спростовуються вище наведеними доказами.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При призначенні адміністративного стягнення, враховується відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення; характер правопорушення, що є небезпечним для інших учасників дорожнього руху; особу порушника, ступінь його вини, а тому суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУПАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі встановленому законом.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 24, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 284, ст. 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Строк, з якого порушник вважається підданим адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, починається з моменту вилучення у нього посвідчення водія.
Виконання даної постанови в частині позбавлення права керування транспортними засобами доручити Одеському районному управлінню № 2 ГУНП в Одеській області.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. (реквізити для сплати https://td.od.court.gov.ua/sud1530/gromadyanam/tax_dsa/)
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя О.Х. Ширінська