Справа № 369/11181/23
Провадження № 2/369/833/25
08.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Фінагєєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/11181/23 за позовом ТОВ Управляюча Компанія "Зараз-5" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати за постачання теплової енергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 згідно з Договором дарування квартири від 02 жовтня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 1412 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається зі змісту вказаного Договору, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дітьми ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (далі - Відповідачі).
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 21 жовтня 2021 року за № 688, яке опубліковано на сайті органу місцевого самоврядування 26 жовтня 2021 року, ТОВ «УК «ЗАРАЗ-5» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання на опалювальний період 2021/2022 років.
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 29 вересня 2022 року за № 361, для ТОВ «УК «ЗАРАЗ-5» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання на опалювальний період 2022/2023 років.
Разом з тим, як зазначає позивач, Відповідачі належним чином не виконували свої зобов'язання по оплаті постачання теплової енергії, у зв'язку із чим у них утворилась заборгованість у загальному розмірі 97 376,70 грн.
На підставі викладеного, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21 травня 2024 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-5» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 149 608,34 грн., що складається із: суми основної заборгованості - 144 491,53 грн; пені за індивідуальним договором приєднання № 21/5-Б про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1 777,15 грн; суми інфляційного збільшення у розмірі 1 882,89 грн; 3% річних у розмірі 1 456,77 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2023 року та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
15 травня 2024 року на адресу суду від сторони відповідачів надійшло клопотання, в якому вони зазначили, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовуються рахунками, які не містять помісячного розрахунку платежу за теплопостачання та не відповідають вимогам до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад на території України від 31 січня 2020 року за № 23. Крім того, посилались на те, що в долучених позивачем до матеріалів справи розрахунках опалювальна площа будинку постійно змінювалась, у зв'язку із чим незрозумілою є та опалювальна площа, за яку вони повинні сплачувати як співвласники багатоквартирного будинку. Таким чином, на думку Відповідачів спір щодо своєчасної оплати за житлово-комунальні послуги виник через те, що позивач не надає повної та відкритої інформації щодо сформованих ним розрахунків за надане теплопостачання.
21 травня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що з прикладів рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії вбачається, що вони містять усі необхідні дані, визначені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», на підставі яких були сформовані ціни за кожен місяць надання відповідної послуги, що у свою чергу не заперечувалось Відповідачами, зважаючи на частково сплачені ними послуги з постачання теплової енергії відповідно до довідок про нарахування і оплату послуг з постачання теплової енергії. Крім того, зазначив, що Відповідачі за спірний період надання послуг з постачання теплової енергії не звертались до Позивача з метою отримання рахунків на оплату комунальних послуг з наданням інформації, зазначеної у пунктах 6-10 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що свідчить про відсутність порушень Позивачем вказаних норм закону та підтверджує наявність недобросовісних і суперечливих дій з боку Відповідачів. Крім того, посилався на те, що Позивачем згідно з п. 10 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 було сформовано базу даних відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому станом на листопад 2021 року площа будинку становила 11 172,8 м2, проте, наразі становить 11 118,6 м2, оскільки за цей час декілька квартир у вищезазначеному будинку були поділені, внаслідок чого по мірі надходження інформації щодо відомостей про опалювану площу квартир у будинку, Товариство вносить зміни до рахунків про оплату послуг з постачання теплової енергії щодо опалювальної площі будинку. Таким чином, відповідно до вимог даної Методики у будинку АДРЕСА_2 нарахування плати за послугу постачання теплової енергії відбувалося пропорційно до опалювальної площі будинку з розрахунку спожитої теплової енергії спільних вузлів комерційного обліку будинків 21 корпус 3, 21 корпус 4, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . У зв'язку із викладеним, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
21 січня 2025 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що корпуси 3, 4, 5, 6 в будинку АДРЕСА_4 мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі зі спільними до них вузлами комерційного обліку. При цьому, лише в приміщеннях індивідуальних теплових пунктів, розташованих у корпусах 3 та 6 (кв. АДРЕСА_5 встановлені спільні вузли комерційного обліку теплової енергії, які обліковують загальний підігрів води по корпусах 3, 4, 5, АДРЕСА_6 , що підтверджується проектною документацією будинку. Зазначене також підтверджується відсутністю у теплових вузлах систем теплопостачання корпусів 4, 5 та 6 (кв. 1-13). Незважаючи на це, в опалювальний період здійснюється підігрів води під час постачання теплової енергії для потреб опалення для всіх споживачів у зазначених будинках.
19 березня 2025 року від представника відповідачів до суду надійшли зауваження на додаткові пояснення позивача, в яких зазначено, що позивач при розподілі обсягів спожитої теплової енергії не враховував квартиру АДРЕСА_7 , загальна площа якої 701,4 кв.м., а житлової - 373,7 кв.м. Так, на думку представника відповідачів, нарахування позивачем платежів до оплати за послуги постачання теплової енергії відповідачам є несправедливим, необґрунтованим та значно завищеним.
09 вересня 2025 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що квартира АДРЕСА_8 не враховується при розподілі обсягів теплової енергії між іншими споживачами через її нетипову площу (701,4 м2), а тому для цієї квартири виведено окремі трубопроводи (теплова рамка), які використовуються для опалення тільки однієї квартири, що підтверджується Актом про встановлення вузла теплового обліку від 15 вересня 2021 року, що складений управителем будинку АДРЕСА_2 і організацією, яка здійснювала обслуговування вузлів обліку теплової енергії. Таким чином, споживання теплової енергії квартирою АДРЕСА_8 жодним чином не впливають на показники вузлу комерційного обліку, що веде підрахунок обсягу теплової енергії, що споживається іншими 72-ма споживачами будинку № 21 корпус 5.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав та просив їх задовольнити.
У судове засідання відповідачі та їх представник не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином. Будь-яких заяв, клопотань, станом на дату винесення рішення суду не надано.
Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи
Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 335035788 від 08 червня 2023 року, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_9 , на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_3 (1/3 частка), ОСОБА_4 (1/3 частка), ОСОБА_5 (1/3 частка) на підставі договору дарування від 02 жовтня 2020 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1412.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).
Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (ч. 1 ст. 242 ЦК України).
Таким чином, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є законними представниками малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-5» на належній правовій підставі здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_9 , що підтверджується розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 09 липня 2021 року № 424.
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 21 жовтня 2021 року за № 688, яке опубліковано на сайті органу місцевого самоврядування 26 жовтня 2021 року, ТОВ «УК «ЗАРАЗ-5» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання на опалювальний період 2021/2022 років: - для споживачів/населення житлових будинків, розташованих по АДРЕСА_4 - 2070,70 грн. /1 Гкал. з ПДВ; - для бюджетних установ/організацій та релігійних установ/організацій - 3407,40 грн./1 Гкал. з ПДВ; - для інших споживачів на території АДРЕСА_4 - 4600,34 грн. /1 Гкал. з ПДВ.
Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 29 вересня 2022 року за № 361, для ТОВ «УК «ЗАРАЗ-5» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання на опалювальний період 2022/2023 років: - для споживачів/населення житлових будинків, розташованих по АДРЕСА_4 - 2070,70 грн. /1 Гкал. з ПДВ; - для бюджетних установ/організацій та релігійних установ/організацій - 3407,40 грн./1 Гкал. з ПДВ; - для інших споживачів на території АДРЕСА_4 - 6403, 89 грн. /1 Гкал. з ПДВ.
Рішенням Виконавчого комітету Борщівської сільської ради Бучанського району Київської області від 20 жовтня 2023 року за № 601, для ТОВ «УК «ЗАРАЗ-5» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання на опалювальний період 2022/2023 років: - для споживачів/населення житлових будинків, розташованих по АДРЕСА_4 - 2469,59 грн. /1 Гкал. з ПДВ; - для бюджетних установ/організацій та релігійних установ/організацій - 3923,13 грн./1 Гкал. з ПДВ; - для інших споживачів на території АДРЕСА_4 - 4839,96 грн. /1 Гкал. з ПДВ.
Наявність заборгованості по оплаті теплової енергії та її розмір підтверджується рахунками на сплату послуг з постачання теплової енергії, які містять найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; адресну інформацію, найменування або прізвище, ім'я та по батькові споживача; період, за який здійснюється нарахування, обсяг донарахованої мінімальної частки і загальну суму до сплати.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 2 Закону, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно зі ст. 5 Закону, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
З огляду на ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Відповідно до п. п. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Частинами 5-6 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача. Додатково до інформації, зазначеної в частині третій цієї статті, виконавець забезпечує споживачу доступ до інформації про динаміку споживання комунальних послуг, а саме:
1) інформації про щомісячний обсяг споживання комунальних послуг за останні три роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше трьох років);
2) інформації про щоденні, щотижневі, щомісячні та щорічні обсяги споживання комунальних послуг за останні два роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше двох років), якщо вузли обліку дають змогу отримувати таку інформацію.
