22.09.2025 Справа №607/13509/25 Провадження №2/607/4060/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., відповідача-позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та виділення часток на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності та виділення часток на земельну ділянку,
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , просить визнати за ним право власності на 2/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що приватним нотаріусом Тернопільського районного приватного нотаріального округу Нечай Л.С. надано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №133/02-31 від 31.05.2023, тому що на спірну ділянку згідно правовстановлюючих документів не визначені частки у видачі свідоцтва про право на спадщину на цю земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_5 . Зазначає, що спадкоємцями за Заповітом є позивач, який спадщину прийняв. Спадкоємцем, яка має право на обов'язкову частку за законом є мати, проте вона подала заяву про відмову від спадщини у встановлений законом строк. Згідно Інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового БТІ від 23.04.2025 вбачається, що на спірній земельній ділянці розташований будинок, який станом на 2013 рік належав: 2/7 ОСОБА_1 (1/7 - приватизована частка, 1/7 - після смерті батька у 2003 році ОСОБА_6 ), 1/7 - ОСОБА_2 , 1/7 - ОСОБА_4 , 1/7 - ОСОБА_3 , 1/7 - ОСОБА_5 , 1/7 - ОСОБА_7 (дана частка згодом успадкована ОСОБА_8 ). Державний акт Серія ЯЧ №069737, який виданий вже у 2011 року містить список співвласників земельної ділянки без визначення часток: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 (дана частка згодом успадкована ОСОБА_8 ). Тобто, земельна ділянка була приватизована вже після смерті одного із співвласників житлового будинку ОСОБА_6 на шістьох осіб. Проте, при приватизації земельної ділянки не враховано той факт що право власності на земельну ділянку має бути співмірне із правом власності на нерухомість, яка на ній знаходиться.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , просять:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витати за ОСОБА_4 право власності на 1/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що в позивачів за зустрічним позовом, як і у позивача за первісним позовом, наявні такі ж перешкоди в оформленні права власності на частку земельної ділянки, у зв'язку із тим, що частки у спільній власності не визначені.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засівання від 03.09.2025 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач за зустрічним позовом через свого представника звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу у відсутності, первісний позов підтримує, зустрічний визнає.
В судовому засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 первісний позов визнала, зустрічний підтримала.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 та позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, звернулися в суд заявами, в яких просили розглядати справу у їх відсутності, первісний позов визнали, зустрічний підтримали.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 05 квітня 2022 року, актовий запис № 29 від 05 квітня 2022 року.
Після його смерті приватним нотаріусом Нечай Л.С. заведена спадкова справа №70/2022.
Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 06 листопада 2019 року, зареєстрований у реєстрі за № 38, за яким частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд згідно списку співвласників земельної ділянки (додаток до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №069737) та 1/7 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_2 , який спадщину прийняв відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України, що підтверджується довідкою, виданою Почапинським старостинським округом Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 08 липня 2022 року за № 5-118.
Спадкоємцем, яка має право на обов'язкову частку у спадщині відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, є дружина спадкодавця - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка подала заяву про відмову від прийняття спадщини у встановлений законодавством строк.
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Лесі Степанівни від 31.05.2023 №13302-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для відмови було те, що у правовстановлюючих документах на земельну ділянку не визначені частки у спільній власності між її співвласниками у встановленому законом порядку, а тому неможливо встановити конкретний розмір спадкового майна.
Крім того, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Почапинською сільською радою видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
Після її смерті Тернопільською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №63/2017.
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Лесі Степанівни від 26.02.2022 №1401/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до вказаної постанови, було виявлено, що відсутній розподіл часток на вищевказану земельну ділянку, а також, що вказана земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності. У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа №63/2017, після смерті ОСОБА_7 , за заявою дочки померлої - ОСОБА_1 про відмову від одержання обов'язкової частки у спадщині та від прийняття спадщини за законом за № 240 від 15 лютого 2017 року. 15 лютого 2017 року за № 241 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява від внука померлої - ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Інші спадкоємці не зверталися. Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_7 було складено заповіт, посвідчений Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 08 грудня 2015 року за реєстровим № 136, згідно якого вона заповіла «все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона згідно із законом буде мати право - ОСОБА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 23.04.2025 №380, станом на 01.01.2013 житловий будинок по АДРЕСА_1 , зареєстровано:
- 2/7 частини за ОСОБА_1 : 1/7 частина на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, виданого Почапинською сільською радою 26.12.2003 на підставі рішення виконкому №65 від 23.10.2003 та записано 26.12.2003 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 125 та 1/7 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Тернопільською районною держнотконторою 19.02.2004 за реєстровим №352 та записано 18.03.2004 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 125.
- 1/7 частина за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, виданого Почапинською сільською радою 15.12.2003 на підставі рішення виконкому №65 від 23.10.2003 та записано 26.12.2003 в реєстрову книгу №1 за реєстром № 125.
- 1/7 частина за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, виданого Почапинською сільською радою 26.12.2003 на підставі рішення виконкому №65 від 23.10.2003 та записано 26.12.2003 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 125.
- 1/7 частина за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, виданого Почапинською сільською радою 26.12.2003 на підставі рішення виконкому №65 від 23.10.2003 та записано 26.12.2003 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 125.
- 1/7 частина за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, виданого Почапинською сільською радою 26.12,2003 на підставі рішення виконкому №65 від 23.10.2003 та записано 26.12.2003 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 125.
- 1/7 частина за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок, виданого Почапинською сільською радою 26.12.2003 на підставі рішення виконкому №65 від 23.10.2003 та записано 26.12.2003 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 125.
Також, як видно із свідоцтва про право на спадщину від 31 травня 2023 року за реєстровим № 664, виданим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Лесею Степанівною, ОСОБА_2 за у спадкував заповітом 1/7 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.07.2017 видного державним нотаріусом Тернопільської районної нотаріальної контори Захарків Т.Б., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/7 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Сторонами надано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 27, 30, 32, 34, 36, 38, 40), із яких вбачається, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в державному реєстрі зареєстрований за: ОСОБА_1 - 3/7, ОСОБА_4 - 1/7, ОСОБА_3 - 1/7, ОСОБА_2 - 2/7.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №069737 та додатку до державного акту, виданого Управлінням Держкомзему у Тернопільській області 29 березня 2011 року, земельна ділянка площею 0,1200 га, для будівництва і обслуговування. житлового будинку, господарських будівель і споруд належить ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Також, згідно із витягу з державного реєстру прав власності речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 27.01.2023, в державному реєстрі наявна інформація про реєстрацію права власності на 2/6 частини земельної ділянки кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора від 27.01.2023 (а.с. 76).
Дослідивши докази, суд доходить такого висновку.
Відповідно до статтей 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Нормами статті 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до пункту «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Частиною першою статті 131 ЗК України також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.
Згідно частини першої статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Разом з тим, положенням статті 372 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно частини першої статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом, (частини друга-п'ята статті 89 ЗК України)
Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Згідно статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою мав позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Судом встановлено, що позивачі за первісним та зустрічним позовом є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 в частках: ОСОБА_1 - 3/7, ОСОБА_4 - 1/7, ОСОБА_3 - 1/7, ОСОБА_2 - 2/7.
Вказаний будинок розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, який відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №069737 та до державного акту, належить ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Частки у праві власності на земельну ділянку не визначені, разом із тим, згідно із витягу з державного реєстру прав власності речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 27.01.2023, в державному реєстрі наявна інформація про реєстрацію права власності на 2/6 частини земельної ділянки кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора від 27.01.2023.
При цьому, як видно із матеріалів справи, спадкоємцями частки земельної ділянки після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 , а спадкоємцем частки земельної ділянки ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 .
Виходячи із того, що поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності не було проведено, враховуючи принцип superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею) та принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі N 910/18560/16 (провадження N 12-143гс18)), суд погоджується із доводами учасників, що з урахуванням спадкування частки земельної ділянки та житлового будинку після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , частки власності земельної ділянки мають бути пропорційні часткам власності у житловому будинку, а саме: ОСОБА_1 - 3/7, ОСОБА_4 - 1/7, ОСОБА_3 - 1/7, ОСОБА_2 - 2/7.
Тому, суд вважає, що оскільки сторони позбавлені можливості зареєструвати своє право власності на спадкове майно та частку у праві власності на земельну ділянку, про що свідчить постанови про відмову нотаріусів у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому їх право підлягає захисту. Єдиною підставою відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку було те, що за спадкодавцями не була визначена частка земельної ділянки, яка належала спадкодавцям на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.10, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» згідно статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На допустимості обраного позивачем способу захисту цивільного права наголошує Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справі у п.3.4. Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», де зазначає, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Зі змісту статті 357 ЦК вбачається, що під терміном “визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Власник майна, як це передбачає стаття 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом із тим, суд враховує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 вже зареєстровано право власності на частину спірної земельної ділянки у розмірі 2/6, тоді, як вона має право на частину земельної ділянки пропорційно частці у житловому будинку у розмірі 3/7, а тому її позов слід задовольнити частково, та визнати за нею право власності на 2/21 (3/7-2/6) земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га.
Також, суд доходить висновку, що позови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають до задоволення, а саме, слід визнати право власності на частин земельної ділянки кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га за ОСОБА_2 право власності на 2/7, ОСОБА_4 право власності на 1/7, ОСОБА_3 право власності на 1/7.
Суд також враховує, що відповідачі за первісним та зустрічним позовом визнали позовні вимоги, таке визнання не суперечить закону та не порушує права та інтереси третіх осіб.
Керуючись ст. ст. ст.ст.4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 357,
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/21 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Витати за ОСОБА_4 право власності на 1/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6125287000:03:001:0330, площею 0,1200 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачі-позивачі:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_5 .
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 . тел.: НОМЕР_7 .
ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 . тел.: НОМЕР_8 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк