Справа № 369/1404/25
Провадження № 1-кс/369/2449/25
01.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050004277 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , в якому просив скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.01.2025 у справі № 369/1404/25 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023111050004277 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме на автомобіль марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 та ключи від вказаного автомобіля.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що він є власником вказаного майна. Проте арешт буро накладено необґрунтовано, а обставини, які зумовили накладення арешту, на теперішній час відпали.
В судовому засіданні представник заявника вимоги клопотання підтримав.
Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у його задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.01.2025 у справі № 369/1404/25 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023111050004277 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, було накладено арешт на майно, серед іншого на автомобіль марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 та ключи від вказаного автомобіля із забороною відчуження, розпорядження вказаним транспортним засобом до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку.
Частково задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя у вказаній ухвалі зазначив про те, що у даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину. Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів. Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року було залишено без змін вказану ухвалу слідчого судді. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на банківські картки «Ощадбанк», а також із забороною відчуження та розпорядження на транспортний засіб марки «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_1 , та ключи від вказаного автомобіля, з тих підстав, що є достатня вірогідність того, що вказане майно є об'єктом кримінально протиправних дій, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України. Слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення збереження речового доказу до постановлення у кримінальному провадженні кінцевого рішення. Слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України. Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено. Колегія суддів звернула увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зважаючи на викладене та встановлені під час здійснення досудового розслідування обставини, не заслуговують на увагу суду доводи скаржника про те, що ані в матеріалах клопотання, ані під час судового розгляду клопотання не досліджувались докази, що підтверджують причетність особи до кримінального правопорушення, оскільки такі доводи на даному етапі досудового розслідування є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту. Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування і є метою проведення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023111050004277 від 04 жовтня 2023 року.
Суд апеляційної інстанції також перевірив аргументи скаржника про те, що в рамках даного кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще проводиться, станом на 03 лютого 2025 року ОСОБА_4 не повідомлено про підозру, не заявлені цивільні позови, не встановлений розмір майнової шкоди; його причетність до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується, не встановлено, в утримуванні вказаного майна на момент розгляду справи слідчим суддею необхідності немає та не є актуальним для з'ясування всіх обставин у кримінальному провадженні, крім того не доведено протиправної діяльності, обґрунтованість та потребу перебування вказаного майна в органу досудового розслідування, та зазначив, що вказане не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені банківські картки та транспортний засіб є об'єктами кримінально протиправних дій, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для арешту вказаного майна як речового доказу з метою збереження.
З'ясувавши підстави для накладення арешту, а також доводи, викладені заявником в клопотанні суд дійшов висновку про те, що володілець майна, вказаного в клопотанні, не довів, що арешт було накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області надав до суду інформацію про те, що він заперечує проти зняття арешту з вказаного майна, оскільки він є заходом для забезпечення кінцевої цілі досудового розслідування, яке триває.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оскільки судом встановлено, що досудове розслідування триває, а вказаний транспортний засіб перебуває у користуванні його власника, своєю чергою заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, водночас судом встановлено, що існують обставини, які підтверджують, що скасування такого арешту призведе до передачі майна, суд дійшов висновку про відсутність підстав на час розгляду клопотання скасувати вказаний захід забезпечення кримінального провадження. А отже, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050004277 від 04 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складений 06.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1