Таким чином Відповідачі мали змогу отримати від Позивача інформацію про щомісячний обсяг споживання комунальних послуг за останні три роки.
Крім того, на підставі матеріалів справи судом було встановлено, що корпуси 3, 4, 5, 6 в будинку АДРЕСА_4 мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі зі спільними до них вузлами комерційного обліку і тому відповідно до п. 7 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затвердженої наказом № 315 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року (далі - Методика).
Відповідно до п.п. 1 п. 4 Розділу І Методики для розподілу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
В абз. 2 п. 7 Договору № 21/5-Б зазначено про те, що постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт здійснюється безперервно для потреб опалення та приготування гарячої води, крім часу перерв визначених ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 8 Договору № 21/5-Б визначено, що якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку (абз 2).
Відповідно до положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII, комерційний облік теплової енергії, спожитої у багатоквартирному будинку, здійснюється вузлами комерційного обліку теплової енергії, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями даних засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до абзацу 2 п. 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, якщо будівлю (будинок) оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку послуги відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюються за сумою показань всіх вузлів комерційного обліку послуги у будівлі (будинку).
У пункті 29 Договору № 21/5-Б зазначено, що у разі приготування гарячої води на індивідуальному тепловому пункті будівлі/будинку обсяг теплової енергії для потреб опалення визначається за комерційним обліком з урахуванням кількості теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води.
Відповідно до п.п. 11 п. 40 Договору № 21/5-Б відключення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 року № 169 не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Як вбачається з матеріалів справи, корпуси 3, 4, 5, 6 в будинку АДРЕСА_4 мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі зі спільними до них вузлами комерційного обліку. При цьому, лише в приміщеннях індивідуальних теплових пунктів, розташованих у корпусах 3 та 6 (кв. АДРЕСА_5 встановлені спільні вузли комерційного обліку теплової енергії, які обліковують загальний підігрів води по корпусах 3, 4, 5, 6, що підтверджується проектною документацією будинку. Зазначене також підтверджується відсутністю у теплових вузлах систем теплопостачання корпусів 4, 5 та 6 (кв. 1-13). Незважаючи на це, в опалювальний період здійснюється підігрів води під час постачання теплової енергії для потреб опалення для всіх споживачів у зазначених будинках.
Так, на загальному плані внутрішньобудинкової тепломережі будинку АДРЕСА_4 вбачається, що магістральна тепломережа заходить у будинок АДРЕСА_10 . Далі внутрішньобудинкова теломережа (позначена на схемі маркуванням - т - т -) з корпусу 6 (1В) іде у корпус 4, корпус 3 та корпус 5, поєднуючи між собою усі ІТП зазначених корпусів та створюючи єдину мережу.
Далі на плані ІТП корпусу 3 відображений модульний блок приготування гарячої води на господарсько-побутові потреби. В той же час зі схеми ІТП корпусу 4 вбачається, що у складі зазначеного ІТП відсутній модуль приготування гарячої води. Також відсутній модуль приготування гарячої води на схемі ІТП корпусу 5 будинку 21. На схемі ІТП корпусу 6 (кв. 1-16) модуль приготування гарячої води також не відображений. Натомість на схемі ІТП корпусу 6 (кв. 16-31) вказаний модуль приготування гарячої води.
Також, підтвердженням того, що спільні вузли комерційного обліку теплової енергії що знаходяться у корпусах 3 та 6 (кв.16-31), крім обліку спожитої теплової енергії на опалення своїх корпусів обліковують ще і підігрів води у всіх корпусах 3, 4, 5, 6 (кв.1-13) та 6 (кв.16-31) будинку 21 свідчить різниця спожитої теплової енергії зазначеними корпусами, що виражено у довідці № 270/05 від 05 травня 2023 року.
Саме з вищезазначених особливостей внутрішньобудинкової системи та оснащення спільних вузлів комерційного обліку теплової енергії у зазначених корпусах будинку АДРЕСА_4 , з метою справедливого нарахування всім споживачам вказаних корпусів будинку АДРЕСА_4 оплати за теплопостачання, в тому числі і підігрів гарячої води, відповідно до Методики розраховується загальний обсяг теплової енергії, який розподіляється пропорційно до опалювальних площ приміщень кожного з корпусів 3, 4, 5, 6 за виключенням опалювальних площ приміщень, оснащених окремими вузлами комерційного обліку теплової енергії.
Відповідно до п. 10 Методики, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
У зв'язку з необхідністю проведення ідентифікації споживачів та площ належних їм на праві власності приміщень, Позивачем було сформовано базу даних відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому станом на листопад 2021 року площа будинку становила 11 172,8 м2, проте, наразі становить 11 118,6 м2, оскільки за цей час декілька квартир у вищезазначеному будинку були поділені, внаслідок чого по мірі надходження інформації були внесені зміни до опалювальної площі будинку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_8 не враховується при розподілі обсягів теплової енергії між іншими споживачами через її нетипову площу (701,4 м2). Для цієї квартири виведено окремі трубопроводи (теплова рамка), які використовуються для опалення тільки однієї квартири, що підтверджується Актом про встановлення вузла теплового обліку від 15 вересня 2021 року, що складений управителем будинку АДРЕСА_2 і організацією, яка здійснювала обслуговування вузлів обліку теплової енергії.
Врізка даних трубопроводів виконана до місця встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії, який обліковує суму спожитої теплової енергії іншими споживачами, що знаходяться в корпусі 5 будинку АДРЕСА_4 .
Отже, як було встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказах, спожита квартирою АДРЕСА_8 теплова енергія не може обліковуватися разом з іншими споживачами, адже ця квартира отримує теплоносій через окремий вузол обліку теплової енергії та не обліковується вузлом комерційного обліку теплової енергії, який обліковує теплову енергію для інших споживачів цього ж будинку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачами, як батьками малолітніх власників квартири були порушені обов'язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 144 491,53 грн підлягають до задоволення.
Щодо штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, суд зазначає наступне.
Пунктом 45 Індивідуального договору приєднання № 21/5-Б про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 жовтня 2021 року встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Відповідно до п. 34 Індивідуального договору приєднання № 21/5-Б про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 жовтня 2021 року Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлових послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» {Дію частини першої статті 26 зупинено до 1 липня 2020 року згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020} у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Однак, суд не погоджується з розміром пені, інфляційних витрат та трьох процентів річних, які нараховані позивачем до стягнення з відповідачів.
Так, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на усій території України встановлено з 12 березня 2020 року карантин. Постановою від 25 квітня 2023 року № 383 карантин продовжено до 30 червня 2023 року.
Законом України від 16 червня 2020 року № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України» щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» скасовано цивільну відповідальність (щодо сплати неустойки, штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) на період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, тобто передбачено правило зворотної дії в часі положень цього Закону до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, щодо не нарахування штрафних санкцій під час дії карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.
Водночас, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року. (текст постанови наведений у редакції від 05 березня 2022 року).
29 грудня 2023 року до вказаної вище Постанови КМУ було внесено зміни, зокрема, п. 1 передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Тобто, у період з 24 лютого 2022 року по 30 грудня 2023 року діяла встановлена КМУ заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Як вбачається з розрахунку інфляційних витрат, 3 % річних та пені, станом на 20 травня 2024 року позивачем здійснено нарахування відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інфляційних втрат, 3 % річних та пені на заборгованість, утворену за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги за період з 03 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 20 травня 2024 року у розмірі: 1 882,89 грн - інфляційні витрати, 1 777,15 грн - пеня, 1 456,77 грн - 3 % річних, що суперечить Закону України від 16 червня 2020 року № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України» щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19».
З урахуванням викладеного, здійснивши перерахунок інфляційних витрат, 3 % річних та пені, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти за прострочення виконання зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг за період з 01 січня 2024 року по 20 травня 2024 року у загальному розмірі 4 832,57 грн, з яких: у розмірі: 1 668,27 грн - інфляційні витрати, 1 738,94 грн - пеня, 1 425,36 грн - 3 % річних.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України покладаються на Відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВ Управляюча Компанія "Зараз-5" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-5» заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 149 324 (сто сорок дев'ять тисяч триста двадцять чотири) грн 10 (десять) коп, 34 грн, що складається з: 144 491,53 грн - сума основної заборгованості; 1 668,27 грн - інфляційні витрати; 1 738,94 грн - пеня; 1 425,36 грн - 3 % річних.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-5» судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-5», код ЄДРПОУ: 43239181, адреса місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. В. Лобановського, буд. 23.
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_9 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_11 , адреса місця проживання: АДРЕСА_9 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА