Справа № 369/16225/25
Провадження № 1-кс/369/2644/25
23.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_3 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України, -
У вересні 2025 року до провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України.
Дана скарга мотивована тим, що ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київський області здійснювалось розслідування кримінального провадження за № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України. 31 серпня 2025 року начальником сектору дізнання ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київський області майором поліції ОСОБА_4 була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Оскаржувану постанову скаржник отримав 05 вересня 2025 року.
Скаржник вважає оскаржувану постанову необґрунтованою, та такою, що винесена без проведення всебічного розслідування.
На підставі наведеного скаржник просив слідчого суддю скасувати постанову органу дізнання ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київський області про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України. Розглянути цивільний позов у кримінальному провадженні № 12024116400000090 в порядку ст. 128 КПК України.
У судове засідання заявник не з'явився, до суду направив заяву про слухання справи у його відсутності, в якій вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання дізнавач та прокурор не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч.1 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
У відповідності з ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, вивчивши доводи скарги, дослідивши докази, долучені заявником до матеріалів скарги, приходить до наступного.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, ст.ст. 303-308 цього Кодексу.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, та враховуючи відсутність в наданих суду матеріалах підтвердження про вручення особі, яка подала скаргу, копії оскаржуваної постанови, у строки, передбачені КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що 31 серпня 2025 року начальником сектору дізнання ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київський області майором поліції ОСОБА_4 була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
При проведенні досудового розслідування слідчий, дізнавач чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно до ст.ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого, дізнавача щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Разом з цим, дізнавачем при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова є такою, що винесена передчасно на підставі не повно проведеного досудового розслідування без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, в ході досудового розслідування не були опитані: заявник, свідки, підозрювані, по обставинам викладеним у заяві скаржника про вчинення імовірного кримінального правопорушення, що позбавило останнього можливості надати докази, не було розглянуті клопотання потерпілого про здійснення заходів забезпечення кримінального провадження.
Пославшись лише на неможливість встановлення суми збитків, положення КК України та КПК України, дзнавач дійшов до висновку про відсутність складу кримінального проступку, передбаченого ст. ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України.
Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження не зазначено конкретно, які саме слідчі та процесуальні дії проводилися під час досудового розслідування, на підтвердження чи спростовання обставин вказаних заявником у заяві про вчинення вказаного кримінального правопорушення та про те, чи повідомлено будь-кому про підозру в даному кримінальному провадженні.
Таким чином слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування дізнавачем не вчинено усіх необхідних дій на перевірку обставин, які були зазначені заявником у заяві про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення, а оскаржувана постанова є формальною.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а тому підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження до СД ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області для проведення досудового розслідування, під час якого слід усунути вказані вище недоліки, визначити повний обсяг слідчих дій і після їх проведення прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Щодо вимоги скарги в частині розгляду цивільного позову скаржника у кримінальному провадженні № 12024116400000090 в порядку ст. 128 КПК України, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 303 КПК України визначає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Водночас, розгляд цивільного позову не належить до компетенції слідчого судді та не може бути розглянутим під час розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України, а відтак скарга в цій частині є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі судового контролю під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 284, 303-307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника сектору дізнання ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київський області майора поліції ОСОБА_4 від 31 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12024116400000090 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ст. 356 КК України.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_5