Справа № 544/2496/25
пров. № 3/544/744/2025
Номер рядка звіту 307
10 жовтня 2025 року м. Пирятин
Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Малицька О.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого вантажником в КП «КАШТАН», паспорт НОМЕР_1 , виданий 23 вересня 2008 року Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №396705 від 04.10.2025, ОСОБА_1 04 жовтня 2025 року о 07 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , вчинив відносно дружини - ОСОБА_2 фізичне та психологічне насильство, а саме: штовхав її та виражався нецензурною лайкою в бік останньої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що його дружина психічно хвора, інвалід 2 групи. З нею він прожив 17 років. Він хоче, щоб дружина почала лікуватися, але вона не хоче і на ґрунті цього виникають сварки. В нього не витримали нерви і він вжив відносно неї одне образливе слово. Дружина на ґрунті психічної хвороби часто агресивна та сама шукає приводу влаштувати сварку. Додатково вказав, що звертався до психіатра з приводу лікування дружини, однак результатів немає.
Вислухавши особу, відносно якої складено адміністративний протокол, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст. 173-2 КУпАП під вчиненням домашнього насильства слід розуміти умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з пунктами 3, 14 частини першої статті 1Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З наданих ОСОБА_1 пояснень та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №396705 від 04.10.2025 та письмових пояснень ОСОБА_1 від 04 жовтня 2025 року, вбачається, що між подружжям ОСОБА_3 виникають конфлікти з приводу психічного захворювання дружини і намаганням чоловіка розпочати її лікування, при цьому дружина не бажаючи пройти лікування вчиняє сварки та викликає поліцію.
Важливим для спірних правовідносин в даній справі є висновок, зроблений Верховним Судом, про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2023 року у справі № 676/265/23 (провадження № 61-9498св23)).
У розглядуваній справі встановлено, що між подружжям склалася конфліктна ситуація через бажання ОСОБА_1 направити ОСОБА_2 на лікування від психічної хвороби, що автоматично не свідчить про застосування домашнього насильства.
Отже, викладене в протоколі, а саме факт домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів на підтвердження вини особи, відносно якої складено протокол, не вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останньої як такі, що містять подію та склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності через відсутність в його діях події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1. ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Л.Малицька