ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
09 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого заступником командира батальону з тилу військової частини, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
В ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, 1 відділом 7 правління ДВКР СБ України було виявлено порушення чинного законодавства у сфері встановленого порядку обліку, зберігання використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію з боку заступника командира батальйону з тилу в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 .
Так, 04 вересня 2025 року в службовому кабінеті №2 штабу ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в/ч НОМЕР_2 ) під час ведення фільтраційних заходів (контррозвідувального опитування) майора ОСОБА_1 встановлено факт порушення ним порядку обліку, зберігання і використання документів, що містять державну інформацію.
Так, під час огляду особистого телефону марки Хіаomi HyperOS POCO F5 Pro майора ОСОБА_1 було виявлено один документ з грифом обмеження доступу «Для службового користування», який зберігався в телефоні. Вказаний телефонний засіб майор ОСОБА_1 добровільно видав співробітнику 1 відділу 7 управління ДВКР СБУ для проведення його огляду.
Зокрема, за результатами огляду особистого телефону майора ОСОБА_1 марки Хіаomi HyperOS POCO F5 Pro, що не призначений для обробки інформації з обмеженим доступом, виявлено 1 (один) електронний файл з грифом обмеження доступу «Для службового користування»: «Телеграма на виконання розпорядження начальника Центрально управління продовольчого №1990/7/4/879дск від 29.12.2024» - 2,45 МБ. Згідно реквізитів виявлених електронних документів видно, що їх відпрацював тимчасово виконуючий обов'язки начальника полковник ОСОБА_2 на ПЕОМ IV категорії №121550138 - ЖМД351дск та надав їм гриф обмеження доступу «Для службового користування» відповідно до пункту 1.2 «Переліку відомостей Збройних Сил України, які містять службову інформацію», затвердженого наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №408 від 22.11.2017 року. Після чого, відпрацьований документ був розісланий згідно розрахунку розсилки за допомогою автоматизованої системи «Кокон-М». Однак, майор ОСОБА_1 здійснив незаконне копіювання (у вигляді електронного документу у форматі Word) цього документу, після чого він зберігав зазначений документ на особистому телефоні, чим порушив вимоги пунктів 14, 34, 38, 101 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію» (Постанови - 736).
Під час огляду особистого телефону майора ОСОБА_1 , встановлено, що він має прямий вихід до всесвітньої мережі Інтернет. При цьому, згідно пункту 38 «Постанови - 736» службову інформацію заборонено записувати на електронний носій інформації, не внесений до журналу обліку електронних носіїв інформації, на які планується записувати службову інформацію.
Тим самим, своїми діями (бездіяльністю) майор ОСОБА_1 створив реальні передумови до витоку та розголошенню інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, майор ОСОБА_1 , порушив вимоги пунктів 14, 34, 38, 101 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію», чим створив передумови до втрати або розголошення інформації з обмеженим доступом (ДСК) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-5 КУпАП, а саме порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію.
Судовий розгляд проведений за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом із цим, матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 , в якій він просить про розгляд справи відносно нього за його відсутності та зазначив, що вину у вчиненому визнає повністю.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився та просив справу розглядати за його відсутності, суд оцінює таку поведінку притягуваного, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджується у повному обсязі обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення №17/7/1-10120нт від 04.09.2025 року, а також письмовими доказами, доданими до протоколу, які досліджені судом та які узгоджуються між собою у їх сукупності та безумовно підтверджують вину притягуваного.
У відповідності до ч. 1 ст. 212-5 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.
Встановлено, що ОСОБА_1 , як посадова особа, в порушення порушив вимоги пунктів 14, 34, 38, 101 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію», чим створив передумови до втрати або розголошення інформації з обмеженим доступом (ДСК), тому суд кваліфікує його дії за ч.1 ст.212-5 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 277, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-5 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст.212-5 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі в сумі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/20115/25
Номер провадження №3/522/6912/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.