Справа № 202/7836/24
Провадження № 2/202/4036/2024
02 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., представника відповідача Бурби Ю.М., представника третьої особи Воднєвої Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
У червні 2024 року позивач в особі свого представника - адвоката Лупан О.Є. звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не створювати перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визначити способи її участі у вихованні сина та спілкуванні з ним.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року у цій справі було відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляд по суті.
В судове засіданні, призначене на 22 серпня 2025 року та 02 жовтня 2025 року, позивач та її представник не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового розгляду, причину неявки суду не повідомили.
В свою чергу, представник відповідача та представник третьої особи - органу опіки та піклування в судовому засіданні вважали за доцільне залишити позов без розгляду.
Зокрема представник органу опіки та піклування в судовому засіданні пояснила, що висновок по суті спору в цій справі не складений через те, що позивачка не з'являється, документи, необхідні для складання висновку, органу опіку та піклування так і не надала.
Судом ураховується, що процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Відповідно до статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України також визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Зазначені положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20, від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19, провадження № 61-10183св21.
Суд також звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" викладено позицію, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22 викладений висновок, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
В даному випадку позивач та її представник, звернувшись до суду з позовом та використовуючи свої процесуальні права на власний розсуд, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулося на адресу суду, отриманням позивачем судової повістки за номером телефону, зазначеним при зверненні до суду, а також отриманням представником позивача судової повістки (виклику) в її електронному кабінеті в системі «Електронний суд», у судове засідання вдруге не з'явилися, заяву про розгляд справи без їх участі не надали.
При цьому загальна ситуація в місті Дніпрі була такою, що дозволяла прибути в судове засідання.
Суд вважає, що оскільки предметом позову є визначення способу участі у вихованні дитини, але позивачем як під час подання позову до суду, так і протягом всього часу перебування справи в провадженні суду, тобто з червня 2024 року, не було вжито заходів для надання органом опіку та піклування суду висновку по суті спору, що підтверджено в судовому засіданні представником органу опіки та піклування, то розгляд цієї справи за відсутності позивача (або її представника) є неможливим.
Таким чином, ураховуючи, що позивач або її представник повторно не з'явилися в судове засідання, заяву про розгляд справи в їх відсутність не надали, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до частини 2 статі 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко