Справа № 369/22022/23
Провадження № 2/369/1420/25
10.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Іларіонові І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/22022/23 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про відшкодування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи лічильника,
У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ «ОГС «Київоблгаз») звернулося до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи лічильника.
Мотивувало тим, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , та власником будинку за цією ж адресою. 14 травня 2019 року під час повірки лічильників працівники товариства - позивача виявили наявність ознак несанкціонованого втручання у роботу лічильника, про що того ж дня складено Акт про порушення № 2042 у присутності відповідача. Порушення усунуто того ж дня шляхом демонтажу лічильника та направлення його на експертизу, встановлення газового лічильника з обмінного фонду АТ «Київоблгаз». За результатами експертизи лічильника складено Акт експертизи лічильника від 16 травня 2019 року № 1521е, відповідно до змісту якого комісія встановила факт втручання. За результатами повірки видано довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки в зв'язку з тим, що наявна на ньому пломба не відповідає зразкам, наданим заводом-виробником. Відповідача неодноразово було запрошено на засідання комісії з розгляду актів про порушення, однак ОСОБА_1 не з'явилася. 23 вересня 2021 року комісія ухвалила рішення про задоволення акта про порушення, склала акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 41 938,34 грн. Крім того, позивач поніс витрати на послуги з проведення експертизи лічильника у розмірі 3 567,56 грн.
У позасудовому порядку відповідач порушення не усунула, заборгованість не погасила.
Враховуючи наведене, позивач просить суд:
1.стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Київоблгаз» вартість необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі на суму 41 938,34 грн;
2.стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Київоблгаз» витрати, пов'язані з проведенням експертизи лічильника газу на суму 3 567,56 грн;
3.вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2023 року провадження в справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У лютому 2024 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідач зазначила, що проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими. Відповідач вважає, що працівники товариства - позивача проводили демонтаж лічильника з суттєвими порушеннями порядку, визначеного Кодексом газорозподільних мереж.
Розпорядженням в. о. керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року № 518 справу передано для повторного автоматизованого розподілу та призначено судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
У зв'язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках належить право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 серпня 2021 року № 270482057.
14 травня 2019 року працівниками Києво-Святошинського відділення ПАТ «Київоблгаз» складено акт про порушення № 2042, згідно зі змістом якого встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме пп. 3, п. 1, глави 2 розділу ХІ, яке полягало у виявленні ознак втручання у роботу засобу вимірювальної техніки, на що вказувала невідповідність захисних пломб заводу - виробника встановленому зразку заводу - виробника. У відмітці про усунення порушення вказано: Демонтаж лічильника на експертизу та встановлення лічильника з обмінного фонду ПАТ «Київоблгаз». Акт підписаний крім працівників товариства - позивача ОСОБА_1 , а також містить зауваження щодо змісту акта, в якому відповідач вимагала експертизу на заводі виробнику.
14 травня 2019 року також складений Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи № 0800643253. Акт містить зауваження ОСОБА_1 , а саме вимогу проведення експертизи лічильника на заводі виробнику.
Також 14 травня 2019 року складено протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки та/або пломби на позачергову експертизу, який містить аналогічну вимогу ОСОБА_1 про проведення експертизи лічильника на заводі виробнику.
Наказом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» від 25 липня 2018 року призначено склад експертної комісії: голова комісії Залужний Д.О., члени комісії ОСОБА_3 , Журський Д.Б., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представник органу метрологічного нагляду, представник управління у Київській області АО «Правовий альянс», представник управління Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг міста Києва та Київської області, представник філії по експлуатації газового господарства або відділення ПАТ «Київоблгаз».
Листом від 25 лютого 2016 року № 160 Державне підприємство «Київоблстандартметрологія» рекомендувало включити до складу комісії своїх працівників Микішу Т.М. та Гуцаленко О.М.
16 червня 2019 року складено Акт експертизи лічильника газу № 1521е, згідно зі змістом якого виявлено втручання, а саме пломби не відповідають зразку заводу-виробника, пошкоджена цанга (прикус), задавлена вісь цифрових роликів в праву сторону, пошкоджений корпус відлікового в місці встановлення на вісь передаточного колеса, відліковий механізм виймався та розбирався. Акт не підписаний боржником. Цього ж ДП «Київоблстандартметрологія» складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д50/М 1521е-19.
