Справа № 127/14220/25
Провадження 2/127/2806/25
10 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 21 листопада 2023 року. Від шлюбу у Сторін народилась спільна дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що, незважаючи на те, що Сторони тільки декілька років тому одружились, у них народилась рік тому спільна дитина, подружнє життя сторін так і не склалось. Вже майже рік сторони мешкають окремо та не ведуть спільного господарства, а також планують подавати на розлучення. Дитина зареєстрована з заявницею за однією адресою та фактично проживає спільно з матір'ю, що підтверджується доданими до заяви документами. Позивач знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитинною, не має можливості іти працювати та самотужки утримувати дитину. Відповідач участь в утриманні спільної дитини приймає періодично і дуже рідко, за своїм настроєм та бажанням, рідко цікавиться розвитком дитини та жодним чином не допомагає позивачу. У зв'язку із тим, що станом на час звернення з позовом матеріальне положення позивачки є тяжким, виникає необхідність просити суд ухвалити рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання спільної дитини, та дружини яка знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною. Зазначає, що джерел доходу, крім соціальних виплат, по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, позивач не має. В свою чергу, відповідач отримує виплати також має достатній стабільний дохід, щоб допомагати позивачу утримувати свою дитину та дружину до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 1 СК України - Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.11.2023 Деражнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) між сторонами зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №109.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.06.2024 під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільна неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає з матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2024/003273630 від 02.04.2024 та №2024/010957517 від 11.09.2024.
Згідно з положеннями ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
При визначенні розміру аліментів, суд зважає на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні неповнолітньої дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності та враховує вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти, відсутність у дитини самостійного доходу чи заробітку.
Враховуючи те, що відповідач добровільно не виконує покладеного на нього обов'язку утримувати малолітню дитину, хоча зобов'язаний утримувати останню до її повноліття, батьком дитини не надано суду доказів щодо неможливості виконання ним обов'язку сплати аліментів, враховуючи передбачені ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України обставини стосовно визначення розміру аліментів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню та вважає, що потрібно призначити аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Судом установлено, що позивач у справі зайнята доглядом за дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею віку трьох років, позивач не працює, відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на її утримання як матері своєї дитини, хоча може надавати таку допомогу, оскільки є працездатним та згідно з ч. 2 ст. 84 СК України повинен таку матеріальну допомогу надавати позивачці.
Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення на її користь аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку відповідача як на утримання дружини, що зайнята доглядом за дитиною до трьох років потрібно задовольнити.
Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Зважаючи, що позивачем заявлено дві позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та непрацездатної дружини до досягнення дитиною трирічного віку, то з відповідача потрібно стягнути судовий збір у загальному розмірі 1937,92 грн (з врахуванням коефіцієнту 0,80, який застосовується при зверненні до суду через підсистему ЄСІТС Електронний суд).
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду, тобто з 08.05.2025.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 84, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, яка зайнята доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розпочати з 08.05.2025 та продовжувати до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 08.05.2025 та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1937,92 грн судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк