Справа №760/24372/25 3/760/6969/25
10.10.2025 м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов із Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РУГУ МВС України в м. Києві від 06.11.2001 р., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серїі ВАД № 632481 від 22.08.2025, 22.08.2025 року близько 14 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно свого сина гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 психологічного характеру, а саме словесно ображала та принижувала, чим завдала шкоди здоров'ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , пояснила, що психологічного насильства у сім'ї немає. В день та час події, її неповнолітній син не виявляв бажання робити домашнє завдання та допомагати їй , оскільки грав в комп'ютерні ігри . Вона зробила йому зауваження, на що він емоційно відреагував та викликав поліцію, як наслідок чого у її відношенні був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Зазначила про те, що ходила з сином до психолога, сокільки в нього наразі складний період, пов'язаний з підлітковим віком. ОСОБА_1 зазначила, що провела з сином бесіду про можливі наслідки подібних дій. В судовому засіданні був присутній неповнолітній ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , який підтвердив слова матері та повідомив, що жалкує про вчинене, не був обізнаний про можливі наслідки виклику поліції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632481 від 22.08.2025 року а.с. 1, письмові та усні пояснення ОСОБА_2 а.с. 3, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства а.с. 9, та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність встановлена за вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Тобто, виходячи з тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний був при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжи, тощо) і це є обов'язковим.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суд, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків», за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. У будь-якому випадку правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за правилами кримінального правопорушення за яке призначене покарання (стягнення), за яким особа позбавляється волі. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України», «Швидка проти України» та інших.
Сам протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вчиняла по відношенню до свого непонолітнього сина психологічне насильство. Обставини події, що мали місце 22.08.2025 о 14 год. 30 хв за місцем мешкання останніх в судовому засіданні грунтовно досліджено з пояснень ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , які є логічними та послідовними та не викликають в суду сумнівів стосовно їх правдивості, з огляду на що суд не визнає їх таким, що спрямовані на уникнення від відповідальності.
Інших доказів, окірм пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632481 від 22.08.2025 обставин, матеріали справи не містять.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 23, ч. 2 ст. 173-2, 247, 251, 280 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Кравченко