Наказом АТ «ОГС «Київоблгаз» від 06 серпня 2021 року № 01Но-ІІІ-0821 затверджено п'ять комісій АТ «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних мереж на території, зокрема, Києво-Святошинського району Київської області.
30 жовтня 2019 року АТ «Київоблгаз» направило ОСОБА_1 запрошення на засідання комісії, призначене на 07 листопада 2019 року о 10:00 год.
31 січня 2020 року АТ «Київоблгаз» направило ОСОБА_1 запрошення на засідання комісії, призначене на 18 лютого 2020 року о 13:00 год, яке відповідач отримала 12 лютого 2020 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням з трек-номером 0815400388257.
30 червня 2021 року АТ «Київоблгаз» направило ОСОБА_1 запрошення на засідання комісії, призначене на 30 липня 2021 року о 11:00 год, однак поштове відправлення повернулося до адресанта з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
30 липня 2021 року АТ «Київоблгаз» склало протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення № 8372, за змістом якого у зв'язку з неявкою споживача перенесли засідання.
07 вересня 2021 року АТ «Київоблгаз» направило ОСОБА_1 запрошення на засідання комісії, призначене на 23 вересня 2021 року о 10:00 год, отримане відповідачем 05 жовтня 2021 року відповідно до зворотного повідомлення з трек-номером 0815400933395.
23 вересня 2021 року засідання комісії з розгляду актів про порушення задовольнило повністю акт про порушення № 2042 від 14 травня 2019 року.
Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення від 23 вересня 2021 року № 8656 та розрахунок донарахованого об'єму природного газу на суму 41 938,34 грн направлені ОСОБА_1 та отримані нею 05 жовтня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20, від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20).
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У статті 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 цей Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2496 затверджено Правила постачання природного газу.
У пункті 3 Розділу І Правил постачання природного газу зазначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Згода споживача на включення його в Реєстр споживачів постачальника визначається наявністю договору постачання природного газу, дію якого в частині постачання природного газу не було призупинено відповідно до вимог цих Правил та за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу.
Пунктом 5 Розділу І Правил постачання природного газу визначено, що об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Аналіз зазначених норм права в сукупності дає підстави для висновку про те, що факт наявності правовідносин між позивачем як постачальником природного газу та відповідачем як споживачем природного газу, обсяг їх прав та обов'язків суд зобов'язаний з'ясовувати шляхом надання оцінки положенням договору про постачання природного газу, який має відповідати затвердженому Регулятором типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи наявні копії документів про нарахування ОСОБА_1 вартості спожитого газу за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач не заперечує факт виникнення між нею та позивачем правовідносин з постачання природного газу.
Однак, незважаючи на визнання сторонами факту існування між ними правовідносин з постачання природного газу та оплати його вартості, у суду є обґрунтовані сумніви щодо неповноти таких даних для належної кваліфікації правовідносин через призму обсягу прав та обов'язків кожної зі сторін спору.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Так, доказами в матеріалах справи підтверджується, що об'єкт нерухомого майна, до якого, як стверджує позивач, ним здійснюється постачання природного газу, на праві спільної часткової власності належить як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 . Належні та допустимі докази на підтвердження факту виділення належної ОСОБА_1 частки у праві власності на будинок у окремий об'єкт нерухомого майна відсутні.
Суд бере до уваги також вимоги підпунктів 4, 8 пункту 6 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2494, згідно зі змістом яких за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
З огляду на відсутність в матеріалах справи договору постачання природного газу суд неуповноважений встановлювати на підставі припущень факт покладення відповідальності саме на ОСОБА_1 , як одного зі співвласників будинку, в якому встановлено комерційний вузол обліку газу, за стан засобу вимірювальної техніки.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач не довів факту порушення свого права саме ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання нею обов'язку з контролю за станом вимірювальної техніки, оскільки не довів покладення такого обов'язку саме на цю особу.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
Керуючись ст. 10-13, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про відшкодування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи лічильника.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА