Справа № 202/9836/25
Провадження № 1-кс/202/7441/2025
11 жовтня 2025 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону
ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт Мангуш Першотравневого району Донецької області, є громадянином України, має вищу освіту, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем, перебуває на посаді начальника групи логістики тактичної групи «Дружківка» (старшого офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 ) Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗСУ, у військовому званні «підполковник», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 11 жовтня 2025 року.
Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025052110000079 від 30.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в рамках якого 09 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 10 жовтня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 369-2 КК України, а саме у одержані неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов'язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв'язку із чим просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту в якому перебуває його військова частина без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні, зокрема із ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обставини справи та наявні ризики на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 не підірве обороноздатність країни.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Звернув увагу слідчого судді на те, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, є учасником бойових дій, має безліч відзнак та нагород, позитивно характеризується за місцем служби. Застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 підірве обороноздатність країни під час збройної агресії російської федерації. Зазначив, що заявлений розмір застави є непомірним для підозрюваного та у випадку застосування такої допустимим розміром буде 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Надав слідчому судді через систему «Електронний суд» характеризуючи підозрюваного копії документів.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив про необґрунтованість підозри.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025052110000079 від 30.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення, якого 09 жовтня 2025 року о 17 годині 05 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме у одержані неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
З приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, зокрема: заявою про скоєння кримінального правопорушення; допитом свідка ОСОБА_8 від 30.09.2025; протоколом огляду грошових коштів від 30.09.2025; допитом свідка ОСОБА_8 від 01.10.2025; протоколом огляду грошових коштів від 03.10.2025; протоколом огляду речей та документів (банківських квитанцій) від 08.10.2025; протоколом огляду речі (мобільного телефону ОСОБА_8 ) від 08.10.2025; протоколом огляду грошових коштів від 08.10.2025; протоколом огляду речей та документів (імітаційні засоби) від 09.10.2025 матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відео контроль особи; протоколом обшуку іншого володіння особи - транспортного засобу Nissan Navara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору, який знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ВЧ НОМЕР_1 , та яким фактично користувався ОСОБА_4 від 09.10.2025; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; допитом свідка ОСОБА_8 від 10.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_4 викрито не в повній мірі, повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних кримінальних правопорушень та продовжується здійснення збору доказів за ними.
Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, серед яких є військовослужбовці, які проходять військову службу разом з підозрюваним, а також свідка, який надав викривальні показання відносно ОСОБА_4 . Достовірно знаючи анкетні дані, а також місце мешкання свідків, ОСОБА_4 зможе прямо або опосередковано із використанням інших осіб здійснювати моральний або фізичний вплив на свідків з метою зміни останніми показань та недопущення його викриття у вчиненні злочину.
Також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи той факт, що підполковник ОСОБА_4 займає посаду начальника групи логістики тактичної групи «Дружківка» (старшого офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 ) Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗСУ, перебуваючи на волі, як військовослужбовець може вчинити військовий злочин, а саме дезертирство за ч. 4 ст. 408 КК України, тим самим переховуватися та ухилятися від кримінальної відповідальності. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем, перебуває на посаді начальника групи логістики тактичної групи «Дружківка» (старшого офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 ) Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗСУ, у військовому званні «підполковник», учасником бойових дій, має нагороди, відзнаки та подяки, позитивно характеризується за місцем служби, в той же час зазначені обставини, які існували і на момент скоєння інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці, та не можуть бути достатньою підставою для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи викладене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, його суспільний резонанс, всі обставини справи, майновий стан підозрюваного, його військове звання, зокрема підвищений рівень матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкість корупційного кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить висновку, що має місце виключний випадок.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного певні обов'язки.
Враховуючи викладене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 год. 05 хв. 07 грудня 2025 року.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов'язки на строк 07 грудня 2025 року:
- за першим викликом прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;
- не відлучатись із населеного пункту в якому перебуває його військова частина без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, зокрема із ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали до 17 год. 05 хв. 07 грудня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1